Гігієнічні вимоги до території й генерального плану ділянки

Відповідно до вимог Будівельних норм і правил підприємства громадського харчування можуть розташовуватися в окремо вартих будинках, у складі суспільних і торгових центрів, а також у прибудовах або будинках іншого призначення. Оптимальним у гігієнічному відношенні є розміщення підприємства в окремо вартому будинку..;'

Генеральний план, що включає масштабну схему проектованого комплексу (розташування будинків і спору_ДЖенЬ; основні проїзди, озеленення й благоустрій території, а також місця уведення водопроводу, каналізації, електромережі л т.п.), повинен забезпечувати:

— захист навколишнього середовища від виробничих шкідливостей підприємства, належні санітарно-гігієнічні умови праці персоналу, сприятливий мікроклімат на підприємстві, дотримання нормативних показників щільності забудови й озеленення.

Земельна ділянка повинна відповідати гігієнічним нормам, які зводять до мінімуму атмосферне й ґрунтове забруднення підприємства. Так, ділянка забудови повинна бути відокремлена від джерел можливого забруднення: від смітників - не менш ніж на 1 км; від підприємств із виділенням органічного пилу (обробка вовни, шкір, ганчір'я й т.д.) - на 100 м; від житлових кварталів - на 50-500 м.

При виборі території враховують рельєф місцевості, висоту стояння ґрунтових вод, близькість промислових і комунальних об'єктів, які повинні бути відокремлені від підприємства на відстань від 100 до 1000 м. Для великих підприємств громадського харчування (кулінарних або заготовочних фабрик) передбачені санітарно-захисні зони радіусом до 50 м. При розміщенні підприємства варто враховувати троянду вітрів: ділянка повинна бути розташована з навітряної сторони стосовно промислових об'єктів, сантехнічнгми спорудженням й установкам комунального призначення; стосовно лікувально-профілактичних і дитячих установ (крім інфекційних лікарень і відділень) бажано під вітрове розташування підприємства.

Важливим у гігієнічному відношенні є дотримання санітарних розривів між будинками, які повинні бути не менше висоти конфронтуючих будинків.

Епідеміологічне благополуччя ділянки забезпечується механічними властивостями ґрунту - пористістю, інтенсивністю її висихання, глибиною проникнення повітря й т.д. Найбільш придатний для ділянки грубозернистий ґрунт, що характеризується інтенсивними аеробними процесами самоочищення. Виходячи зі строків процесу самоочищення ґрунту підприємство дозволяється розташовувати на території колишніх скотомогильників, смітників не менш, ніж через 20 років з моменту припинення їхнього використання.

Площа території визначається потужністю підприємства. При її благоустрої гігієнічне значення мають розміщення приміщень, озеленення, організація під'їзних колій і розвантажувальних площадок, пішохідних доріжок, а також ізоляція й оснащення господарської зони. Для достатньої аерації й інсоляції приміщень рекомендується відводити під забудови не більше 30-40 % площі ділянки. Територія повинна бути озеленена, що є важливою гігієнічною вимогою. В'їзд і пішохідні доріжки повинні бути асфальтовані. Не допускається використання шлаків для покриття проїздів і проходів, особливо на капілярних ґрунтах (глина й суглинки), які розмиваються атмосферними водами.

Особливе санітарно-гігієнічне значення мають правильне розміщення, благоустрій й ізоляція господарської зони.

До складу господарської зони включають всі допоміжні будинки й спорудження; їх розташовують із під вітрової сторони стосовно будинків виробничої зони на відстані не менш 50 м від виробничих приміщень, експедиції й місць зберігання харчової сировини й готової продукції.

Двірські вбиральні, вигрібні ями й сміттєзбиральники розміщають на відстані 25-50 м від вікон і дверей виробничих приміщень, ураховував розташування водогінної мережі, щоб запобігти можливому забрудненню води стічними водами. Порушення санітарних правил експлуатації цієї зони може виявитися джерелом забруднення підприємства.

Господарська зона проектується таким чином, щоб бути ізольованою від адміністративно-виробничої зони зеленими насадженнями й мати шляхи для роздільного руху харчових і нехарчових вантажів. При наявності на території одного в'їзду варто передбачити спеціальну розвантажувальну площадку діаметром до 20м.

Котельню розташовують із під вітрової сторони стосовно адміністративно-виробничих приміщень. При розміщенні підприємства в житлових будинках варто відгородити мешканців від виробничих шкідливостей підприємства. Із цією метою в житлових будинках проектують тільки невеликі кафе і їдальні із числом місць не більше 50 і підприємства по відпустці обідів додому (не більше 500 обідів у добу). При цьому передбачають ізоляційні пристрої, що затримують проникнення в житлові приміщення тепла, шуму, запахів виробництва; господарську зону обладнують у торцевій частині будинку. При проектуванні підприємства в житлових будинках необхідно також максимально ізолювати його від санітарно-технічних служб будинку (вентиляція, каналізація).

Не дозволяється розташовувати підприємства громадського харчування у виробничих будинках, пов'язаних з обробкою або застосуванням отруйних речовин й епідлеміологічно небезпечних матеріалів (шкіра, вовна, утиль й ін.).

Дата добавления: 2014-01-07