Порядок проведения дезинфекции при внутрибольничных инфекциях

1. Пациента временно изолировать, перевести в инфекционное отделение или в изолятор (в зависимости от вида инфекционного заболевания).

2. Приготовить дезинфицирующие растворы нужной концентрации.

3. Приготовить промаркированный уборочный инвентарь.

4. Обеззаразить остатки пищи, посуду.

5. Уложить в клеенчатый мешок вещи для камерной дезинфекции.

6. Мебель отодвинуть от стен, провести заключительную дезинфекцию методом орошения (при острозаразной инфекции) или двукратным протиранием с экспо­зицией 30 минут (при гнойно-септической инфекции).

7. Оросить отопительные батареи, плинтусы, стены, окна; двери, покрытие масляной краской, протереть чистой ветошью, смоченной в дезинфицирующем растворе.

8. Мусор собрать к выходу, сложить в ведро и сжечь или обеззаразить.

9. После обработки стен и предметов обстановки проводить повторное обильное орошение пола дезинфицирующим раствором.

10. Обеззараживание различных объектов провести дезинфицирующими, моющи­ми, чистящими средствами, соответствующих концентраций для данной инфек­ции.

11. Уложить в клеенчатый мешок спецодежду для камерной дезинфекции.

Контроль якості дезінфекційних заходів:

До заходів, що блокують виникнення внутрішньолікарняної ін­фекції та забезпечують своєчасну ізоляцію її джерел, відносять по­стійний бактеріологічний контроль і обстеження можливих джерел та шляхів її поширення (хворі з гострою чи хронічною інфекцією, персонал відділення, повітря палат і операційно-перев'язувального блоку, інструментарій тощо). Бактеріологічному контролю підляга­ють: фартухи, змиви з рук, матеріал з операційного стола, столик анестезіолога, наркозний апарат, ларингоскоп, шланги для відведення кисню. Обстеження персоналу відділень на носійство золотистого ста­філокока проводять 1 раз на квартал. Виявлені бактеріоносії підляга­ють санації до повного одужання. Працівників, у яких не вдається ліквідувати хронічний запальний процес дихальних шляхів, перево­дять на іншу роботу.

Контроль якості дезінфекційних заходів здійснюють дезінфекційні станції, санепідемстанції та бактеріологічні лабораторії лікувальних за­кладів. Її оцінюють шляхом візуального, а також об'єктивного контролю з використанням хімічного і бактеріологічного методів.

Візуальний контроль має на меті з'ясувати санітарний стан об'єк­та, своєчасність проведення дезінфекційних заходів, обгрунтованість вибору об'єктів і методів знезараження.

Хімічний контроль використовують для визначення дієвості робо­чих розчинів відповідно до інструкцій. Виявлення в лабораторних умовах меншої, ніж потрібно, кількості діючої речовини є доказом поганої якості дезінфекції.

У разі застосування хлоровмісних засобів можна використовувати йод- крохмальний метод контролю. Якщо контрольована поверхня дійсно була оброблена хлоровмісним дезрозчином, то при дотику до неї тампона, змоченого сумішшю 3 % розчину йодиду калію з 2 % крохмальним клей­стером, з'явиться специфічне синьо-буре забарвлення. Воно зникне піс­ля протирання ваткою, змоченою у 3 % розчині тіосульфату натрію.

Бактеріологічний контроль дезінфекції проводять в осередках киш­кових інфекцій шляхом виявлення кишкової палички на оброблених пред­метах. Для взяття змивів готують ватні тампони на паличках і стерилізу­ють у паперових пакетах. При заборі проб тампон змочують у 1 % розчині тіосульфату натрію або в середовищі збагачення. Змиви з кожного об'єкта роблять одним тампоном. Після взяття змиву тампон занурюють до дна пробірки з живильним середовищем. При цьому краї пробірки обпалюють над полум'ям пальника. На ній зазначають порядковий номер і під тим же номером заносять у список предмет, з якого була взята проба.

Дезінфекцію вважають якісною за відсутності росту мікроорганізмів.

Дата добавления: 2014-01-07