Етапи творчого процесу

План

Н.Е. 1.4.

(Лекція) – 2 год.

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТВОРЧОГО

РОЗВИТКУ ВИХОВАТЕЛЯ ТА ДОШКІЛЬНИКІВ

1. Особливості діяльності вихователя з творчого розвитку дошкільників. Види творчої діяльності вихователя.

2. Створення атмосфери співтворчості і співробітництва.

3. Умови творчого розвитку дошкільників.

4. Стандартна і творча навчальна діяльність.

5. Творчі ситуації.

6. Етапи творчого процесу.

7. Структура творчої навчальноі діяльності

8. Навчальні та навчально-творчі задачі.

9. Вимоги до організації творчої навчальної діяльності.

Основні терміни: «творчій процес», «творча активність», «вди творчої діяльності», «творчі ситуації». «структура творчої навчальної діяльності», «авторська програма», «методи та прийоми стимулювання творчої активності дошкільників».

Використана література:

1. Нікітін Б.П. Сходинки до творчості або розвиваючі ігри. – К.: Рад. школа, 1991. – С.5–12.

2. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.В. Кривонос та ін.; За ред. І.А. Зязюна. – К.: Вища школа, 1997. – 349 с.

3. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті: Монографія / С.О. Сисоєва, А.М. Алексюк, П.М. Воловик, О.І. Кульчицька, Л.Є. Сігаєва, Я.В. Цехмістер та ін.;За ред. С.О. Сисоєвої. – К.: ВІПОЛ, 2001. – 502 с

4. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості вихователя: Навчальний посібник. – К.: ІСДОУ, 1994. – 112 с.

1. ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ВИХОВАТЕЛЯ З ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНИКІВ

ВИДИ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИХОВАТЕЛЯ

Виділяють п'ять видів діяльності вихователя на занятті, які вважають сприятливими для творчого розвитку дошкільників: діяльність, що мотивує дошкільників до процесу навчання та сприяє розумінню ними його значення для особистісного розвитку; діяльність, що цілеспрямовує, орієнтує дошкільників на мету і результат, який треба отримати, спрямовує їх увагу на зміст і значення творчої діяльності, яку вони виконують; діяльність, що індивідуально диференціює дошкільників, розвиває різні рівні можливостей дошкільників, не обмежує їх у часі, стимулює всіх до відповідей; діяльність, яка організує колективну творчу діялність дошкільників забеспечує організацію групових форм творчої навчальної діяльності;діяльність, яка організує контрольно,оцінювальну діяльність дошкільників.

При застосуванні творчих завдань значний ефект дає оптимальне поєднання фронтальних форм роботи з груповими «за варіантами», коли дошкільники виконують самостійні завдання відповідно до власних можливостей. Це приводить до істотного поліпшення успішності навчання й рівня розумового розвитку дошкільників. Разом з тим, така організація навчання має і свої недолки для формування творчої особистості дитини. Головний полягає в тому, що відкритий поділ дітей за рівнем інтелектуального розвитку негативно відбивається на формуванні адекватної Я,концепції. У сильних може розвинутися Я,концепція з підвищеною самооцінкою, зневажливе ставлення до «слабких», у останніх – низька самооцінка, втрата бажання вчитися.

Саме тому ефективними для розвитку творчих можливостей дошкільників є різні види диференціації навчання, які ефективно застосовуються при формуванні в дошкільників системи інтелектальних і практичних умінь і включають такі основні етапи:

– перший – дошкільникам дають необхідні знання, вміння, навички, після чого ставлять завдання щодо їх застосування. Ученьсамостійно розв'язує задачу, визначаючи шляхом «спроб» і «помилок» відповідні орієнтири і прийоми діяльності. Це навчання за першим типом орієнтованої основи діяльності (ООД за П.Я. Гальперіним та Н.Ф. Тализіною);

– другий полягає в тому, що дошкільникам пропонують орієнтири діяльності в готовому вигляді (наприклад, у вигляді алгритму дій). Учень виконує всі операції і дії згідно із зазначеними орієнтирами, вказівками і досягає кінцевого результату діяльності. Це навчання за другим типом орієнтовної основи діяльності;

– третій тип – дошкільників озброюють загальним методом діяльності, за допомогою якого вони самостійно й усвідомлено визначають послідовні дій, орієнтири для розв'язання завдання.

У практичній діяльності вчителі, як правило, здійсню ють навчання за першим і другим типами орієнтованої основи діяльності. Навчання ж за третім типом, яке найбільше відпвідає вимогам розвитку творчих можливостей дошкільників, сприяє їх підготовці до застосування набутих знань і засобів діяльності в нестандартних навчальних і практичних ситуаціях, у школі практично не реалізується.

2. СТВОРЕННЯ АТМОСФЕРИ СПІВТВОРЧОСТІ І СПІВРОБІТНИЦТВА

Створення атмосфери співтворчості і співробітництва – центральне завдання в процесі формування творчої особистсті дитини. Розвиток творчих можливостей дитини має для її подальшого життя величезне значення. Ми згодні з думкою У. Глассера: учитель повинен враховувати, що в становленні дтини як творчої особистості особливе значення має перший, хоча б незначний творчий успіх у житті. Для дитини таким істотним «полігоном» творчих радощів та розчарувань, успіхів та невдач є школа і все те, що з нею пов'язано. Школа значною мірою є тим вирішальним фактором, який визначає напрям розвитку творчої особистості – позитивний чи, навпаки, напрям постійних зривів та невдач. Якщо дитина досягає творчих успіхів у школі, то в неї є всі шанси на творчий успіх у житті.

При створенні ситуації успіху доцільно враховувати, що риси творчої особистості найбільш ефективно формуються в процесі дослідницької діяльності. В останні роки з'явилося чимало спеціальних методів організації творчої навчальної діялності дошкільників, які поєднують у собі гру, емоційне захоплення, дослідницьку діяльність, дискусії – тобто елементи, від яких залежить активність, самостійність дошкільників, розвиток їх фантазії, уявлення, творчого мислення. До таких методів належать евристичні методи розв'язку навчальних проблем. Найбільш поширені з них: методи мозкового штурму, евристичних питань, інверсії, багатомірних матриць, емпатії, синектики.

На формування творчої особистості дитини значною мірою впливає особистість дорослого. Вихователь, який має високий рівень розвитку творчих можливостей, створює найсприятливіші умови для розвитку обдарованих дошкільників. Якщо вихователь має низький рівень розвитку творчих можливостей, то «страждають» обдаровані діти, а успіхи менш здібних дошкільників вищі ніж у попередньому випадку. Таким чином вихователь немов би віддає перевагу тому психологічному типу, до якого відноситься сам.

Специфіка формування творчої особистості дитини полягає і в тому, що її ефективність значною мірою залежить від розвитку дитини у ранньому віці.

3. УМОВИ ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНИКІВ

Сформулюємо психолого-педагогічні умови, які сприяють творчій діяльності та розвитку творчих можливостей дошкільників, самореалізації їх особистості у навчально,виховному процесі: забезпечення реалізації дошкільниками своїх творчих можливостей в навчально,виховному процесі: на заняттяах і в позаурочній діяльності (в гуртках, факультативах за інтересами, індивідуальних консультаціях з предметів, конкурсах, змаганнях тощо), що приводить до самоутвердження дитини, розвитку у нього почуття самоповаги; сприяння самовизначенню кожного дитини в усіх сферах внутришкільного життя через індивідуальний вибір; детальне вивчення педагогами і психологами найбільш значущих для дошкільників видів діяльності і надання можливості для самовизначення, самоутвердження і самореалізації дошкільників через них; створення творчої атмосфери, здорового морально,психологічного клімату в колективі через утвердження принципів педагогіки співробітництва; демократичний стиль спілкування педагогів з дошкільниками, свобода творчих дискусій, обміну думками; розвиток культури спілкування в педагогічному та

дошкільниківському колективах; інтенсифікація навчально,виховного процесу з метою створення умов для самореалізації дошкільників під час дозвілля, робота з підвищення загального культурного рівня дошкільників; своєчасна доброзичлива оцінка творчої навчальної діяльності дошкільників, позитивних зрушень у їх розвитку, схвалення результатів; об'єктивне оцінювання знань, вмінь та навичок дошкільників за 12,ти бальною шкалою; уміння вчителів помічати і цінувати неповторну творчу індивідуальність кожного дитини; забезпечення матеріально,технічної бази для організації навчально,виховного процесу; забезпечення соціального захисту дошкільників.

4. СТАНДАРТНА І ТВОРЧАНАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Наслідки навчальної діяльності проявляються в оволодінні дошкільниками основами наук, конкретними знаннями, уміннями і навичками, а також у розвитку творчих можливостей дошкільників. Оскільки, останнє часто лишається поза увагою вчителів доцільно виділити в навчальній діяльності дошкільників стандартну та творчу навчальну діяльність.

Для планування творчої навчальної діяльності дошкільників за змістом слід зауважити, що творчість дошкільників на занятті можлива тоді (як і творчість взагалі), коли їх діяльність буде спрямована на вирішення деякого протиріччя або проблеми. Ситуація, яка потребує вирішення деякого протиріччя або проблеми, називається творчою ситуацією. Творча ситуація стимулює пошукову діяльність дошкільників, розвиває їх творчі можливості, але не завжди приводить до оволодіння новими знаннями, уміннями й навичками. В цьому полягає її відмінність від проблемної ситуації.

Для розвитку творчих можливостей дошкільників необхідно запланувати й реалізувати на занятті творчу ситуацію, яка органічно пов'язана із змістом навчального матеріалу конкретного заняттяу і сприятиме досягненню мети, яку поставив перед собою вихователь.

5. ТВОРЧІ СИТУАЦІЇ

Аналіз психолого,педагогічної літератури, спостереження заняттяів вчителів приводять до висновку, що творчі ситуації можна створити в процесі: розв'язання творчих задач; вирішення навчальних проблем; дискусій; критичного аналізу прочитаного; виконання різноманітних творчих завдань; навчальної експериментальної і дослідницької діяльності; ігрових ситуацій.

Великі можливості для організації творчої навчальної діяльності дошкільників мають нестандартні заняттяи.

Під нестандартними заняттяами ми розуміємо заняттяи, які підлягають загальноприйнятій класифікації, але позбавлені звичних шаблонів у структурі і характерною рисою яких є домінанта за часом творчої ситуації, яка створює сприятливі умови для розвитку творчих можливостей дошкільників. Виділяємо такі основні форми проведення нестандартних заняттяів: заняттяи,конференції; заняттяи,диспути; заняттяи,мандрівки; заняттяи «клуби кмітливих і винахідливих»; заняттяи,змагання; заняттяи,загадки; заняттяи,ігри та інші.

Ефективність створення сприятливих умов для розвитку творчих можливостей дошкільників в процесі навчання значною мірою залежить від урахування при створенні творчої ситуації основних закономірностей і етапів творчого процесу. Так, наприклад, для художньої творчості виділяють такі етапи: задум і втілення задуму в продуманий план; втілення плану в матеріальну форму.

Для науково-технічної творчості французький математик Ж. Адамар виділив такі етапи:

1. підготовка;

2. інкубація;

3. осяяння;

4. перевірка (доробка).

Американський психолог Россмен виділяв:

1. усвідомлення проблеми, її аналіз;

2. вивчення доступної інформації;

3. формування висунутих раніше розв'язків;

4. критичний аналіз цих розв'язків;

5. народження нової ідеї;

6. її експериментальна перевірка.

Американський філософ Джон Дьюї розрізняв такі етапи в науково,технічній творчості:

1. усвідомлення проблеми;

2. аналіз проблеми;

3. висування ідеї;

4. перевірка ідеї і вибір.

В книзі П.К. Енгельмейєра «Теорія творчості» читаємо: «Перший акт дає задум, другий - план, третій – вчинок». З. Петрасинський виділяє фази творчого підходу до вирішення проблеми, які базуються на методі спіральних розв'язків і включають стадіїінкубації та інсайту.

Для ефективної реалізації творчої ситуації у навчально-виховному процесі значний інтерес представляє класифікація етапів творчого процесу, яку дає А.Н. Лук:

Накопичення знань і навичок, які необхідні для чіткого усвідомлення і формулювання завдання.

Чітко сформульоване завдання – половина розв’язку.

Зосередження зусиль і пошук додаткової інформації.

Відхід від проблеми, переключення на інші види занять (інкубація) у тому разі, коли завдання не вдається розв’язати.

Осяяння (інсайт). Інсайт – це не завжди унікальна ідея. Це логічний розрив, стрибок у мисленні одержання результату, який не випливає однозначно із вихідних умов. У будь,якому акті творчості є такий розрив, хоча він може бути мікроскопічних розмірів. Чим більше обдарована людина, тим цей стрибок буде більше.

Верифікація або перевірка.

Творчість завжди пов'язана з ієрархією емоцій від інтересу до осяяння.

Жорсткого чергування етапів не існує. Було б помилкою вважати, що кожний наступний етап починається лише по закінченню попереднього. Кожен із етапів – необхідний і цілісний компонент творчого процесу але вони постійно проникають один в одний, так що на стадії доробки можуть вноситися корективи в початковий задум.

Коли розглядається творчість вченого, то дослідники додержуються більш складного розподілу творчого процесу на етапи. Наприклад, канадський вчений Г. Сельє ділить процес наукової творчості на сім етапів, дуже схожих на стадії процесу розмноження.

Аналіз основних закономірностей і етапів творчого процесу дозволив вченим зробити висновок, що творчі акти винахідників, вирішення проблем вченими, творча навчальна діяльність дошкільників, студентів, навчальна науково,дослідницька діяльність мають однакову психологічну структуру: пошуки і комбінації різних елементів, відбір найбільш значущих варіантів, який має за мету досягнення нової якості.

Творча навчальна діяльність дошкільників повинна плануватися з урахуванням окремих етапів творчого процесу, оскільки основним етапам творчого процесу відповідають різні складові кінцевого продукту творчої діяльності дошкільників.

7. СТРУКТУРА ТВОРЧОЇ НАВЧАЛЬНОІ ДІЯЛЬНОСТІ

Психолого-педагогічна структура творчої навчальної діяльності дошкільників, яка враховує закономірності творчого процесу, може бути представлена у вигляді таких основних етапів:

1. Бажання, жива зацікавленість, ентузіазм, потяг до формулювання проблеми, психологічна готовність до її вирішення.

2. Наявність знань, умінь та навичок, необхідних для чіткого усвідомлення і формулювання творчого завдання.

3. Зосереджування зусиль та пошуки додаткової інформації для розв'язання завдання.

На цьому етапі завдання може бути або вирішено, або ні. Якщо завдання не вирішується, відбувається перехід до наступних етапів.

4. Інкубація. Уявний відхід від вирішення проблеми, переключення на інші види діяльності.

5. Еврика, осяяння або інсайт. Це не завжди розв'язок, а може лише перший крок до розв'язання завдання, за яким будуть необхідні інші.

6. Перевірка.

8. НАВЧАЛЬНІ ТА НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧІ ЗАДАЧІ

Для організації навчального процесу, який сприяє розвитку творчих можливостей дошкільників, можна ефективно викорстовувати навчально,творчі завдання.

Відмінність між навчальними і навчально,творчими задачами полягає у тому, що останні виступають як специфічна форма організації змісту навчального матеріалу, яка дозволяє крім оволодіння певними знаннями, розвивати особистісні якості дошкільників, інтуїтивне мислення.

Навчальна задача як форма організації змісту навчального матеріалу передбачає діяльність дитини після того, як сформульовані мета й умови задачі.

Навчально,творча задача – це така форма організації змісту навчального матеріалу, за допомогаю якої педагог створює дошкільникам творчу стуацію, прямо чи опосередковано визначає мету, умови та вимоги до навчальної творчої діяльності, в процесі якої дошкільники активно оволодівають знаннями та вміннями, розвивають власні творчі здібності (В.І. Андрєєв).

Навчально-творча задача передбачає діяльність дитини у два етапи: формулювання проблеми та її розв'язання.

Спільне для навчальних і навчально,творчих задач полягає в тому, що: при їх розв'язанні залежно від рівня розвитку творчих можливостей дошкільників можуть створюватись як репродуктивні, так і власне творчі ситуації, а тому навчальні задачі теж можуть бути спрямовані на розвиток творчих можливостей дошкільників; обидва типи задач передбачають оволодіння певними знаннями, вміннями, навичками; їх розв'язання передбачає стадії інсайта (процес розв'язання протікає як творчий).

Одна й та сама задача може стимулювати розвиток творчих можливостей одних дошкільників і гальмувати розвиток інших.

Навчально-творчі задачі, безумовно, під силу дошкільникам на тому етапі, коли вони вже оволоділи певними знаннями, вміннями, навичками, досягли певного рівня розвитку творчих можливостей. Однак, всіх дошкільників можна залучити до розв'язання різноманітних задач, які будуть сприяти розвитку їх творчих можливостей. У цьому й полягає майстерність педагога, його професіоналізм і компетентність.

1. Задачі на виявлення протиріччя,проблемне бачення

Навчальні задачі – задачі прихованого питання, задачі на конструювання проблемних ситуацій, задачі на викриття уявних протиріч;

Навчально-творчі задачі – задачі,головоломки, задачі,проблеми, парадокси, антиномії, задачі на формулювання проблем. Так, наприклад, у школі дошкільники розв'язують чимало задач, виконують вправи, лабораторні роботи, практичні завдання, зміст яких пов'язаний з певними навчальними предметами. Але далеко не всі самостійні роботи дошкільників організуються як творчі. Творчими стають лише ті роботи, виконання яких передбачає хоч і спрямований учителем, але самостійний пошук ще невідомих закономірностей і засобів діяльності. У процесі вирішення проблеми дошкільники долають труднощі, розв'язують протиріччя між набутими знаннями і вимогами задачі, виявляють нові елементи знань, засоби оперування ними, оволодівають методами пізнання. Все це розширює їх можливості у вирішенні нових, більш складних проблем. Вибір задач для проблемного навчання залежить від специфіки змісту навчального матеріалу, а також від обсягу знань дошкільників. Ці знання повинні служити опорою для пошуку шляху розв'язання, а не підказувати цей шлях, інакше задача втратить свою творчу сутність.

2. Задачі з відсутністю повної вихідної інформації – це навчально-творчі задачі на уточнення мети, умови, вимог та обмежень; з недостатньою вихідною інформацією; з надмірною інформацією, з вихідною інформацією, що містить протиріччя; задачі, в яких практично відсутня вихідна інформація, а мета діяльності.

Так, наприклад, при проведенні лабораторних робіт дошкільників (залежно від рівня розвитку їх творчих можливостей) можна вести від пошуку відповіді на поставлене питання на основі запропонованої інструкції до самостійного формулювання задачі, висунення гіпотез, планування дослідів для перевірки цих гіпотез. У шкільній практиці поширені задачі, лабораторні і практичні роботи, в яких наведені всі необхідні дані (числа, обладнання, апаратура). Тим самим дошкільники привчаються до ситуацій, які не зустрічаються в реальному житті, бо життя є рівнянням з багатьма невідомими. Розв'язання таких завдань зводиться до підстановки відомих даних у готові формули, що не сприяє розвитку творчих можливостей дошкільників.

3. Задачі на прогнозування – навчально-творчі задачі на прогресивні екстраполяції, на регресивні екстраполяції, на безпосереднє висування гіпотези,

оригінальної ідеї.

4. Задачі на оптимізацію – навчальні задачі на вибір оптимального розв'язання; на оптимізацію процесу, функціонування об'єкта; задачі на опти,

мізацію витрат, засобів діяльності.

5. Задачі на рецензування – навчальні задачі на критичний аналіз прочитаного; на виявлення помилок; на перевірку результату; на оцінку процесу і результату діяльності.

6. Логічні задачі – навчальні задачі на описування явищ, процесів, на визначення понять, доведення; навчально_творчі задачі – аналітично-синтетичні задачі на встановлення причинно,наслідкових зв'язків.

Систематичне використання на заняттяах логічних навчальних і навчально,творчих задач забезпечує реалізацію всіх трьох типів орієнтовної основи діяльності, при цьому ураховуються особливості індивідуального розвитку кожного дитини.

7. Задачі на складання протилежних задач – навчальні задачі на пошук способу розв'язання, що є протилежним найбільш очевидному; задачі, які потребують способу розв'язання від кінця до початку.

8.Задачі на винахідливість

Навчально-творчі задачі на пошук нового конструкторського вирішення; на винахід нових конструкцій, нових засобів діяльності, нових речовин.

9. Задачі на комунікативність – навчальні задачі на розподіл обов'язків у процесі колективної діяльності за зразком; задачі на спілкування; навчально-творчі задачі – задачі на розподіл обов'язків у процесі колективної творчої діяльності; задачі на пошук засобів співробітництва.

10. Задачі на розвиток фантазії та уяви – навчально-творчі задачі – просторові задачі; задачі та завдання на описання явищ, їх наслідків і передумов.

11. Естетичні задачі – навчальні задачі на формування поглядів, смаків, естетичних критеріїв, оцінки поезії, музичних творів та ін.; навчально-творчі задачі – написання віршів, творів, пісень, музичних творів; малювання та ліплення по пам'яті або за образним сприйняттям.

Аналіз різних типів навчальних і навчально,творчих задач показує, що різні задачі сприяють розвитку тих чи інших якостей особистості, які забезпечують успіх людини у творчій діяльності.

9. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТВОРЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вимоги до організації творчої навчальної діяльності: ефективне використання навчального часу для підвищення рівня знань, умінь і навичок дитини; розвиток мислення дитини та оволодіння ним навичками дослідницької діяльності; одержання учнем нових ідей і результатів, узагальнень (як об'єктивно нових, так і суб'єктивно нових); прояв індивідуальних досягнень у когнітивній сфері;

створення учнем власного досвіду діяльності і апробація його на практиці.

У класах і школах, до яких відбирають дітей з високим рівнем творчих можливостей, вчителі при плануванні та організації навчально,виховного процесу або прискорюють вивчення навчального матеріалу порівняно із звичайною школою, або ідуть шляхом введення якісно іншого навчання, яке містить у собі якісно новий зміст, або по шляху стимулювання дошкільників.

У першому випадку звільняється час на вивчення більшого обсягу навчального матеріалу. В той же час є і негативний момент, який полягає у тому, що прискорення вивчення навчального матеріалу може привести до того, що в дошкільників не лишається часу на обмірковування завдань, їх розв'язання, тобто саме на саморозвиток творчих якостей.

В другому випадку забезпечується глибоке опанування предметом, вивчення великого обсягу навчального матеріалу, але застосування лише стимулювання не сприяє повною мірою ефективному розвитку творчих можливостей дошкільників.

Третій шлях – принципово нових технологій навчально-виховного процесу, шлях інноваційний, при якому створюються авторські методики викладання навчального предмету.

Розвивальні ігри

Значна роль у розвитку творчої особистості дитини належить іграм нового типу – іграм, які моделюють сам творчий процес, і в процесі яких створюються сприятливі умови для розвитку творчих можливостей дітей. Такі ігри називаються розвивальними. На відміну від традиційних форм і методів навчання, що спираються на «лівопівкульні» логічні операції – аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, класифікація, систематизація тощо, активні форми й методи, до яких відносяться розвивальні ігри, спрямовані на психологічне розкріпачення «правопівкульних» процесів несвідомої обробки інформації, розвиток інтуїції, стимулювання «осяяння», натхнення. Створення атмосфери співтворчості, співробітництва – центральне завдання в процесі формування творчої особистості дитини. Необхідно брати до уваги те, що дітей, у яких рівномірно розвинуті всі творчі якості, майже немає. Тому у групи для розв'язання творчих завдань на основі психолого-педагогічних досліджень треба підбирати дошкільників, які б доповнювали один одного. Якщо творча група дітей формується навмання, то вона втрачає в панорамності мислення. Крім того, при організації творчої навчальної діяльності дошкільників необхідно враховувати, щоб творчі групи були оптимальні за кількісним складом, бо кількість членів групи при розв'язанні творчих завдань не завжди переходить у якість.

Підготовка вихователя до застосування розивальних ігор у навчально-виховному процесі включає такі етапи: відбір ігор, які за формою і змістом проведення найбільш вдало відповідають конкретному предмету; розподіл ігор за окремими темами вивичення навчального матеріалу; розробка змісту ігор; виготовлення (у разі необхідності) матеріалу для проведення гри; розробка сценарію і визначення часу, необхідного для проведення гри; застосування ігор у навчально,виховному процесі; аналіз наслідків та коректування ігор.

Розвивальні ігри сприяють розвитку різних інтелектуальних якостей, а саме: уваги, пам'яті, особливо зорової; вміння знаходити закономірності, класифікувати та систематизувати матеріал; здатності до комбінування; вміння знаходити помилки й недоліки; просторового уявлення; здатності передбачати наслідки власних дій тощо.

Головна особливість розвивальних ігор полягає в тому, що при їх застосуванні один з основних принципів навчання – від простого до складного – об'єднується з принципами організації творчої діяльності – самостійно за здібностями, своїм темпом діяльності. За таких умов дитина може наближатися до оптимальної реалізації своїх можливостей. Розвивальні ігри, що їх можна використовувати для проведення нестандартних занять з дошкільниками та під час проведення позаурочної роботи з дошкільниками початкових класів, наведені в працях Б.П. Нікітіна, який довів, що розвивальні ігри можна застосовувати для розвитку дітей з самого раннього віку і сформулював характерні особливості розвивальних ігор для малюків.

Дидактичні вимоги до розвивальних ігор

Зміст кожної гри обумовлюється змістом навчального матеріалу для заняття; кожна гра містить у собі завдання різного рівня складності, які дошкільники розв'язують за допомогою різноманітного розвивального і дидактичного матеріалу; з метою ознайомлення дитини з різними засобами передачі інформації завдання пропонуються дошкільникам у вигляді письмової чи усної інструкції, креслення, моделі; завдання гри розташовуються в порядку зростання складності; завдання гри забезпечують дошкільникам можливість їх переформулювання, а також індивідуального темпу їх виконання; завдання гри допускають можливість їх виконання на наступному занятті, вдома; завдання гри забезпечують можливість практичної перевірки їх розв'язання; ігри надають дошкільникам можливість складати нові варіанти завдань; забезпечується можливість кожному учню піднятися до оптимального рівня свого розвитку.

Дата добавления: 2014-01-07