Початок судового розгляду справи по суті

Розгляд адміністративної справи у судовому засіданні. Головуючий у судовому засіданні. Відкриття судового засідання. Роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків, присяга перекладача.

Питання для самостійного вивчення

План

Тема: Судовий розгляд справи

Мета: Ознайомити з розглядом адміністративної справи у судовому засіданні та відкриття судового засідання; розвивати вміння аналізувати, співставляти інформацію; моделювати поведінку студента як майбутнього спеціаліста на основі отриманих знань та навичок; виховувати повагу до закону.

1. Розгляд адміністративної справи у судовому засіданні. Головуючий у судовому засіданні. Відкриття судового засідання. Роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків, присяга перекладача.

2. Початок судового розгляду справи по суті.

3. Відмова від адміністративного позову, визнання адміністративного позову, примирення сторін під час судового розгляду. Зміна позовних вимог.

4. Дослідження доказів. Пояснення осіб, які беруть участь у справі. Встановлення порядку дослідження інших доказів. Порядок допиту свідків.

1. Судові дебати.

2. Вихід суду для ухвалення рішення.

Література

1. Бахрах Д.Н Административное судопроизводство, административная юстиция и административный процесс // Государство и право. – 2005. - № 2. – С. 19-25.

2. Курило В. Деякі питання адміністративного процесу // Юридична Україна. – 2004. - № 4. – С. 77-80.

3. Миколенко А.И. Администативный процесс и административная ответственность в Украине: Учебное пособие. Издание втор. Доп. – Х.: Одиссей, 2006. – 352с.

4. Основи адміністративного судочинства та адміністративного права / Навч. посібник / За аг. ред. Куйбіди Р.О., Шишкіна В.І. – К.: Старий світ, 2006. – 576с.

5. Оніщенко О. Питання забезпечення позову в господарському та адміністративному процесі // Юридичний радник. – 2006. - № 3.

6. Самсін І.Л. Адміністративне судочинство як механізм захисту прав учасників виборчого процесу // Вісник Верховного Суду України. – 2006. - № 2.

7. Сердюк В. До питання створення адміністративних судів в Україні // Вісник Верховного Суду України. – 2001. - № 2.

8. Стефанюк В. Адміністративні суди у контексті судово-правової реформи в Україні // Юридичний вісник України. – 2002. - № 34. – С. 6.

9. Стефанюк В. Судовий адміністративний процес: Монографія. – Харків: Консум, 2003. – 464с.

Питання для самоконтролю

1. Розгляд адміністративної справи у судовому засіданні.

2. Відкриття судового засідання.

3. Присяга перекладача.

4. Дослідження доказів

5. Пояснення осіб.

6. Судові дебати.

7. Вихід суду для ухвалення рішення.

8. Порядок допиту свідків.

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАС України.

Справи щодо прийняття на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби розглядаються та вирішуються протягом розумного строку, але не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Адміністративне судочинство здійснюється державною мовою.

Особи, які беруть участь у справі та не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися рідною мовою або мовою, якою вони володіють, а також послугами перекладача в порядку, встановленому КАС України.

Адміністративні справи розглядаються в залах судових засідань. Під час судового засідання здійснюється повне його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, або у разі, коли розгляд справи здійснюється за відсутності осіб. Фіксування судового засідання технічними засобами здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду.

Перед початком засідання секретар судового засідання або судовий розпорядник з’ясовує явку учасників судового процесу і запрошує їх до зали судового засідання.

Присутні в залі судового засідання повинні дотримуватись порядку судового розгляду, який забезпечується головуючим суддею та судовим розпорядником, і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.

Особи, присутні у залі судового засідання, при вході та виході до зали суду судді повинні встати. Особи, які беруть участь у справі: свідки, експерти, спеціалісти, – дають пояснення, показання, відповідають на питання та задають питання стоячи, після надання їм слова головуючим у судовому засіданні. Оголошення рішення суду особи, присутні в залі судового засідання, заслуховують стоячи. Відступ від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні.

Учасник судового процесу, а також інші особи, які перебувають в залі судового засідання, зобов’язані звертатися до судді (суду) словами «Ваша честь» і підкорятися розпорядженням головуючого. Звернення одного учасника судового процесу до іншого починається словом «шановний (шановна)».

Документи та інші матеріали у справі, у судовому засіданні передаються головуючому через судового розпорядника.

Особи, присутні в залі судового засідання, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, крім тих, які є суб'єктами владних повноважень.

Особи, які беруть участь у справі, мають право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання і відводи; давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі: свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них; робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм КАС України.

Крім зазначених вище прав та обов’язків осіб, які беруть участь у справі позивач має право, до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Крім того, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову у будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову й у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду.

Права та обов’язки відповідача. Крім прав та обов'язків, зазначених вище, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

До осіб, які порушують встановлені в суді правила або протиправно перешкоджають здійсненню адміністративного судочинства, судом застосовуються наступні заходи процесуального примусу:

1) попередження;

2) видалення із залу судового засідання;

3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;

4) привід.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє особу від виконання нею своїх обов’язків, встановлених кодексом адміністративного судочинства України.

До учасників адміністративного процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними головуючого застосовується попередження, а в разі повторного вчинення таких дій - видалення із залу судового засідання.

У разі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів для дослідження судом.

До належно викликаних особи, особисту участь якої визнано судом обов'язковою, свідка, які без поважних причин не прибули у судове засідання або не повідомили причини неприбуття, може бути застосовано привід до суду через органи внутрішніх справ з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення.

Центральною стадією адміністративного судочинства є розгляд справи та ухвалення судового рішення.

Метою стадії судового розгляду є повне, всебічне і об’єктивне з’ясування фактичних обставин справи в судовому засіданні, та ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення в адміністративній справі на підставі дотримання процесуального законодавства. Досягнення мети судового розгляду можливе лише у випадку здійснення його у суворій відповідності до вимог адміністративного процесуального законодавства, з дотриманням належної процесуальної форми.

Судовий розгляд справи здійснюється у відкритому судовому засіданні. Справу або її частину може бути розглянуто у закритому судовому засіданні, коли суд дійде висновку, що відкритий розгляд може призвести до розголошення державної або іншої охоронюваної законом таємниці, до створення небезпеки для особистого та сімейного життя людини, порушить інтереси малолітньої чи неповнолітньої особи. Під час розгляду справи або її частини у закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише особи, які беруть участь у справі, а в разі необхідності – експерти, спеціалісти, перекладачі та свідки. Розгляд справи у закритому судовому засіданні провадиться з додержанням усіх правил адміністративного судочинства. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні адміністративний суд постановляє ухвалу.

Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні – залі судових засідань. Суд може проводити окремі процесуальні дії в разі необхідності за межами приміщення суду.

При розгляді справи судом першої інстанції головуючим у судовому засіданні є суддя, який здійснював підготовче провадження. Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Кодекс адміністративного судочинства України закріпив в ст. 134 обов’язки присутніх у залі судового засідання. Так, усі присутні при вході суду до залу судового засідання та при виході повинні встати. Постанову суду присутні в залі заслуховують стоячи. Учасники судового процесу дають пояснення, показання, відповідають на запитання та ставлять запитання стоячи і лише після надання їм слова головуючим в судовому засіданні. Відступ від цих правил допускається з дозволу головуючого у судовому засіданні. Учасники судового процесу, а також усі присутні в залі судового засідання зобов`язані додержуватись у судовому засіданні встановленого порядку і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні. Усі учасники судового процесу, звертаючись до судді, вживають слова "Ваша честь". Усі документи та інші матеріали передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.

Головуючий має право застосувати заходи процесуального примусу до осіб, які порушують встановлені правила в суді або перешкоджають здійсненню адміністративного судочинства. Так, ч. 1 ст. 269 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає чотири види заходів процесуального примусу (попередження, видалення із залу судового засідання, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом та привід). Крім того, ст.185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за прояви неповаги до суду.

Судовий розгляд адміністративної справи складається з чотирьох частин: вступної (підготовчої), безпосереднього розгляду по суті, завершувальної (судові дебати) та прийняття судового рішення. Всі частини мають свої завдання та полягають у здійсненні судом та учасниками процесу певних процесуальних дій, становлять в своїй сукупності єдиний процес.

Вступна частина (підготовча) зумовлює ефективність проведення судового засідання. Процесуальні дії, що їй притаманні, спрямовані на перевірку наявності всіх умов, які необхідні для розгляду й вирішення адміністративної справи в даному судовому засіданні (чи може адміністративна справа бути розглянута за такого складу суду, за такої явки учасників процесу, при наявності таких доказів).

Судове засідання відкриває головуючий, який оголошує, яка справа буде розглядатись.

Після цього він роз'яснює перекладачеві його права і обов'язки та попереджає його під розписку про кримінальну відповідальність за заздалегідь неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Потім головуючий приводить перекладача до присяги, текст якої закріплений в ст. 125 Кодексу адміністративного судочинства України. Присяга проголошується перекладачем усно, після чого він підписується під текстом присяги. Підписаний перекладачем текст присяги та розписка приєднуються до справи. Такий порядок судового розгляду зумовлений тим, що всі процесуальні дії мають бути зрозумілими для учасників процесу, а це вимагає участі в адміністративній справі належним чином допущеного перекладача.

Секретар судового засідання повідомляє суд про здійснення повного фіксування судового процесу, про умови фіксування (розташування мікрофонів та необхідність промовця говорити в мікрофон, недопустимість одночасних виступів учасників судового процесу, дотримання тиші в залі судового засідання). Судовий розгляд адміністративної справи відбувається з повним фіксуванням процесу технічними засобами.

Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручені повістки тим, хто не з'явився, та які є відомості про причини їх неприбуття.

Суд встановлює особу тих учасників, що з'явилися, а також перевіряє повноваження посадових, службових осіб і представників, зокрема перевіряється правильність оформлення повноважень представників, вивчається коло їх повноважень.

Головуючий у судовому засіданні оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі та прибули в судове засідання, їх право заявляти відводи. Склад суду під час розгляду та вирішення адміністративної справи є незмінним й в разі неможливості судового розгляду одним із суддів до судового розгляду залучається інший суддя і розгляд справи починається спочатку.

Підстави для відводу (самовідводу) судді, секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача, порядок вирішення відводу, що був заявлений і наслідки його задоволення передбачені в ст.ст. 27-32 Кодексу адміністративного судочинства України. Слід зазначити, що підстави відводу (самовідводу) містять оціночні поняття, які в Кодексі не розтлумачені, що може викликати деяку плутанину та неоднакове застосування на практиці цих норм.

Право осіб, які є учасниками процесу, заявляти відводи спрямовано на забезпечення об’єктивності розгляду справи, створює впевненість, що справа буде розглянута та вирішена у точній відповідності до вимог процесуального та матеріального законів, у точній відповідності з дійсними процесуальними правами та обов’язками цих осіб (ЦПП с.с. 267-268).

Головуючий у судовому засіданні роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов'язки, також зазначеним особам видається пам’ятка про їхні права та обов'язки.

Експерту та спеціалісту головуючим також роз'яснюються їх права та обов'язки. А експерта, крім цього, головуючий попереджає під розписку про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків або за надання завідомо неправдивого висновку. Це пояснюється відмінністю статусу експерта та спеціаліста в судовому процесі та різним значенням результату їх процесуальної діяльності. Так, висновок експерта є доказом по справі, а спеціаліст надає лише допомогу в формі консультацій чи письмових роз’яснень, що не замінює висновку експерта та не має сили доказу. Також, головуючий приводить експерта до присяги, текст якої закріплений в ст. 131 Кодексу. Присяга проголошується експертом усно, після чого він підписує текст присяги. Дія присяги поширюється й на ті випадки, коли висновок був складений до проголошення присяги. Підписаний експертом текст присяги та розписка приєднуються до справи. Якщо експертиза призначається під час судового розгляду, права, обов'язки експерта і його відповідальність роз'яснюється головуючим одразу після залучення його до участі у судовому процесі.

Після роз’яснення учасникам процесу їх процесуальних прав та обов’язків, суд вирішує клопотання по справі. Клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка решти присутніх осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом судового розгляду справи. Клопотання полягає у зверненій до суду заяві, що містить прохання особи, яка бере участь у розгляді справи, про здійснення певних процесуальних дій, що потрібні для правильного вирішення справи.

Зазначений порядок проведення вступної (підготовчої) частини судового розгляду буде мати місце, якщо по справі не буде виявлено перешкод для проведення судового засідання. Але в деяких випадках існують умови, що перешкоджають нормальному розвитку процесу. Такими умовами є:

1) неприбуття у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені повістки;

2) неприбуття у судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

3) неприбуття у судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

4) неприбуття особи, яка бере участь у справі, якщо суд визнав обов‘язковою особисту участь цієї особи у судовому розгляді. Викликати сторони для особистих пояснень можна і тоді, коли у судовому розгляді беруть участь їхні представники.

В зазначених випадках суд відкладає розгляд справи (ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України). Відкладення розгляду справи є перервою судового розгляду на певно визначений строк для забезпечення умов правильного розгляду та вирішення справи по суті.

Нез‘явлення в судове засідання без поважних причин представника або неповідомлення ним про причини нез‘явлення не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.

У разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Вищезазначені наслідки застосовуються й у разі, якщо сторона без поважних причин залишить зал судового засідання.

Якщо у судове засідання не з'явилися свідок, експерт, спеціаліст суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість продовження розгляду справи у відсутності свідка, експерта, спеціаліста, які не прибули, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про оголошення перерви (ст. 129 Кодексу адміністративного судочинства України). Таким чином, можна зробити висновок, що неприбуття зазначених осіб в жодному разі не буде підставою для відкладення розгляду справи.

Після виконання перелічених дій суд переходить до розгляду справи по суті. Як судовий розгляд є обов’язковою та центральною стадією адміністративного судочинства, так розгляд справи по суті – є основною, центральною частиною стадії судового розгляду, тому, що від повноти дослідження доказів залежить обґрунтованість та законність остаточних висновків по справі. Завданням розгляду справи по суті є з’ясування всіх фактичних обставин справи і полягає в дослідженні судом фактичного матеріалу з метою вирішення адміністративної справи.

Починається розгляд справи по суті доповіддю головуючого у судовому засіданні чи судді-доповідача про зміст позовних вимог, про визнання сторонами певних обставин під час підготовчого провадження, після чого він з'ясовує: чи підтримує позивач адміністративний позов, чи визнає його відповідач та чи не бажають сторони примиритися.

При розгляді справи у відсутності особи, яка бере участь у справі, головуючий в судовому засіданні доповідає про її позицію щодо позовних вимог, якщо вона викладена в письмових поясненнях.

В ході судового розгляду позивач може відмовитись від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов, зробивши усну заяву. Якщо заява позивача про відмову від адміністративного позову, а також заява відповідача про визнання адміністративного позову викладені у письмовій формі і адресовані суду, то вона приєднується до справи. Про прийняття відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. При частковій відмові позивача від частини вимог адміністративного позову, суд постановляє увалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог. При частковому визнанні адміністративного позову і прийнятті його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог позивача. При повному визнанні відповідачем адміністративного позову і прийнятті його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. З метою повного або часткового вирішення спору сторони можуть примиритися. У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Якщо заявник змінює свої позовні вимоги, то письмова заява про це приєднується до справи. Суд за клопотанням відповідача оголошує перерву у судовому засіданні і надає відповідачу строк, достатній для його підготовки до справи у зв‘язку зі зміною позивачем позовних вимог (ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України).

Наступний етап судового розгляду можна охарактеризувати як технологічний цикл доказування (Педько, с. 140). Під час судового розгляду предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Докази повинні відповідати ряду вимог. Так, вони мають бути належними, тобто такими, що містять інформацію про предмет доказування; допустимими, тобто отриманими відповідно до вимог закону, підтверджені певними засобами доказування. Не потребують доказуванню в адміністративному судочинстві обставини, які є: загальновідомими (глобальні, загальнодержавні та локальні); преюдиціальні; визнані сторонами.

Особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази. Способами забезпечення доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та огляд письмових й речових доказів. Серед засобів забезпечення доказів Кодекс не виділяє судового доручення (коли суд, який розглядає справу, у разі потреби збирання доказів за межами своєї територіальної підсудності доручає відповідному адміністративному суду провести певні процесуальні дії), хоча зі змісту „подальших” статей випливає його наявність (ч. 3 ст. 143 Кодексу).

Для встановлення обставин, що є предметом доказування, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

Після доповіді справи суд заслуховує пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовують свої вимоги і заперечення. Адміністративний суд пов’язаний межами адміністративного позову, але деякі автори зазначають про наявність у суду права дискреції, тобто права суду прийняти рішення, яке відрізняється від позовних вимог (наприклад, можливість повного скасування рішення, що прийняте некомпетентним органом в разі його часткового оскарження) (Педько, с. 136). Ми погоджуємось з цією думкою, оскільки суд має забезпечити захист не лише конкретного позивача, але й суспільних інтересів. Крім того, для суду має бути важливим фактичний та повний захист прав осіб, особливо у випадку, коли вимоги адміністративного позову викладені у формі, що не призведе до ефективного захисту.

Дата добавления: 2014-01-07