Структура та властивості фібрилярних білків

Білок	Особливості структури	Властивості
Колаген сполучної тканини	Міцні поперечні зшивки між поліпептидними ланцюгами, молекулами і фібрилами, утворені лізином і водневі зв’язки. Щільна скрученість ланцюгів	Висока міцність
Еластин сполучної тканини	Поперечні зшивки між двома - чотирма ланцюгами і спіральні ділянки, багаті гліцином, здатні до зворотнього розтягування	Еластичне розтягування у всіх напрямках
a-кератини волосся, пір’я, нігтів	a-спіраль з поперечними дисульфідними зв’язками	Залежно від кількості поперечних зшивок структури різної твердості і гнучкості, міцні і водонерозчинні
b-кератини (фіброїн шовку і павутиння)	Складчатий шар	М’які, гнучкі нитки

Скорочувальні білки. Найкраще вивчені скорочувальні комплекси м’язових клітин. Вони складаються з білків двох типів - актину і міозину.

Транспортні білки утворюють комплекси з речовинами, які вони транспортують між тканинами або через мембрану. Ця функція та її регуляція найдосконаліше вивчена для дихальних білків - переносників кисню. Дихальні білки поширені починаючи від дріжджів і до вищих хребетних. В клубеньках бобових також знайдений дихальний білок. Всі вони зворотно приєднують молекули кисню (зв’язують його при високому вмісті в середовищі і віддають при пониженому). Дихальні білки містять йон заліза, рідше міді (молюски і більшість членистоногих), який бере участь у зв’язуванні кисню. Гемоглобіни і міоглобіни містять залізо (Fe²⁺) у складі небілкової частини – гему. Гем – це плоска система, яка складається з порфіринового кільця, утвореного чотирма пірольними гетероциклами, що містять замісники, та з’єднані між собою через метинові зшивки, і йону заліза.

Захисні білки – антитіла відіграють важливу роль в захисті організму від чужорідних речовин і клітин. Антитіла - це імуноглобуліни, які виробляються клітинами імунної системи лімфоцитами і входять до складу сироватки крові та інших позаклітинних рідин, а також поверхні деяких клітин, наприклад, лімфоцитів. Організм виробляє антитіла на чужорідні білки, полісахариди, інші речовини, наприклад, нітрофенол, на ракові клітини, пилок рослин тощо. Антитіла проявляють високу специфічність до свого антигену.

В нормі первинна дія імуноглобулінів повинна проявлятись вчасно, специфічно, адекватно за силою реакції і обмежено в часі. Однак, часто зустрічаються порушення імунної системи, які проявляються у гіперчутливості імунної реакції, або імунодефіцитності. Існують також захворювання, при яких імунна система організму починає працювати проти себе (аутоімунозахворювання). Порушення можуть виникати як наслідок дії радіоактивного опромінення, а також частого введення вакцин. На початку 80-х років було виявлено невиліковне на наш час захворювання - синдром набутого імунного дефіциту (СНІД). В 1984 р. з’ясували, що ця патологія викликається вірусом, який руйнує лімфоцити.

В залежності від форми білкової молекули:

Фібрилярні білки - утворені поліпептидними ланцюгами, які розташовані паралельно один одному уздовж однієї осі і утворюють довгі волокна (фібрили) або шар. Не розчинні у воді і розчинах солей. Основні структурні елементи сполучної тканини (колаген і ін.).

Глобулярні білки - білки, в молекулах яких поліпептидні ланцюги щільно згорнуті в компактні кулясті структури (глобули). До глобулярних білків відносяться ферменти, антитіла, деякі гормони і інші білки, що виконують в клітках динамічні функції.

Дата добавления: 2014-01-07