Характеристика базових понять педагогічної творчості

Ознаки педагогічної креативності

Тема: ОЗНАКИ ТВОРЧОЇ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Лекція 3

Розвиток міжнародного туризму приносить деяким державам чималі прибутки. Найбільша кількість туристів відвідує Іспанію, Швейцарію, Японію, Туреччину, Італію, Францію, Індію, США.

Надмірне використання рекреаційних ресурсів останнім часом призвело до забруднення водойм, повітря, ґрунтів та ін. З цими проявами ведеться боротьба.

На характер використання рекреаційних ресурсів надзвичайно сильно впливає екологічний стан території - чистота або забруднення вод, повітря, грунтів, порядок чи безладдя в соціально-політичному житті суспільства, економіці країни. Нині до найболючіших екологічних проблем багатьох держав світу слід віднести забрудненість повітря, поверхневих вод, морів і океанів, тероризм, осередки великих і малих воєнних конфліктів, що не припиняються.

Раціональне використання рекреаційних ресурсів є дуже вигідним бізнесом, бо, не потребуючи значних капіталовкладень, приносить швидкий і значний прибуток. Тому в багатьох країнах до рекреації залучають як приватний, так і державний капітал. Дуже великого значення для залучення туристів набуває рівень розвитку сфери обслуговування, тому провідні місця у світовому туризмі здебільшого належать розвиненим країнам. Щороку Іспанію відвідує понад 50 млн. іноземних туристів, Італію - до 35 млн., Францію і США до 30 млн., Канаду, Великобританію, Японію - до 20 млн.

План лекції:

3.1 Ознаки педагогічної креативності.

3.2 Критерії творчої педагогічної діяльності.

3.3 Підсистеми творчої педагогічної діяльності.

3.4 Рівні творчої інженерно-педагогічної діяльності.

У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях приділяється велика увага визначенню понять «творчість», «творча діяльність», «педагогічна творчість».

- створення нового (енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона);

- діяльність зі створення якісно нового, що вирізняється неповторністю, оригінальністю та суспільно-історичною унікальністю. Творчість специфічна для людини, тобто завжди передбачає творця - суб'єкта творчої діяльності (енциклопедичний словник);

- процес людської діяльності зі створення якісно нових матеріальних і духовних цінностей (філософський словник);

- діяльність, результатом якої є створення нових матеріальних або духовних цінностей (психологічний словник);

- свідома, цілеспрямована, активна діяльність людини, спрямована на пізнання та перетворення дійсності, створення нових, оригінальних предметів, витворів тощо, які ніколи ще не існували, з метою вдосконалення матеріального та духовного життя суспільства (педагогічний словник);

- діяльність, що веде до розвитку особистості, до іі самореалізації в процесі створення матеріальних і духовних цінностей (В.А. Цапок);

- прогресивним зрушенням самих порогів розпредмечування, які обмежують діяльність і замикають її в її власній сфері (Г.С. Батищев);

- це креативне діяння, але після того, як вона стане наддіяльнисним відношенням суб'єкта і до самого себе (П.Ф. Кравчук, Г.С. Батищев);

- мислення і практична діяльність, результатом яких є створення оригінальних, неповторних цінностей, встановлення нових фактів, властивостей, закономірностей, а також методів дослідження та перетворення матеріального світу або духовної культури (А.Г. Спіркін);

- діяльність зі створення нового, оригінального, що входить не тільки в історію розвитку самого творця, але й в історію розвитку науки, мистецтва тощо (СЛ. Рубінштейн);

- процес створення, відкриття нового, що раніше для певного конкретного суб'єкта було невідомим (В.О. Моляко);

- діяльність людини зі створення нового: предметів зовнішнього світу, висновків або почуттів, що живуть і знаходяться тільки в самій людині (Л.С. Виготський);

- мислення в його найвищій формі, яке виходить за межі необхідного для розв'язання задачі вже відомими способами (К.К. Платонов);

- вищий ступінь активності особистості, спрямований на подолання конкретних протиріч з метою пошуку істини (П.Ф. Кравчук);

- суспільно корисна, прогресивно-спрямована перетворююча діяльність, у процесі якої створюються не тільки матеріальні і духовні цінності, але й здійснюється саморозвиток, самореалізація і самого суб'єкта творчості (І.Г. Канєвська);

- складне і водночас комплексне явище, зумовлене всім розмаїттям соціально-психологічних і психолого-фізіологіч-них передумов; умова становлення, самопізнання і розвитку особистості; важлива форма людської практики, активізації потенціалу суб'єкта в процесі особистісних змін. Творчий по­тенціал виражається в різних видах активності людини: пізна­вальній, світоглядній, трудовій, комунікативній і емоціональній (Н.В. Кичук);

- один з видів людської діяльності, спрямованої на вирі­шення протиріччя (розв'язання творчого завдання), для якої необхідні об'єктивні (соціальні, матеріальні) і суб'єктивні особистісні умови (знання, вміння, творчі здібності), результат якої має новизну й оригінальність, особисту та соціальну значимість, а також прогресивність (В.І. Андрєєв);

- розвиток специфічно людських засобів і форм відношення до світу (В.С. Швирев);

- один із засобів підвищення емоційного тонусу учнів, закріплення комплексу емоційно-вольової регуляції і, головне, актуалізації позитивної гами переживань, яка супроводжує ефективну працю - переживання радощів від зробленого, досягнутого, почуття впевненості у своїх силах, у своєму творчому потенціалі (В.В. Рибалко);

- «механізм розвитку», «взаємодія, що веде до розвитку» (Я.О. Пономарьов);

- необхідна для повноцінного життя людини форма її існування. Пошук сенсу життя невід'ємно пов'язаний із творчим відношенням людини до дійсності (представники гуманістичної психології: О.О. Бодальов, А.Маслоу, К. Роджерс, Н. Роджерс);

- у широкому значенні слова як творчість першого рівня, що іманентно притаманна людському мисленню, людській практиці; у вузькому значенні слова - творчість другого рівня, з якою пов'язані винахідництво, наукова творчість тощо (Г. Гиргинов);

Творча діяльність

- засіб реалізації творчих можливостей особистості (С.О. Сисоєва);

- абсолютний стан або засіб існування її соціальної сутності (С.С. Батенін, Б.Г. Ананьєв, М.С. Каган, В.Ф. Овчинні-ков);

- зміна зовнішньої дійсності, перетворення внутрішнього світу людини, розкриття і реалізацію її прихованих потенцій у процесі розвитку її відносин із зовнішнім світом, який розуміється не обов'язково тільки як сукупність речей. Таке перетворення власного світу включає спілкування, «розуміння», «діалог» із зовнішнім світом тощо (В.С. Швирєв);

- діяльність уявлення або діяльність комбінаторна; діяльність, результатом якої є не відображення існуючих у досвіді людини дій і вражень, а створення нових образів чи дій. Саме творча діяльність людини робить її особистістю, яка створює і видозмінює своє сьогодні (Л.С. Вшотський);

- вихід за межі заданого, рух у «креативному полі» (Д.Б. Богоявленська);

- є комплексною і цілісною (О.О. Абдулліна.)

- основні напрями творчості в діяльності вчителя: вдосконалення змісту навчання; розробка методу навчання; творчість в організації навчальної діяльності учнів (В.В. Андріевська)

Педагогічна творчість

- тотожне до поняття «педагогіка творчості» (В.І. Андрєев);

- оригінальне та високоефективне вирішення вчителем навчально-виховних завдань, збагачення теорії та практики виховання і навчання (педагогічний словник);

- наука про педагогічну систему двох діалектично взаємообумовлених видів людської діяльності: педагогічного виховання та самовиховання особистості в різних видах творчої діяльності і спілкування з метою всебічного і гармонійного розвитку творчих здібностей як окремої особистості, так і їх творчих колективів (В.І. Андрєев);

- особлива галузь педагогічної науки, яка займається виявленням закономірностей формування творчої особистості (В.С. Шубинський);

- конкретизація педагогічного ідеалу вчителя в системі завдань, які розв'язує вихователь в конкретних умовах реальної педагогічної праці. Педагогічна творчість вчителя. включає в себе творчу педагогічну діяльність вчителя і творчу навчальну діяльність учня в їх взаємодії та взаємоз'язку, а також результати їх творчої діяльності, які ведуть до їх (вчителя і учня) розвитку і саморозвитку (В.О. Кан-Калик і М.Д. Нікандров);

- пошук учителем нових розв'язань у постановці нових завдань, застосуванні нестандартних прийомів діяльності; здатність передбачати, емоційно переживати й оптимально вирішувати завдяки творчій уяві завжди своєрідні проблемні ситуації шкільного життя, проектувати розвиток особистості учня, передбачати становлення та подальший розвиток, навіть, найнепомітніших позитивних паростків у дитячій психіці (Л.І. Рувинський);

- оптимальна реалізація «випереджаючих конструкцій моделей діяльності вчителя» на основі соціального замовлення і логіки розвитку педагогічної науки (П.І. Шевченко, Б.Д. Красовський, І.С. Дмитрик);

- діяльність, рефлексія якої зумовлює формування особистості учня як суб'єкта життєтворчості; інтегративна якість особистості, структурними компонентами якої є: професійна спрямованість, професійне самоусвідомлення, професійне мислення, діагностична культура. Педагогічну творчість завжди супроводжують самопізнання, саморозвиток і самовдосконалення, прагнення до постійного зростання (З.С. Левчук);

- такий варіант організації професійної діяльності вчителя, який на реально доступному рівні забезпечує: розв'язання навчально-виховних завдань, що стоять перед сучасною школою, безперервне зростання загальної і професійної культури педагога, його активної пошукової діяльності щодо підвищенню ефективності навчально-виховного процесу (Р.П. Скульський);

- найважливіший критерій якісного становлення особистості вчителя сучасної школи, який виявляється, насамперед, у соціальній потребі у творчій праці; педагогічна творчість має стати рисою кожного педагога, тобто набути масового характеру (Н.В. Кичук);

- пошук оптимального педагогічного розв'язання в конкретній педагогічній ситуації. Як оптимізація навчально-виховного процесу веде до творчості, так і творчість учителя веде до оптимізації, бо педагогічна діяльність пов'язана з результатами і приносить задоволення лише тоді, коли оригінальне педагогічне рішення призводить до результату, який не є ти­повим для певних умов (М.М. Поташник);

- вивчення педагогічного досвіду, педагогічної майстерності вчителів і їх роботи зі самовдосконалення (Ю.П. Азаров, АД. Демінцев, І А. Зязюн, Л.М. Лузіна та ін.);

- процес створення передового педагогічного досвіду (І.П. Раченко);

Педагогічна творчість відображає процес особистісної і професійної реалізації та самореалізації педагога у професійно-педагогічній діяльності. Сутність, специфіка, ознаки і риси педагогічної творчості, які обумовлюють її особливе і одиничне серед інших видів творчості, виявляються в особистісно орієнтованій розвивальній взаємодії суб'єктів навчально-ви­ховного процесу (педагога і учня), яка зумовлена специфікою психолого-педагогічних взаємовідносин між ними і спрямована на формування творчої особистості учня і підвищення рівня творчої професійної діяльності педагога (С.О. Сисоєва).

Дата добавления: 2014-01-07