Хлоровмісні засоби

Характеристика дезінфекційних речовин, правила зберігання та техніка безпеки під час роботи з ними.

ІІ.

Хлорне вапно. Хлорне вапно — білий сухий порошок з різким запахом хлору. Його діюча речовина — активний хлор. Випускається трьох гатунків, що містять відповідно 35, 32 і 26 % активного хлору. Хлорне вапно, яке містить менше ніж 15 % активного хлору, для дезінфекції непридатне. Активним хлором називають ту його кількість, яку може витіснити з хлорного вапна розведені соляна чи сірчана кис­лоти. Хлорне вапно розкладається на сонці, повітрі та під впливом вологи, утрачаючи при цьому хлор. Тому зберігати його необхідно в изолированном, сухому, темному, прохолодному місці, в плотно закрытой тёмной таре. Навіть за умови правильного зберігання хлорного вапна втрата активного хлору становить 1—3% за місяць. Тому кожні 3 міс у ньому потрібно визначати вміст активного хлору.

Хлорне вапно — надійний дезінфекційний засіб. Воно знищує не лише вегетативні, але й спорові форми патогенних мікроорга­нізмів. Використовують для дезінфекції при кишкових інфекціях та ін­фекціях дихальних шляхів. Має вірулецидні, бактерицидні, спороцидні та фунгіцидні властивості.

Сухе хлорне вапно застосовують для знезаражування рідких виді­лень хворого (мокротиння, блювотні маси, сеча, рідкий кал), промывные воды в соотношении 1:5 (200 г сухой хлорной извести на 1 л биологических жидкостей) і дезінфе­кції місць виплоду мух. Для приготування робочих розчинів використо­вують освітлений 10 % (маточний) розчин хлорного вапна. Застосову­ється переважно для дезінфекції лікувально-профілактичних і житлових приміщень при кишкових і крапельних інфекціях бактерійної та вірус­ної етіології. Слід зазначити, що хлорне вапно має стійкий неприємний запах, подразнює слизові оболонки очей і дихальних шляхів, знебарв­лює тканини, викликає корозію металу.

Хлораміни (хлорамін Б, хлорамін ХБ) є кристалічним по­рошком білого кольору із запахом хлору, містять 25-29 % активного хлору. Діють бактерицидно, вірулецидно і фунгіцидно.

Хлорамін є стійкою речовиною, яка за умов відсутності світла й вологи тривалий час зберігає вихідну кількість активно­го хлору. Горячие растворы (50, 60°С) и активированные растворы хлорамина обладают более высоким обеззаражи­вающим действием. На спори бакте­рій впливають тільки активовані 1-4 % розчини хлорамінів. Активуван­ня досягають додаванням до розчинів аміаку (1:1-1:2). Активовані роз­чини готують безпосередньо перед їх використанням. Активування хлор­аміну або хлорного вапна дозволяє зменшити концентрацію препаратів у 2-10 разів, експозицію — у 3-4 рази, а витрати препарату — в 2-10 разів. З метою знезаражування білизни, посуду, іграшок, предметів догляду за хворими, приміщень, меблів використовують 0,2-3 % роз­чин хлораміну. Міцні концентрації (5-10 %) застосовують для знищення збудників туберкульозу, мікозів і спорових форм.

Двітретинноосновна сіль гіпохлориду кальцію (ДТСГК) містить 47- 52 % активного хлору. Має велику стійкість — може зберігатися до 5 років. Може використовуватись для усіх видів дезінфекції в концентра­ціях нижчих, ніж хлорне вапно. Застосовують у вигляді сухого порош­ку, неосвітленого та освітленого розчинів для дезінфекції води, виді­ лень хворого, стін, підлоги, посуду, грунту. Розчин готують за ЗО хв до застосування.

Натрієва (калієва) сіль дихлорізоціанурової кислоти (НСДХІК) мі­стить 56-60 % активного хлору. Використовують у вигляді 0,1-0,3 %, іноді 3-5 % водних розчинів. На основі цієї солі синтезовані препарати хлордезин і хлорцин з меншим вмістом активного хлору.

Трихлорізоціанурова кислота містить близько 90 % активного хло­ру. Використовують для дезінфекції при кишкових інфекціях та інфек­ціях дихальних шляхів у концентрації 0,05-0,1 %, при спорових формах збудника — 0,1 %.

Дихлордиметилгідантоїн м істить 69-70 % активного хлору. Викори­стовують 0,025-0,1 % розчини. На його основі виготовлений препарат су- льфохлорантин, який застосовують для дезінфекції в 0,1-0,2 % розчинах.

Хлорантоїн — багатокомпонентний дезінфектант третього поколін­ня з мийним ефектом. Має бактерицидну, вірулецидну і фунгіцидну активність. За дезінфекійною активністю він у 5-10 разів переважає хло­рне вапно і хлорамін. Використовують для знезараження виробів меди­чного і санітарно-технічного призначення, білизни, посуду; для поточ­ної і заключної дезінфекції у лікувально-профілактичних закладах, бу­динках відпочинку, санаторіях, школах, гуртожитках, на вокзалах, підприємствах громадського харчування, в осередках кишкових і кра­пельних інфекцій — у концентрації 0,1-0,2 %, в осередках дерматоміко­зів і туберкульозу — в концентрації 1-3 %.

Широко застосовують такі хлоровмісні дезінфектанти, як гіпохлорид натрію (0,1-0,2 % водний розчин), дезам (0,25-1 % розчин), гекса- хлор, дезеф (0,1-0,3 % розчини), пантоцид (таблетка, яка містить 4 мг активного хлору і використовується для знезаражування води).

Йод, бром та їхні сполуки. Зрідка застосовують: дибромантин — для знезараження води у плавальних басейнах; йодофори (комплекси йоду з поверхнево-активними сполуками) — у хірургічній практиці. Мають бактерицидні, фунгіцидні та спороцидні властивості.

Похідні фенолу. їх найчастіше змішують з милом або з мийними засобами, щоб розчинити у воді. Застосовують: фенол (3-5-8 % розчин у 10 % калійному милі для дезінфекції приміщень, меблів, білизни, ігра­шок, ванн, вбиралень, відділень); мильно-фенолову суміш (3-5 % фе­нолу і 2 % мила); 1-хлор-бета-нафтол (33 % паста). Останньому препа­рату притаманна вибіркова дія на туберкульозну паличку, тому й за­стосовують його здебільшого у вигляді 0,5-4 % розчинів у лікувальних закладах протитуберкульозного профілю та в сімейних осередках.

Альдегіди. Формальдегід (альдегід мурашиної кислоти) використо­вується у вигляді 40 % розчину у воді, який називають формаліном. Його застосовують у пароформалінових камерах, для дезінфекції жит­ лових приміщень і різних предметів. Застосовують 2-3 % розчин фор­мальдегіду.

Бета-пропіолактон в концентрації 1:5000 діє бактеріостатично, а 1:1000 — бактерицидно. Найчутливіші до цього препарату віруси, які гинуть при застосуванні його у концентрації 0,05 %. Бета-пропіолактон можна використовувати у формі аерозолів та в дезінфекційних камерах. Препарат високотоксичний.

Окисники. Найчастіше застосовують у хірургічній практиці: пере­кис водню — 3-6 % у 0,5 % розчині мийних засобів; надоцтова кисло­та та створений на її основі дезоксон-1 мають сильні бактерицидні, вірулецидні, фунгіцидні властивості, використовуються для профілак­тичної й осередкової дезінфекції; надмурашина кислота та "Первомур" ("С-4") використовують для знезараження рук та операційних ін­струментів.

Луги. Це їдкий натр, їдке калі, негашене вапно, каустична та каль­цинована сода, суміш лугів з різними домішками, ДЕМП, що застосову­ються у ветеринарній практиці.

Спирти (етиловий, пропіловий та ізопропіловий). Використовують для знезараження рук хірургів та консервації біологічних об'єктів. Найсильнішу бактерицидну дію має 70° спирт. Пропіленгліколь і триетилен- гліколь рекомендовано для дезінфекції повітря, бо вони згубно діють на бактерії і є безпечними для людей.

Поверхнево-активні засоби. Характеризуються не лише високою антимікробною активністю, але й мийними властивостями. Серед них варто згадати про неіоногенні середники з сильним мийним ефектом (ОП-7, ОП-ІО, СФ-1, СФ-2); аніонні (мила карбонових кислот та ефіри сірчаної кислоти), катіонні (дегмін, диметамін-10, катіонат, роккал, ніртан, А-660 та ін.); амфотерні (амфолан, амфосепт, амфонафт у ви­гляді 0,5-2 % розчинів).

Інші хімічні сполуки. Хлоргексидин і метацид (у вигляді 0,5-1 % водних розчинів застосовують для дезінфекції в лікувально-профілактичних закладах, спиртових розчинів 1:40 — для знезараження рук хірурга та інструментів); метасилікат натрію (10 % розчином залива­ють виділення хворих, вміст вигрібних ям, помийниць, сміттєзбірни- ків); дезмол (0,25-0,5 % розчин використовується для дезінфекції посу­ду); гембар (25 % концентрат, який розводять водою до потрібної кон­центрації (0,1-0,5 %) і застосовують для дезінфекції поверхонь посуду, санітарно-технічного і медичного обладнання).

Зараз широко розповсюджені імпортні дезінфектанти: бацилолплюс і бацилоцид расанд (швидкодіючі спиртові розчини для дезінфекції по­верхонь і медичних виробів, не містять формальдегіду); дисмозон пур (гранулят для дезінфекції і миття високочутливої апаратури, а також поверхонь наркозної апаратури, інкубаторів, блоків діалізу тощо); мікробак форте і сокрена (економічні препарати для дезінфекції й миття поверхонь, медичних виробів і посуду); дезин-супер (спеціальний шам­пунь для обробки фарбованих, синтетичних та інших чутливих до агре­сивних середників поверхонь); саніфект 128 (безпечний малотоксичний універсальний дезінфектант, дезодорант і мийний розчин); корзолін і Д, корзолекс АФ і корзолекс базік, (концентрати для дезінфекції і сте­рилізації медичних інструментів, зокрема ендоскопів). Ці препарати ви­пускаються у концентрованому вигляді. Для досягнення робочої концен­трації (0,25-2,5 %) їх розводять водою. Як правило, вони універсальні у використанні, дозволяють дезінфікувати, чистити й мити різні об'єкти, знезаражувати вироби медичного призначення, білизну, посуд, поверхні приміщень і санітарно-технічного обладнання.

З метою дезінфекції в домашніх умовах можна застосовувати мийні засоби протимікробної дії, що випускаються промисловістю: "Блиск", "Саніта", "Посудомий", "Дезус", "Дихлор-1", "Гексахлор" та

ін.

Дезінфекційні речовини зберігають в сухому, темному, прохолодному місці.

ПРАВИЛА ОХРАНЫ ТРУДА ПРИ РАБОТЕ С ДЕЗИНФИЦИРУЮЩИМИ СРЕДСТВАМИ.

1. Соблюдение правил хранения химических средств дезинфекции.
2. Упаковка средств дезинфекции долджна иметь паспорт с указанием названия, назначения, даты приготовления и срока годности
3. Соблюдение правил личной гигиены при приготовлении дезинфицирующих растворов (спецхалаты, косынка, респиратор, защитные очки, резиновые перчатки, сменная обувь).
4. Приготовление дезинфицирующих растворов, расфосовку производят в вытяжном шкафу или помещении с приточно-вытяжной вентиляцией.
5. При попадании на кожу средств дезинфекции немедленно смыть их водой.
6. При попадании в глаза - промыть 2% содовым раствором, при необходимости закапать альбуцидом (30%), если боль не утихает - глазные капли с новокаином (2%).
7. При раздражении дыхательных путей - немедленно выйти в другое, проветриваемое помещение, или на свежий воздух, принять теплое молоко с содой, провести полоскание полости рта 2% содовым раствором, по необходимости назначаются сердечные, успокаивающие и противокашлевые средства.
8. при попаданні у верхні дихальні шляхи необхідно вийти з приміщен­ня, прополоскати рот і носоглотку водою.

9. К работе допускать только лиц старше 18 лет, прошедших инструктаж.

1. После работы снять спецодежду, перчатки, респиратор, руки вымыть и смазать кремом.

Дата добавления: 2014-01-07