Питання 1. Поняття арбітражної угоди. її специфіка та види

Or A Poem of Dancing

"Sole heir of virtue, and of beauty both,

Whence cometh it," Antinous replies,

"That your imperious virtue is so loath

To grant your beauty her chief exercise?

Or from what spring doth your opinion rise

That dancing is a frenzy and a rage,

First known and used in this new-fangled age?

"Dancing, bright lady, then began to be

When the first seeds whereof the world did spring,

The fire, air, earth and water did agree,

By Love's persuasion, nature's mighty king,

To leave their first disordered combating

And in a dance such measure to observe

As all the world their motion should preserve.

"Since when they still are carried in a round,

And changing come one in another's place,

Yet do they neither mingle nor confound,

But every one doth keep his bounded space

Wherein the dance doth bid it turn or trace.

This wondrous miracle did Love devise,

For dancing is Love's proper exercise.

"Like this he framed the gods' eternal bower

And of a shapeless and confused mass,

By his through-piercing and digesting power

The turning vault of heaven formed was,

Whose starry wheels he hath so made to pass

As that their movings do a music frame

And they themselves still dance unto the same. 1596 (6)

Hymns of Astraea

Hymn XXIII. On Her Justice

Exiled Astraea is come again,

Lo, here she doth all things maintain

In number, weight and measure:

She rules us with delightful pain,

And we obey with pleasure.

By love she rules more than by law,

Even her great mercy breedeth awe;

This is her sword and sceptre;

Herewith she hearts did ever draw,

And this guard ever kept her.

Reward doth sit in her right hand,

Each virtue thence takes her garland

Gathered in Honour's garden:

In her left hand (wherein should be

None but the sword) sits Clemency

And conquers vice with pardon. 1599 (32

В основі арбітражного вирішення спорів лежить арбітражна угода, тобто угода про передачу спору на розгляд і вирішення арбітражу. Арбітражна угода є умовою для визнання компетенції арбітражу, а тому найбільш актуальними в доктрині були й залишаються проблеми правової природи арбітражної угоди й компетенції арбітражу.

Незважаючи на різні підходи до юридичної кваліфікації арбітражної угоди, являється обґрунтованим те положення, що арбітражна угода є специфічним договором. Специфічність арбітражної угоди полягає в тому, що, будучи цивільно-правовою угодою, воно має процесуальні наслідки. Це означає, що для кваліфікації арбітражної угоди як цивільно-правової угоди застосовується цивільне законодавство; що ж стосується виключення державного суду та допустимості арбітражної угоди, то ці питання вирішуються на підставі цивільного процесуального законодавства.

Дане положення має особливе значення для міжнародного комерційного арбітражу, тому що питання про застосовне право до арбітражної угоди - це власне кажучи питання про його функціонування.

З огляду на «змішаний» характер арбітражної угоди й можливість застосування при її кваліфікації норм матеріального й процесуального права, слід зазначити, що при цьому може застосовуватися колізійне право за умови, що мова йде про дійсність арбітражної угоди (право-дієздатності сторін, дотриманні вимог до форми, предмет угоди й т.д.). Що ж торкається питання допустимості арбітражної угоди й виключення юрисдикції державного суду, воно визначається на підставі закону тієї країни, де відбувається арбітражний розгляд справи або вимагається виконання арбітражного рішення.

Таким чином, арбітражна угода - це угода про вирішення арбітражем певного цивільно-правового спору, що виникли між сторонами, що виключає компетенцію державного суду.

У міжнародному комерційному обігу зустрічається два види арбітражних угод - арбітражне застереження і третейський запис. Угода про арбітраж, яка включена в контракт і передбачає можливість розгляду спорів, що можуть виникнути з контракту, в арбітражі, називається арбітражним застереженням. Угода про арбітраж, що передбачає можливість розгляду спору в арбітражі, укладена у формі окремого від зовнішньоторговельного контракту угоди документу називається третейським записом.

У законодавстві багатьох країн, як правило, не знаходяться розходження між. двома видами арбітражних угод. І арбітражне застереження, і третейський запис є достатніми підставами арбітражу. Однак в окремих країнах (Аргентині, Бразилії, Гондурасі, Панамі й ін.) арбітражне застереження розглядається як умова контракту, у силу якого сторони зобов'язуються укласти арбітражну угоду (третейський запис) у випадку виникнення між ними спір. Тим самим обмежується значення арбітражного застереження. Це, у свою чергу, означає, що невиконання цієї умови приводить до визнання недійсності арбітражного застереження й неможливості розгляду справи в арбітражі.

У більшості країн, у тому числі в Україні, Білорусі, Росії, країнах Східної Європи, Великобританії, Франції, ФРН, Данії, Норвегії, США, Канаді й ін. передбачений єдиний правовий режим арбітражного застереження й третейського запису. У відповідності зі ст. 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражна угода - це угода сторін про передачу в арбітраж всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з якими-небудь конкретними правовідносинами, незалежно від того, носять вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження або у вигляді окремої угоди. Аналогічна норма знаходиться в ст. 7 Закону Російської Федерації «Про міжнародний комерційний, арбітраж».

Однаковий підхід до арбітражного застереження й третейського запису здійснений в основних міжнародних угодах по міжнародному комерційному арбітражу. Так, до прикладу, відповідно до п. 2 ст. І Європейської Конвенції 1961 р. арбітражна угода означає арбітражне застереження в письмовій угоді або окрема арбітражна угода про передачу спорів на розгляд арбітражу.

Дата добавления: 2014-01-07