Динаміка зростання збройних сил СРСР

6. План «Барбаросса».

Військові сили Німеччини разом із союзниками (Фінляндія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Італія, Хорватія)	190 дивізій, 5‚5 млн солдатiв i офiцерiв, 47‚2 тис. гармат, 3,8 тис. танків, близько 5 тис. літаків (за іншими джерелами: 166 дивізій – більше 4 млн солдатів і офіцерів, 42,6тис. гармат і мінометів, 4,1 тис. танків і штурмових гармат, 4,8 тис. літаків)	Армія «Норвегія»	Мурманськ, Полярний
2-га фінська армія	Карелія, Ленінград
Група армiй «Пiвнiч» (командуючий фельдмаршал В. Леєб)	Ленiнград
Група армiй «Центр» (командуючий фельдмаршал Ф. Бок)	Мiнськ, Москва
Група армiй «Пiвдень» (командуючий фельдмаршал Г. Рундштедт)	Київ i далi на пiвдень по Днiпру

7. Причини поразки Червоної Армії улітку-восени 1941р.

Зовнішні	Внутрішні
• За всіх політичних і військових обставин напад фашистської Німеччини на СРСР носив раптовий характер. • Значний військовий потенціал гітлерівської Німеччини та її союзників; тільки в Європі нацистами було захоплено арсенал, яким можна було озброїти 200 дивізій. • Вермахт мав дворічний досвід ведення війни в Європі та переважав радянські війська в професійній підготовці.	• Було допущено грубі прорахунки у визначенні дати початку війни, оперативній побудові й розташуванні військ у три ешелони, що дало можливість вермахту завдати удару окремо по кожному угрупованню. • Помилковою виявилась військова доктрина про «війни малою кров’ю на території ворога». • Боротьба між різними угрупованнями в Червоній Армії загальмувала переозброєння військ новою технікою. • Напередодні війни Й. Сталін відмовився привести війська західних округів у бойову готовність, хоча мав точні відомості щодо початку війни • Репресії 1937-1938рр. знищили кращі офіцерські та командні кадри Червоної Армії (загалом було репресовано 43 тис. осіб командного складу).
Висновок. Уся відповідальність за військові поразки лежить на керівництві партії, армії, держави і особисто на Й. Сталіні.

8. Воєнні дії на радянсько-німецькому фронті в 1941- 1й пол. 1942р.

Фронти:

• Північний (командувач генерал-лейтенант М. Попов). • Північно-Західний (генерал-полковник Ф. Кузнєцов).

• Західний (генерал Д. Павлов).

• Південно-Західний (генерал-полковник М. Кирпонос).

• Південний (генерал І. Тюленєв)

Дата	Битва	Результати
23-29 червня 1941 р.	Танкові бої в районі Рівне- Дубно-Луцьк- Броди	Затримано просування ворога, з 4,2 тис. радянських танків Південно-Західного фронту залишилося 737. Зірвано швидке взяття Києва.
Липень 1941 р.	Смоленська битва.	Внаслідок контрудару Червоної армії під Єльнею, Вітебськом, Вели­кими Лукам і Смоленськом німецькі війська вперше переходять до оборони.
7 липня- 26 вересня 1941р.	Оборона Києва	Оточення понад 500 тис. (за іншими даними - понад 600 тис.) ра­дянських воїнів.
5 вересня - 16 жовтня 1941р.	Оборона Одеси	Стримування значних сил противника, що дозволило Червоній армії відійти за Дніпро.
10 липня 1911р. – 27 січня 1944 р.	Битва за Ленінград	8 вересня 1941р. місто опинилося у кільці блокади. Червона армія здійснила чотири невдалі спроби зняти блокаду. Група армій «Північ» так і не взяла Ленінград
30 вересня 1941р. – 7 січня 1942 р.	Битва за Москву (операція німецької армії «Тайфун»)	5 грудня 1941р. Червона армія перейшла у контрнаступ і відкину­ла гітлерівців від Москви на 100-250 км, що спричинило остаточний зрив «бліцкригу» та початок загального наступу Червоної армії до квітня 1942р.
30 жовтня 1941р. – 4 липня 1942 р.	Оборона Севастополя	Зірвані плани Німеччини щодо знищення Чорноморського флоту СРСР.
Березень - травень 1942р.	Любанська операція з метою зняти бло­каду з Ленінграда.	Оточення 2-ї ударної армії СРСР, перехід на бік Німеччини її коман­дувача генерала Власова.
Травень 1942 р.	Керченсько-Феодосійська операція	Розгром німцями Кримського фронту: втрати Червоної армії стано­вили 200 тис. чоловік, залишено Керч, що ускладнило ситуацію в Севастополі.
12-29 травня 1942р.	Барвенківська операція (битва за Харків)	Оточені війська Південно-Західного фронту під командуванням мар­шала С. Тимошенка. В полон потрапили 240 тис. бійців.
Червень 1942р.		Німці зайняли Донбас, Ростов-на-Дону.
Липень 1942р.	Початок оборони Сталінграда.	Вихід німецької армії до Волги й Кавказу з метою здобуття нафти й перекриття Волги як найбільшої транспортної артерії. Більша частина європейської території СРСР зайнята противником.

9. Основні етапи формування антигітлерівської коаліції.

Дата	Подія	Результат
22 червня 1941р.	Заява прем'єр-міністра Вели­кої Британії В. Черчілля	Гарантія надання СРСР усієї можливої допомоги.
12 липня 1941р.	Угода між урядами СРСР та Великої Британії про спільні дії у війні проти Німеччини.	• Домовленості про спільні дії у війні з Німеччиною. • Взаємодопомога й підтримка. • Відмова від сепаратного миру з противником.
1 серпня 1941р.	Обмін нотами між СРСР та США.	• Подовжено на рік американсько-радянську торгову угоду. • США зобов'язалися допомагати СРСР у війні з Німеччиною.
14 серпня 1941р.	Атлантична хартія США та Великої Британії	• Заява про відсутність територіальних претензій, повагу пра­ва народів на самовизначення. • СРСР приєднався пізніше.
Листопад 1941р.	США поширили на СРСР закон про ленд-ліз	• Ленд-ліз - система передання в оренду або позику зброї, боєприпасів, стратегічної сировини, продовольства тощо. • СРСР отримав за ленд-лізом понад 400 тис. автомашин, 18,7 тис. літаків, понад 10 тис. танків, чимало промислового обладнання, сировини і продовольства.
1 січня 1942р.	Декларація Організації Об'єднаних Націй	• Підписана СРСР, США, Великою Британією, Китаєм тощо. • Заява про необхідність повної перемоги над фашистськими агресорами для збереження життя, свободи, незалежності народів.
26 травня 1942р.	Британсько-радянський до­говір «Про союз у війні проти гітлерівської Німеччини та її спільників у Європі»	Домовленість про взаємодопомогу і співробітництво між країна­ми під час війни та після неї строком на 20 років.
11 червня 1942р.	Радянсько-американський договір про взаємодопомогу	• Взаємний обмін інформацією. • Розвиток торгівлі та економічного співробітництва.

Дата добавления: 2014-01-07