Тренінг як один з видів активного навчання

Поняття тренінгу

Тема: Основні принципи та організаційні засади проведення психотренінгу.

Зазначений тип психологічної діяльності визначився віднос­но недавно й бурхливо розвивається впродовж останніх років. У сучасній літературі тренінгом називають досить різні варіан­ти групової роботи: особистісні перетворення дорослих, актив­не навчання студентів, організаційно-ділову гру на виробництві, розвиток самооцінки в молодших школярів... Що ж саме поєд­нує ці варіанти діяльності? Дещо складним, але найбільш прий­нятним можна вважати таке формулювання цього поняття, запропоноване С. І. Макшановим: "Тренінг — це багатофунк­ціональний метод цілеспрямованих змін психологічних феноме­нів людини, групи або організації з метою гармонізації профе­сійного та особистісного буття людини". У цьому визначенні поняття звернено увагу на мету тренінгової роботи як такої, але не зазначені характерні риси тренінгів, які вирізняють їх серед інших варіантів психологічної допомоги людям чи організаці­ям. Тому слід назвати характерні риси тренінгів:

• потребують чітко визначеної групи учасників (зазвичай 10-15 осіб);

• вирізняються єдністю часу, місця та дії: все відбувається й обговорюється тут і тепер, на особистому досвіді учас­ників і тренера, без домашніх завдань або попередньої підготовки;

• переважає активність учасників групи та їхній особистий досвід, а не інформація, отримана від тренера;

• заняття спрямовані не лише на формування знань, а й на розширення практичного досвіду учасників та групи в цілому.

Залежно від парадигми, якої дотримується тренер, і мети тре­нінгу виокремлюють засоби його проведення та загальну спря­мованість (табл. 1).

Таблиця 1

Засоби	Спрямованість
Навчальна	Особистісна
Авторитарні	Тренінги конкретних навичок і вмінь	Гештальтгрупи. Тренінг асертивності. Психодрама
Демократичні	Тренінги команди	Групи взаємопідтримки. Групи зустрічей. Тренінги сенситивності

Якщо основна мета тренінгу — навчити конкретних навичок і вмінь, він стає частиною процесу навчання або професійної адаптації. Є таке прислів'я: "Я чув — та забув, я бачив — та запам'ятав, я зробив — то я знаю". Тренінг дає учасникам змо­гу не лише почути думку викладача чи подивитися на таблиці та схеми, а й практично застосувати отримані знання, перетво­ривши їх на вміння. Тому тренінгова форма роботи все ширше застосовується в сучасних системах навчання, а особливо на­вчання та перепідготовки дорослих.

Тренінгова форма навчання має такі переваги:

• активність групи;

• поєднання інформації та емоційного ставлення до неї;

• підвищення рівня мотивації;

• здатність групи до колективного мислення та прийняття рішень;

• практична перевірка та закріплення отриманих знань.

Недоліки тренінгу:

• ця форма непридатна для подання великого обсягу суто теоретичного матеріалу (формул, історичних відомостей тощо);

• має бути відносно невелика група;

• теоретична підготовка членів групи має бути однакова;

• потрібна більша майстерність викладача, оскільки слуха­чі можуть по-різному усвідомлювати тренінгові вправи.

У сучасних навчальних закладах склалася практика поєд­нання традиційних форм навчання (лекцій, семінарів) і тренін-гової роботи. Прикладом цього може бути описаний у цьому посібнику тренінг, призначений для вивчення психічних про­цесів.

Дата добавления: 2014-01-07