Наукові інструменти

Складність екологічних досліджень полягає у іх мультидисциплінарності та невизначеності, часто пов'язаної з недосконалістю методологічної бази та необхідністю проведення багаторічних спостережень. Наука про довкілля використовує методи та інструменти дослідження багатьох природничих дисциплін: біології, географії, хімії, фізики, кібернетики та інших наук. Все частіше дослідникам доводиться застосовують соціальні технології, інструменти громадських організацій. Розглянемо нижче деякі з них.

Спостереження

Будь – які дослідження починаються із спостереження та узагальнення зібраних матеріалів. Спостереження за станом довкілля та окремих його складових ведуться досить давно. Існує ціла система досліджень стану природи із розгалуженою мережею стаціонарних та пересувних пунктів. Багаторічна система спостережень має назву моніторинг. Моніторинг має завданням проведення всебічного аналізу довкілля, вивчення граничних меж, стресових впливів та максимально-допустимих рівнів забруднення, які складають основу для аналізу та регулювання якості довкілля. Моніторинг антропогенних змін у значенні спостереження за явищами природи, оцінки та прогнозу наслідків одержав широке міжнародне визнання. Найбільш важливими елементами спостережень є кліматичний та екологічний моніторинг.

Кліматичний моніторинг – система спостережень, яка вивчає стан гідросфери та атмосфери, складає прогнози погоди та зміни клімату, вивчає озоновий шар Землі. До системи моніторингових спостережень долучається багато країн, серед яких активну участь бере Україна http://www.uac.gov.ua/ua/station/

Екологічний моніторинг охоплює спостереження за джерелами та факторами антропогенного впливу (випромінювання, хімічні та механічні забруднення) біологічними впливами та реакції біолгічних систем на ці впливи. Транскордонне співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища є одним з важливих компонентів міжнародного співробітництва. Майбутня інтеграція України до Європейського Cоюзу передбачає прийняття на себе зобов”язань у відповідності з міжнародними конвенціями, Деклараціями, а також реалізацію стратегічних планів дій в рамках глобальних міжнародних програм (Чорноморської екологічної програми, Програми охорони природного середовища басейну Дунаю тощо).

Останніми роками систему екологічного моніторингу (СЕМ) України доповнила служба Глобальної Системи Спостережень, яка базується на супутникових (ГІС) технологіях. ГІС – технології активно впроваджуються в Україні міжнародною асоціацією Український Центр Менеджменту Землі та Ресурсів. Хто хоче більш докладно ознайомитись із роботою цього Центру, завітайте на сторінку http://www.ulrmc.org.ua/index_ua.html

З основними напрямками робот деяких центрів екологічного моніторингу можна ознайомитись тут:

http://www.ecology.cv.ua/Eko-Monitoring_pror.html

http://edem.vstu.vinnica.ua/

http://mns.gov.ua/daily/showdailyarchive.php?m=B1&PHPSESSID=735dc76dd67d1aa6be4fd7ae1d74672e

Описи

Виробничі та соціальні процеси так само підлягають спостереженню та вивченню. Згадайте як часто поводять опитування громадськості соціологи, політики і навіть бізнесмени. Для наближення світової громадськості до прийняття глобальних рішень, необхідно ознайомити аудиторію із сучасним станом світу, провести аналітичні оцінки та висітлити взаємовідносин суспільства та природних систем. Нам не обійтись без статистичних даних розвитку суспільства, продуктивних сил, швидкості зникнення мінеральних ресурсів, енергоносіїв. Статистичні данні та спостереження глобальних тенденцій на ринках товарів, ресурсів, праці є предметом вивчення міжнародних організацій навіть військових блоків, таких як Організація Об'єднаних Націй (ООН), Світовий банк, Світова організація торгівлі (СОТ), НАТО та інші.

Вже більше двадцяти років виходять у світ щорічні випуски аналітичних оглядів “Стан світу” (“The State of the World”). Їх готує невелика неурядова організація Інститут Глобальних спостережень (Worldwatch Institute). Оглядачі інституту є загальновизнаними авторитетами у складанні аналітичних звітів та доповідей з питань енергетики, охорони довкілля, харчових продуктів, народонаселення та інших тем. Список видань Інституту можна побачити тут: http://www.worldwatch.org/taxonomy/term/38

Добірка оглядових статей інституту стала найбільш популярною серією, яку читають і перекладають на інші мови по всьому світі. Вона стала одним із найбільш популярних посібників у коледжах та університетах США. В цих виданнях розглядаються найважливіші питання розвитку світової цивілізації під кутом збереження ресурсного та екологічного потенціалу планети. Публікації останніх п'яти років (серія Стан Світу 2000) можна побачити і в перекладі на українську.

http://www.intellect.org.ua/index.php?lang=u&material_id=215&theme_id=7235

Описи глобальних екологічних проблем здійснюється відповідною групою Програми Організації Об’єднаних Націй по навколишньому середовищу (ЮНЕП). Відділ екологічної інформації, оцінки та раннього попередження GEO 2000 публікує свої огляди на сторінці http://www.grida.no/geo2000/

Опис глобальних світових тенденцій та перспектив розвитку на ХХІ століття можна знайти на сайті Глобальні екологічні перспективи http://www.unep.org/Geo2000/ov-ru.pdf

Важливим джерелом інформації є щорічні звіти міжнародних ороганізацій та програм. Серед них Програма Розвитку ООН (ПРООН) яка була започаткована у 1965 році. До основних її видань належить щорічна "Доповідь з людського розвитку". Кожного року Звіт з людського розвитку присвячують окремій темі. На базі статистичної інформації розробляється індекс людського розвитку, у вимірах якого подається інформація про поліпшення чи погіршення якості життя людей щодо доходів, доступу до освіти, послуг охорони здоров’я та інших послуг http://hdr.undp.org/en/site/

Міністерство екології та охорони навколишнього середовища України вже більше десяти років готує звіти про стан навколишнього середовища. Міністерства економіки, фінансів соціальних питань та праці так само є ключовими державними установами, щорічні звіти яких служать базою для аналітичних екологічних прогнозів. Для ознайомлення із довгостроковими національними пріоритетами в галузі перегляньте вступне слово до Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1998 році

http:// www. climate. org. ua / ghg _ emis / seu 1998/ seu 1998_ titua. html

Вітчизняні неурядові організації та аналітичні центри мають власні Інтернет-ресурси для оприлюднення екологічної інформації http://www.intellect.org.ua/.

Міжнародний центр перспективних досліджень допомагає уряду та українській громадськості глибше усвідомити потребу в аналізі варіантів стратегічних рішень, дослідженні можливих наслідків прийняття чи неприйняття кожного з варіантів і визначенні конкурентних інтересів http://www.icps.com.ua/doc/ps_ukr_200003_10.pdf

Прогнози та моделювання

Прогнозування та розробки моделей екологічних криз стали основними робочими інструментами безпеки життєдіяльності. Прогноз погоди є мабуть першим усвідомленим прикладом необхідності мати точний інструмент передбачення критичних ситуацій. Це дає суспільству шанс для упередження негативних впливів та зменшення ризиків у тих сферах людської діяльності, котрі залежать від погодних умов: сільське господарство, транспортні перевезення, тощо. Ми звикли кожного дня слухати прогноз погоди і мабуть не завжди уявляємо собі який обсяг даних необхідно обробити фахівцям для складання точного прогнозу погоди на наступний день, тиждень або місяць. Кого цікавить прогноз погоди – можете завітати на сторінку МНС України http://www.meteo.com.ua/prognoz.php

Прогнозування та оцінка ризиків від людської діяльності – успішно випробуваний інструмент екологічного менеджменту. Уникнення кризових ситуацій передбачається як свідома координація діяльності всіх країн на міжнародному рівні. Прогнози та моделювання кризових подій відіграють суттєву роль у зменшенні ризиків від невизначених ситуацій. Нижче наведено один із таких прикладів - прогноз “ядерної зими”, який поклав край періоду ядерного протистояння, так званої “холодної війни” і привів до процесу розрядки міжнародної напруженості та формуванню нового планетарного мислення.

Історія цієї гонки почалася з теоретичних робіт німецьких фізиків у галузі квантової механіки. Лідером у ядерних перегонах на початку ХХ століття виступала Німеччина. Трагічні події у Японії, у серпні 1945 р., виявили іншого лідера – США. Ціною неймовірних зусиль пальму першості у 1954 р. виборов СРСР. Кількість ядерних арсеналів почала швидко зростати, і у 1962 році під час Карибської кризи, планета була поставлена під реальну загрозу початку Третьої світової війни. Конфлікт вдалося владнати шляхом політичних рішень, проте загроза ядерної війни ще довго лишалася абсолютно реальною.

Наприкінці семидесятих років Інститут Макса Планка (ФРН) почав дослідження властивостей хмар із попелу та пилу, які можуть утворитися внаслідок великих пожеж або ядерних вибухів у великих містах. З’ясувалося, що при певних умовах, ці хмари будуть зосереджені протягом досить тривалого періоду (до півроку) у верхніх шарах атмосфери і будуть повністю екранувати сонячне світло. Під хмарами відбудеться різке зниження температури поверхні Землі. На початку восьмидесятих років професори Корнельського університету (США) розробили декілька сценаріїв ядерної війни, базуючись на поведених у ФРН дослідженнях. Висновки були невтішними. При використанні навіть незначної частини ядерної зброї над містами північної півкулі нависнуть непрозорі для сонячного випромінювання хмари. Подальші розрахунки вчених із СРСР показали, що ці хмари зіллються протягом першого місяця у суцільний шар, який надовго відокремить планету від енергії Сонця. На поверхня планети надовго встановиться від’ємна температура. Вищі рослини та тварини загинуть від холоду. Запанує "ядерна зима". Цей прогноз показав згубність застосування ядерної зброї, здатної призвести до зміни клімату у глобальному масштабі. Він став однією з причин політичної переорієнтації країн Світу на зменшення ядерної загрози.

До речі, під час Ірано-Іракського конфлікту, у 1991 р., людство одержало підтвердження правильності прогнозування “ядерної зими”. Хмари від пожежі, яку сворили війська Саддама Хусейна, цілеспрямовано запаливши нафтові сховища Ірану, на декілька місяців змінили клімат у Південно-Західній Азії. Наприкінці травня у цьому регіоні була зафіксована надзвичайна подія - випадання снігу.

Теорія Мальтуса та прогнози Римського клубу започаткували процеси соціального аналізу наслідків розвитку кризових явищ. Медоуз із співробітниками у відомій роботі "Межі зростання" (1972) спробували оцінити з допомогою комп’ютерного аналізу перспективи використання природних ресурсів. Вони зробили першу спробу показати як розвиток промисловості та підвищення добробуту вплинуть на якість повітря та води на планеті. За їх песимістичними даними вичерпання природних ресурсів відбудеться досить швидко, а природні джерела енергії будуть вичерпані ще до того, як на заміну прийдуть ядерні реактори. На теперішній день можна констатувати, що автори перебільшили свої припущення, проте, загальна тенденція цих прогнозів лишається актуальною ще й досі.

Поступове усвідомлення нових загроз спонукає народи планети до пошуку узгоджених політичних дій та спільних економічних рішень. Представники міжнародних організацій, політики і бізнесмени спрямовують свої зусилля на те, щоби шляхом економічних, політичних компромісів наблизитись до обґрунтування оптимальних співвідношень між природними та соціальними компонентами та управління планетарми процесами. Початок практичних зрушень в сторону знаходження компромісних рішень було покладено міжнародними угодами про заборону наукових розробок та втручання у природні процеси, які можуть викликати зміну клімату на планеті.

Оцінка ризиків

Оцінка ризиків є першою фазою перед прийняттям рішення. Деякі ризики ми свідомо ігноруємо, а деякі змушують нас негайно відреагувати адекватними діями. Як вибрати оптимальну лінію поведінки? Чи можна порівняти декілька ризиків, щоб знати де є справжня загроза і скільки є часу для її усунення? Теорія ризиків, методика порівняльного аналізу ризиків (ПАР) – важливі і необхідні інструменти сучасної екології і складають основу БЖД. Найбільш вагомими вони є для посадових осіб, які повинні приймати кардинальні рішення, наприклад евакуацію жителів, оголошення карантину, виділення коштів на будівництво очисних споруд. Тут ми підходимо до необхідності проведення кількісних вимірів, оцінки впливу людської діяльності та прогнозування негативних наслідків.

Головними завданнями оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) є характеристика стану території району, де має впроваджуватись проект або технологія; визначення можливих екологічно небезпечних впливів такої технології на довкілля; визначення масштабів та рівнів впливів в нормальних та аварійних умовах; заходів які обмежують негативні впливи, дотримання вимог природоохоронного законодавства та нормативних документів.

Процедура ОВНС застосовується, коли є необхідність оцінити екологічний вплив господарської діяльності та залучити громадськість до процесу прийняття рішень. ОВНС має також визначити методи та шляхи нормалізації порушеного балансу у відповідності з вимогами екологічної безпеки.

Екологічна експертиза

Під екологічною експертизою розуміють вид науково-практичної діяльності спеціальних державних органів, що ґрунтується на екологічному дослідженні, аналізі та оцінці об’єктів або матеріалів які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища. Екологічна експертиза спрямована на підготовку висновків про відповідність господарської діяльності нормам законодавства про охорону навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки. З метою врахування громадської думки, законом передбачено участь громадськості у вигляді публічних слухань або відкритих засідань. Висновки державної екологічної експертизи є обов’язковими для виконання

Громадська екологічна експертиза

Громадська екологічна експертиза може здійснюватися в будь-якій сфері діяльності за ініціативою громадських організацій чи інших громадських формувань. Вона може здійснюватися одночасно з державною шляхом створення на добровільних засадах тимчасових або постійних експертних колективів громадських організацій. Громадськість може залучатись до процесу екологічної експертизи через виступи у ЗМІ, подання письмових пропозицій і рекомендацій та включення представників громадськості до складу експертних комісій.. Висновки громадської експертизи мають рекомендаційний характер.

Дата добавления: 2014-01-07