Економічні інтереси

Закон зростання потреб та їх взаємодія з виробництвом

Із розвитком суспільства і людини, із розширенням виробничих можливостей нерозривно пов‘язано зростання потреб.

Незадоволена потреба – стимул розвитку виробництва (в тому разі якщо вона платоспроможна), а розвиток виробництва породжує виникнення нових потреб (виробничих та особистих).

Закон зростання потреб – розвиток суспільства передбачає єдність розвитку його виробничих можливостей і потреб, при цьому зростання потреб завжди випереджає можливості виробництва.

Звернути увагу, що потреби окремої людини можуть бути задоволені, повністю, а потреби всього суспільства завжди перевищуватимуть можливості його виробничого потенціалу. Цей розрив між усвідомленими потребами і виробничим потенціалом їх задоволення створює рушійну силу розвитку економіки. Ця суперечність між потребами і можливостями їх задоволення – головна економічна суперечність яка зумовлює існування економіки загалом та проблеми ефективності зокрема. При цьому чим складніша структура потреб, чим більш інтенсивні стимули розвитку отримує виробництво з боку потреб. Виникає кумулятивний ефект – інтенсивний розвиток потреб забезпечує більш потужні стимули для виробництва, що в свою чергу створює умови для розвитку потреб і так далі. Хоча іноді така «напруга» може стати надмірною. Наприклад багато дослідників вважають, що серед численних причин меншої успішності економічного реформування в Україні порівняно наприклад із Китаєм, стали відмінності в типі споживання. Сприйняття західних стандартів споживання вітчизняним населенням на тлі незрівнянно менш потужної виробничої системи зумовило надмірний тиск потреб на виробництво, коли незадоволені потреби із стимулу перетворились на джерело інфляційного тиску, зумовлювали мінімальну схильність до заощадження і ускладнювали технічне переозброєння і структурну перебудову виробництва. На відміну від Китаю, де традиції ощадливості та низькі стандарти споживання спростили вирішення задачі відволікання ресурсів від споживання і акумуляції їх з метою технічного переозброєння і структурної перебудови виробництва.

(модель ТВМ із зростанням потреб як рушійною силою відсунення межі виробничих можливостей)

Разом із суспільно обумовленим шляхом (способом дії людини) її задоволення потреба формує економічний інтерес.

Отже, економічний інтерес – зумовлена місцем людини в системі економічних відносин (її соціальним статусом) та її потребами рушійна сила її діяльності, що спрямовує її дії на досягнення певних результатів та є основою виникнення спільності чи розбіжності в напрямах дії людей й бажаних для них параметрах функціонування економіки.

Визначення економічного інтересу виходить з його зв‘язку, по-перше, з потребами людини, по-друге, з її місцем в системі економічних відносин. Це мотив, рушійна сила економічної діяльності людей спрямованої на задоволення потреб. Іноді кажуть що це вигода, яку досягають завдяки реалізації економічних відносин, тобто практично завдяки суспільній економічній діяльності. Але принципово важливо, що інтереси зумовлені економічними відносинами, місцем людини в системі економічних відносин і поділу праці мотив і рушійна сила економічної діяльності, спрямованої на задоволення потреб.

Дата добавления: 2014-01-07