Історія культури застіль

ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ ЗАСТІЛЬ

План:

1. Історія культури застіль

2. Історія столових приладів

3. Історія виникнення ресторанів

Історія культури застіль, культури їжі, питва й поводження за столом іде в глиб тисячоріч. За старих часів наші предки сиділи у вогню, обробляли видобуток примітивними знаряддями і їли руками. Перші достовірні відомості про культуру застіль дослідники одержали, розкривши таємниці стародавсьо єгипетських ієрогліфів. На святкових застіллях фараонів подавали безліч блюд з різних сортів м`яса і фруктів. У ході були прекрасний посуд і келихи, що збереглися до цих пор.

Цікаві застільні звичаї стародавніх греків і римлян. Греки приймали їжу лежачи на спеціальних трапезних ложах. Страви сервірували на маленьких столиках перед ложами. Їли руками, оскільки столових приладів не було, наприклад, суп прийнято було їсти, вмочаючи в нього хліб. Римляне також не знали приладів, але біля стола був присутній слуга, що підносив гостям воду для миття рук у спеціальній судині. Римські столи відрізнялися багатством сервіровки. Там були кубки, блюда й тарілки із золота й срібла.

Після їжі чоловіки збиралися на вечірку, що називалася симпозіумом. Вони пускали по колу велику чашу з вином.

Як і греки, римляне куштували їжу на трапезній ложі. Тільки простолюдини їли сидячи. У центрі стояв засервірований стіл, що щораз під час зміни блюд протирали губкою. Під час їжі гостям подавали в спеціальних посудинах воду для миття рук, оскільки римляни їли руками. У багатіїв були кубки, блюда й тарілки з позолоченого срібла, а також прекрасні скляні келихи. Простолюдини користувалися тільки глиняним посудом.

Карл Великий, що жив з 744 по 814 рік, відродив традиції греків і римлян і перетворив застілля в пишний ритуал. М`ясо за столом їли за допомогою маленьких ножів, оскільки ложок було мало.

З XI століття до трапез почали допускати й жінок, поводження гостей під час застіль відразу ж стало цивілізованіший. За столом сиділи парами й користувалися одним кубком і блюдом на двох. Стіл прикрашала скатертина, об яку, однак, можна було витирати руки.

В XIII столітті вино й хліб були на кожному столі. М`ясо було привілеєм богатіїв. У князівських колах миття рук перетворилося в ритуал. Посудини на столах прикрашали вінки із квітів. Але число ножів і ложок було обмежено

В XIV - XV століттях починається розквіт бюргерства. У будинках багатих торговців з`явилися ножі, ложки, сільнички, посудини для напоїв. Усе більше входили у вживання тарілки з олова й дерева. Але на торжества як і раніше кожний гість приносив із собою ножі й ложки, оскільки в хазяїна найчастіше їх було небагато.

В XVI столітті в Європі стало звичайною справою користуватися ножами й ложками. Тільки вилка вкорінювалася повільно. Вона була запозичена у

венецианцев, які користувалися нею, коли їли фрукти, що б сік не офарблював пальці. У Франції довго користувалися п`ятипалою вилкою

Але культура застіль збагачувалася, з`явилися спеціальні блюда для печені, супниці й тарілки з олова й срібла, рідко з порцеляни, що привозили з Китаю.

В XVII столітті почав формуватися сучасний вид столових приладів (ножів, качан, ложок). В 1695р. у Франції винайшли керамічна порцеляна, що, однак, не одержав поширення, оскільки був м`яким (без каоліну) і тендітним. У Богемії розвивалися скляні мануфактури, що робили особливо міцне скло, близьке до кришталю. Наприкінці XVII століття англійці відкрили, що стекло знаходить особливий блиск, якщо в нього додати свинець.

У Європі XVIII століття принесло вирішальний винахід: «нове» відкриття порцеляни. На мануфактурах, починаючи з 30-х років XVIII століття стали робити більші порцелянові сервізи, виконані в єдиному стилі. Уперше з`явилася можливість накрити стіл однакової посудом.

З поширенням чаю, кава й шоколаду з`явився й спеціальний посуд для них. З 1730 року одержують поширення чашки різної форми. Їхній розвиток ішло на основі китайської чаші «вершинки». Уже в якості європейського декоративного елемента до них додали ручки, а також блюдця.

В XIX столітті в Європі з`явився круглий стіл, що став центром салону. Наприкінці XIX і на початку XX століття усе більше вдосконалювалася культура застіль. Сам званий обід став коротше, у моду ввійшли застільні мови (тости). Сервіз складався тепер з безлічі предметів, призначених для окремих блюд, для столових приладів були відкриті нові метали й сплави (нікель, нейзильберг, або мельхіор, і інші).

Нинішні сторіччя відрізняється раціоналізацією часу й праці. Наслідку цього позначилися й на культурі їжі. Після другої світової війни в цій області, як і в багатьох інших, почалася американізація. Усюди виникали обладнані для «швидкої їжі» ресторани самообслуговування. Однак в останні роки знову більше уваги стали обертати на те, щоб красиво накрити стіл і добре скласти меню. «Швидка їжа» або культура застіль - сьогодні доводиться вибирати. Не щодня можна святково сервірувати стіл, і проте, навіть малими засобами, але дотримуючи деякого правила при виборі посуду, прикрас із квітів і інших декоративних атрибутів, можна створити особливу атмосферу.
Звичайно ж, сучасна сервіровка стола відрізняється від прийнятої в ті далекі часи, але й вона вимагає серйозного підходу. Якщо вам має бути торжество або просто тихе сімейне свято, від того, яким образом ви накриєте стіл, багато в чому буде залежати й настрій присутніх.
Кожне свято повинен починатися з ретельного планування й з визначення того, скільки повинне бути гостей і як їх розсадити. Столи розташовують так, щоб кожний гість міг вільно вийти із-за нього, не заважаючи іншим. Стільці ставлять паралельно столам. Зверніть увагу на те, щоб стілець не був засунутий під стіл або скатертину - він повинен стояти так, щоб його край закінчувався в крайки стола. Для кожного приладу на столі приділяється місце шириною 60-70 див, щоб гості сиділи вільно.

Дата добавления: 2014-01-07