Методи та моделі прийняття управлінських рішень

Удосконалення процесу розробки та прийняття управлінських рішень в діяльності готельних підприємств досягається внаслідок застосування наукових інструментів і методів. Цій проблемі присвячені напрацювання у сфері економіки підприємств, математики, кібернетики, психології і т.п. Найефективнішими методами розроблення якісних рішень є матриця експертної оцінки наслідків реалізації рішення, метод теорії ігор, «дерева рішень», аналітично-систематизаційний, метод ділових ігор. Математичні методи дослідження операцій застосовують стосовно рішень, зміст яких формалізований і які піддаються оптимізації.

Науковий метод оптимізації управлінських рішень передбачає застосування схеми, наведеної на рис. 1.

Матриця оцінки наслідків реалізації рішення – це простий, але наочний метод вибору кращого рішення. Полягає він у тому, що у матрицю заносять усі можливі наслідки (позитивні та негативні) реалізації рішення (події). Ефективність розраховують множенням ймовірності настання події на її значення у складі всіх подій, що можуть відбутися внаслідок реалізації рішення. Ця матриця не гарантує, що відібраний варіант рішення буде високоякісним, оскільки при її складанні можливі помилки в оцінюванні важливості події чи ймовірності її настання. Однак, корисність складання матриці безсумнівна, оскільки під час цього фіксують письмово, систематизують і аналізують численні варіанти наслідків рішення.

Використання моделей дозволяє приймати рішення, при обґрунтуванні яких враховуються всі фактори і альтернативи, що виникають в складних умовах виробничо-господарської діяльності готельного підприємства. Тому моделювання розглядається як найефективніший спосіб оптимізації управлінських рішень.

Модель – це відображення у схемі, формулі, взірці тощо характерних ознак об’єкта, який досліджується. Вона є спрощеною конкретною управлінською ситуацією, іншими словами, в моделях певним чином відображаються реальні події, обставини тощо.

Американський менеджмент виділяє такі найбільш розповсюджені способи моделювання:

1. Теорія ігор є математичною теорією конфліктних ситуацій, що виникають при зіткненні інтересів двох чи більше сторін, які переслідують різні цілі. Вона розглядає задачі, типові для військової справи, конкурентної боротьби та ін. Суть ігрового прийняття рішення полягає передбаченні можливих дій сторін, які беруть участь у ситуації (конфліктів). При цьому конфліктом вважають будь-яке не збігання інтересів сторін.

На вибір рішення (стратегії поведінки) впливають: можливий варіант дій суперника; ймовірніший результат (виграш, програш), який зумовить певна сукупність ходів, ризик. Стратегію, що забезпечить найрезультативніший виграш у грі з урахуванням можливих дій суперника, приймають як рішення. Вибір стратегії значною мірою залежить від особистості гравця.

Математичний підхід до вибору оптимальної стратегії передбачає побудову складних матриць. Тому теорію ігор майже не можливо застосувати при вирішенні проблем. Однак це не означає, що менеджеру не доводиться приймати рішення, враховуючи рішення свого конкурента.

2. Теорія черг.Визначає оптимальне число каналів обслуговування щодо потреби в них (так звана модель оптимального обслуговування). Використовується для визначення оптимального числа місць обслуговування споживачів або клієнтів щодо потреби у них щоб не допускати черг і втрат часу на чекання обслуговування.

3. Моделювання управління запасами.Визначає розміщення замовлень, їх кількість, обсяг готової продукції на складі, а також рівень необхідних товарних запасів, щоб уникнути затримок у постачанні товарів або їх збуті.

4. Лінійне програмування.Забезпечує оптимальний спосіб розгляду ресурсів при наявності конкретних потреб. Може визначити, яку кількість продукції треба виробляти і якого асортименту, коли відомі запаси продукції і потужності обладнання. Моделі лінійного програмування найбільш популярні у менеджменті.

5. Імітаційне моделювання.Дає практичний спосіб застосування моделі замість реальної системи.

6. Економічний аналіз, тобто метод оцінки витрат та економічних вигод. Базується на визначенні економічних умов, за яких рішення стає вигідним. Зрозуміло, що основною умовою буде ситуація, коли загальний дохід зрівнюється з підсумковими витратами.

7. Балансові методи, які базуються на побудові балансу витрат, прибутків, бюджетів тощо.

8. Платіжна матриця. Це статистичний метод, який дозволяє із кількох варіантів вибрати оптимальне рішення. При цьому платежі (грошові винагороди, доходи тощо) подають у формі таблиці.

9. “Дерево рішень”є схематичним відображенням дій у менеджменті із урахуванням фінансових результатів, ймовірності отримання їх позитивного значення, можливості порівняння альтернатив. “Дерево рішень” є досить ефективним методом, який дає змогу з’ясувати розгалуження проблем та рішень і краще оцінити наявність та кількість альтернатив.

“Дерево рішень” може бути одно- і багатоступеневим. При побудові одноступеневого “дерева рішень” розраховують математичне очікування для кожної події множенням значення події на ймовірності її здійснення. Сума математичних очікувань усіх подій однієї стратегії дає математичне очікування стратегій. Коли йдеться про багатоступеневі “дерева рішень” (де друга подія може відбутися, якщо здійснилася перша), всі показники математичного очікування одержують множенням показника математичного очікування на добуток попередньої ймовірності настання події і наступної, зумовленої ймовірністю, події.

10. Прогнозування,тобто моделювання управлінських ситуацій. Прогнозування – це різновид планування, при якому використовується накопичений в минулому досвід та поточні припущення з метою визначення майбутнього.

Аналітично – систематизаційний метод є ефективним знаряддям удосконалення процесу розроблення управлінських рішень. Передбачає аналіз ситуації, аналіз проблем, аналіз рішення.

Застосування методу ділових ігор ефективне при розробленні рішень, пов’язаних із прогнозуванням господарських процесів на перспективу (15-20 років), коли необхідно знайти точне, аргументоване оптимальне рішення.

Ділова гра – імітаційна гра, яка за змістом та способом проведення імітує діяльність керівників та фахівців і дає змогу проаналізувати (передбачити) комплекс причин (явищ, чинників), що зумовлюють зміни господарських ситуацій.

Ділова гра, на відміну від економіко-математичного моделювання, не забезпечує “доказовості” оптимального рішення. Проте вона дає змогу врахувати в процесі розроблення управлінського рішення різноманітні, у тому числі неформалізовані, залежності. Основою ділової гри є взаємозв’язок ресурсів та знань про можливості, які виникають у результаті використання цих ресурсів. Конструктивними її елементами є: учасники гри – носії модельних інтересів; правила, які обмежують і спрямовують вияв інтересів згідно з уявленнями конструктора гри про модельований об’єкт; інформаційний масив, який відображає стан, рух ресурсів модельованої господарської системи та стимулює інтерес гравців.

Застосування ділових ігор в управлінні готельним підприємством дає змогу моделювати майбутні дії, психологічно готуватися до поведінки у ймовірних і конфліктних ситуаціях. Під час гри перевіряють та раціоналізують потоки інформації прямого і зворотного зв’язку, розробляють рекомендації щодо вдосконалення функцій та структур системи менеджменту, перевіряють та підвищують рівень правових знань.

Отже, ми розглянули сутність управлінських рішень, які можуть прийматися керівниками, їх види та виділили основі вимоги, які ставляться до рішень. Було також проаналізовано особливості процесу розробки та прийняття управлінських рішень в готельних підприємствах, вплив управлінських рішень на ефективність діяльності підприємств. Своєчасно прийняте науково обґрунтоване рішення стимулює розвиток готелю. Рішення слабке, прийняте передчасно або із запізненням, знижує результативність праці колективу та окремих виконавців.

Ситуація 1. Управлінське рішення – це фіксований управлінський акт, який спрямовує діяльність трудового колективу у русло досягнення цілей, поставлених перед організацією або особою. Що може виступати у ролі фіксованого управлінського акту?

Ситуація 2. До управлінських рішень належать програмовані або непрограмовані. У чому полягає їх сутність і відмінність?

Ситуація 3. Залежно від виду проблем, що стоять перед організацією, та підходів вирішення у процесі формування управлінських рішень їх розділяють на види. У чому полягає їх сутність?

Ситуація 4. Процес прийняття управлінських рішень досить складний і багатогранний. У чому полягає його складність і багатогранність?

Ситуація 5. До основних методів прийняття управлінських рішень належать: матричний, теорії ігор, дерево рішень, аналітично-систематизаційний, ділових ігор, груповий тощо. У чому полягає їх основна сутність?

Ситуація 6. Існує багато факторів, що впливають як позитивно, так і негативно на процес прийняття управлінських рішень. У чому полягає їх сутність?

Ситуація 7. Доки рішення не впроваджено на практиці, до того часу воно залишається лише добрим побажанням, а для його виконання необхідна велика організаторська робота зі сторони менеджера. У чому полягає ця робота?

Контрольні питання:

1.Дайте визначення поняттям “рішення” та “управлінське рішення”.
2.Які існують управлінські рішення і яка різниця між ними?
3.Дайте характеристику видів управлінських рішень.
4.З яких елементів складається аналітичний процес прийняття раціонального рішення?
5.Охарактеризуйте обов’язкові дії менеджера, що приймає управлінські рішення.
6.Назвіть основні методи прийняття рішень.
7.Які фактори і як впливають на процес прийняття управлінських рішень?
8.Які основні операції менеджменту повинні виконуватися для організації виконання управлінських рішень?

Дата добавления: 2014-01-07