В радості

ВІКТОР ШАТАЛОВ: ПІЗНАТИ ІСТИНУ

Метою педагогічних пошуків педагога,новатора є подо,

лання певної однобічності навчального процесу. Мова йде про

необхідність звільнити учня від обов'язку вчитися та перетвори,

ти примусовість на інтерес, на мотивоване, естетично значуще

самонавчання. Пізнати істину в радості – найважливіше з над,

завдань у концепції В.Ф. Шаталова, що ґрунтується передусім

на засвоєнні теоретичних знань як мети та засобу навчання.

Елементи педагогічної системи В.Ф. Шаталова такі:

опорні сигнали, поєднання індивідуальних і групових форм

роботи, практика багаторазового використання опорних сиг,

налів. Заслуговує на увагу те, що багаторазовим апелюванням

учителя в різній формі (усній, графічній і т.п.) до одного й то,

го ж факту забезпечуються рівні умови для сприйняття нав,

чального матеріалу дітьми, що відрізняються рівнем протікан,

ня процесів гальмування й збудження. Дидактичний прийом

В.Ф. Шаталова має під собою психологічне забезпечення.

Знання ефективно засвоюються учнями за допомогою опор,

них сигналів, тому що вчитель враховує психологічні законо,

мірності організації процесу навчання. Методика великоблоч,

ного повідомлення знань відповідає психологічним і дидак,

тичним теоріям змістовного узагальнення (В.В. Давидов),

збільшення дидактичних одиниць (П.Н. Єрднієв), навчання

на певному рівні складності (Л.В. Занков). Багаторазове ва,

ріативне повторення знань, що повідомляються В.Ф.Шатало,

вим, відповідає розробленій ще О.О. Смірновим і С.Л. Рубен,

штейном теорії мислення й пам'яті. Інакше кажучи, творчий

пошук педагога здійснюється відповідно до психолого,педаго,

гічних закономірностей пізнавальної діяльності особистості.

Розроблені педагогом творчі прийоми сходять до педагогіч,

них закономірностей і тому є ефективними.

У досвіді В.Ф. Шаталова виражена діалектика колек,

тивної та індивідуальної співтворчості дітей. На першому ета,

пі йде яскрава, насичена розповідь учителя, наводиться маса

фактів, прикладів, які розрахованих на різний рівень сприй,

няття. Слід зауважити, що всі положення й факти укладають,

ся в чітку схему опорних сигналів. Використовуючи такі при,

йоми, як магнітофонне і «тихе опитування», учитель знімає

психологічний бар'єр, створює можливості тому, хто соро,

миться, хто скутий у спілкуванні, тобто допомагає зосередити,

ся й відповісти добре. В.Ф. Шаталов пише: «Після декількох

тихих і магнітофонних опитувань діти починають впевнено

виходити до дошки і спокійно озвучувати опорні сигнали з іс,

торії, географії, а трохи пізніше – з математики та фізики».

У В.Ф. Шаталова до кожної дитини є свій підхід, що ство,

рює саме ту зону його творчого розвитку, без якої розвиток осо,

бистості неможливий. Творчий арсенал методів і прийомів нав,

чання та педагогічного впливу на особистість дитини, що вико,

ристовує вчитель,новатор, є досить різноманітним. Це і збіль,

шення дози говоріння кожного школяра на уроці, і завдання

для пізнання дітьми самих себе, власних можливостей, що є

необхідним для створення дитиною програми самовиховання, і

вміла організація колективних, фронтальних, групових та інди,

відуальних форм роботи. В.Ф. Шаталов створює для кожної ди,

тини індивідуальну перспективу розвитку, яка гармоніює з

життям колективу.

Система роботи над новим матеріалом, за методикою

В.Ф. Шаталова, проходить у сім етапів:

Перший етап – розгорнене, образно,емоційне по,

яснення вчителем дібраних для уроку параграфів.

Другий етап – стислий виклад навчального матеріа,

лу (прийоми: розповідь, пояснення) за опорним пла,

катом (це – збільшена копія листа з опорними сиг,

налами), озвучення, розшифровка закодованого за

допомогою різноманітних символів основних по,

нять і логічних взаємозв'язків між ними.

Третій етап – вивчення опорних сигналів, які от,

римує кожний учень і вклеює їх у свої альбоми.

Четвертий етап – робота з підручником і листом

опорних сигналів у домашніх умовах. Психологіч,

но така логіка організації роботи означає форму,

вання вчителем прийомів смислової переробки

тексту, використання учнями опорних сигналів як

ефективних засобів організації своєї навчальної

діяльності, прийомів мнемотехніки, розвиток у

школярів загальних методів культури розумової

праці.

П'ятий етап – письмове відтворення опорних сиг,

налів на наступному уроці (метод вправи).

Шостий етап – відповіді на опорні сигнали. Вчи,

тель використовує такі методи, як розповідь, бесі,

да, вправа.

Сьомий етап – постійне повторення й поглиблен,

ня раніше вивченого матеріалу за допомогою мето,

дів розповіді, бесіди, вправ. Слід зауважити, що ор,

ганізація взаємодопомоги – «педагогічний десант»

– повинна здійснюватися не лише між одноклас,

никами, а й учнями старших і молодших класів.

Отже, педагог визначає сім етапів роботи над теоретич,

ним матеріалом. В.Ф. Шаталов впевнений, що глибоке розу,

міння теоретичних питань породжує бажання випробувати

власні сили в діяльності. Педагогічна дія викликає відповідну

дію учня. 71% із загальної кількості етапів проходять самі уч,

ні. Через образно,почуттєве мислення вчителя за допомогою

постійного тренінгу розвивається образно,почуттєве мислен,

ня учня. Позитивні естетичні почуття спонукають (мотивом і

мотивацією) педагогічну дію самих учнів (частково шостий і

сьомий етапи).

Слід зазначити, що на кожному уроці використовуються

такі види опитування учнів: а) весь клас у зошитах відтворює

по пам'яті опорні сигнали минулого уроку (наслідування,

вправа); б) магнітофонний опит (2–3 хв. кожний): учень наго,

ворює на плівку частину навчального матеріалу; в) тихий

опит: розповідь вчителеві частини матеріалу за листом з опор,

ними сигналами; г) розповідь у дошки; д) польотний опит, що

являє собою промовляння розв'язання задач або вправ.

Складовою частиною системи В.Ф. Шаталова є способи

контролю засвоєних учнями знань: «десантний метод» (скла,

довими якого є вправа, доручення, бесіда); «метод ланцюжка»

(вправа, бесіда, доручення, змагання); «релейні контрольні ро,

боти» (вправи); «робота на листках взаємоконтролю» (бесіда,

вправа, робота з очністю).

Одним із найважливіших досягнень В.Ф. Шаталова є

створення сприятливого психологічного клімату процесу нав,

чання загалом і уроку зокрема, формування високого рівня

внутрішньої мотивації самих школярів до навчальної праці. В

результаті такої організації навчально,виховного процесу ко,

жен учень може «вчитися переможно», в нього зміцнюються

почуття власної гідності, впевненості в тому, що він може впо,

ратися навіть із важкою роботою.

Дата добавления: 2014-01-07