Освітня політика у галузі професійно-технічної освіти

В Україні, за даними офіційної статистики, за загальної чисельності постійного населення 45 млн. 598 тис. кількість інвалідів станом на 1 січня 2011 року досягла 2 709 982 осіб, у тому числі дітей-інвалідів — 165 121. Отже, чисельність дітей з інвалідністю досягає 6,1% від загальної чисельності інвалідів. В Україні щороку понад 18 тисяч дітей стають інвалідами.

Завдання спеціальної освіти:

Забезпечити кожній дитині з особливостями психофізичного розвитку:

- Доступність навчання

- Вибір альтернативних форм закладів освіти

- Надання необхідного корекційно-реабілітаційного та психолого-педагогічного супроводу.

Недоліками сучасної системи спеціальної освіти є:

- Уніфікованість, що унеможливлює забезпечення освітніх потреб усіх учнів;

- Ізольованість дітей з особливими потребами в спеціальних школах-інтернатах;

- Недостатня соціально-практична та особистісна спрямованість навчального процесу

- Відсутність ліцензованого психолого-педагогічного інструментарію для діагностики психофізичних порушень, що утруднює правильне комплектування спеціальних закладів і груп, організацію навчання

- Недостатнє науково-методичне забезпечення освітнього процесу дітей з тяжкими автологіями, атиповими порушеннями.

На особливу увагу заслуговує:

Інклюзивна форми навчання – ґрунтується на праві здобувати освіту за місцем проживання та передбачає навчання дитини з особливими потребами в умовах загальноосвітнього навчального закладу)

Підготовка та перепідготовка педагогічних кадрів – передбачає оволодіння педагогами всіх ланок системи освіти основними методами навчання і корекції розвитку дітей з особливостями психофізичного розвитку до роботи в умовах інклюзії.

- створення належних умов для навчання дітей, які потребують соціально-педагогічної допомоги та реабілітації, законодавче закріплення логопедичної допомоги в системі освіти та її кадрове забезпечення;

У жовтні 2010 року Міністерство освіти і науки України затвердило «Концепцію розвитку інклюзивної освіти», яка передбачає необхідне навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в умовах інклюзивного навчання та здійснення відповідних інституційних змін.

На виконання поставлених завдань у серпні 2011 року Кабінет Міністрів України затвердив «Порядок організації інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах», а Міністерство освіти і науки України для розвитку (реалізації) норм і положень цієї постанови видало низку відповідних нормативних актів. Вони визначають порядок формування інклюзивних класів та їхню наповнюваність, передбачають корекційну спрямованість навчально-виховного процесу, організацію психологічного й соціального супроводу, запровадження посади вихователя (асистента вчителя), який забезпечує соціально-педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах інклюзивного навчання.

Нормативна база:

Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.10.2010 р.«Про затвердження Концепціі розвитку інклюзивного навчання»,

Проект Закон України «Про освіту осіб з обмеженими можливостями здоров’я (спеціальну освіту)»

у період з 1991 по 2009 роки з економічних, демографічних та інших причин кількість професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) в Україні скоротилась з 1278 до 975, чисельність учнів у них з 659тис. до 424 тис. або на 36 %.

Специфіка ПТНЗ України:

- Слабка інтеграція ПТО в економіку країни

- Фінансування ПТО на 81 % централізоване, що утруднює її орієнтацію на місцеві потреби

- ПТНЗ не стали центрами підтримки інноваційної моделі економічного прогресу (наслідок – фахівці не затребувані і неконкурентоспроможні)

Стратегія модернізації ПТО:

Державна цільова програма розвитку професійно-технічної освіти на 2012-2015 р.р. (Постанова КМУ, квітень 2011 р.)

Мета програми – створення сприятливих умов для якісної підготовки робочих кадрів згідно з пріоритетами державної соціально-економічної політики.

Фінансування програмних заходів у 2012-2015 р.р. має становити 5-10 % від обсягів загального бюджетних видатків.

- На базі нинішньої ПТО, а також ВНЗ І та ІІ рівнів акредитації створити поряд із загальною середньою освітою окрему освітню ланку – професійну середню освіту, яка б виконувала двоєдине завдання: забезпечувала технологічний профіль навчання для випускників 9 го класу і готувала з цієї та інших категорій учнів кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів.

- Вивести технікуми, училища і коледжі із ланки ВО і ввести їх в нову освітню ланку – професійну середню освіту.

- Укрупнити ПТУ, а там, де це доцільно, об’єднати їх із технікумами, що створить умови для гнучкого реагування на потреби ринку праці.

Нормативна база:

- Закон України «Про професійно-технічну освіту»

- “Про затвердження Державної цільової програми розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015 роки”, (2011 р.) (постанова КМУ від 13.04.20011 р)

Освітня політика у галузі вищої освіти:

Кількість внз в Україні з 1990 по 2008 р. збільшено з 149 по 353 – у 2, 4 рази.

Чисельність дорослого населення віком від 25 і старші - 38 % з Вищою освітою.

З розрахунку на 100 тис. населення в Україні випускається фахівців з вищ освітою – понад 1,2 тис. У світі – у середньому – 580.

Але лише 52% випускників затребувані роботодавцями в Україні.

Жоден ВНЗ не входить в 500 кращих вузів світу.

Держава витрачає на освіту – 2,6 % ввп. – один із вищих показників у світі.

Обсяг фінансування науково-технічних досліджень у вищій освіті – 3%, що в 7-10 разів менше ніж у розвинених країнах.

В 2010 році Україна посіла 89 місце з 130 країн світу в рейтингу конкурентоспроможності.

В 2009 – 82 місце. В 2008 – 72 місце. 2006 – 69 місце.

Стратегія модернізації Вищої освіти:

- Упорядкування мережі вищих навчальних закладів, їх укрупнення.

- Необхідно запровадити національну систему оцінки вищих навчальних закладів за різними критеріями, для того щоб був конкурентний вибір.

- В Україні слід створити дієві механізми гарантування якості вищої освіти, моніторинг якості – Незалежна агітація з забезпечення якості освіти, створення Національної рамки кваліфікації.

Дата добавления: 2014-01-07