Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Економічна суть виробничих фондів сільського господарства




Лекція 5. Основні і оборотні фонди аграрних підприємств.

План: 1. Економічна суть виробничих фондів сільського господарства

2. Основні фонди і ефективність їх використання

3. Оборотні засоби і джерела їх фінансування

 

 

Виготовлення продукції здійснюється в процесі взаємодії засобів виробництва і робочої сили. Успішне функціонування сільськогосподарських підприємств здійснюється на основі органічної взаємодії таких факторів, як земля, трудові ресурси, засоби і предмети праці.

Засоби праці — це річ або комплекс речей, за допомогою яких люди виготовляють продукцію або надають послуги. Засоби праці безпосередньо не створюють масу продукції, в процесі виробництва вони зберігають свою натуральну форму і діють протягом багатьох виробничих циклів.

Предмети праці — це все те, на що спрямована людська праця, з чого виготовляється продукція для особистого або виробничого споживання. В процесі виробництва вони повністю споживаються і формують масу готової продукції.

Засоби і предмети праці в сукупності становлять засоби виробництва, які є матеріальною основою сільськогосподарського виробництва і важливою складовою частиною його продуктивних сил. У виробничому процесі засоби виробництва продуктивно споживаються і беруть безпосередню участь у формуванні вартості продукції.

Засоби виробництва аграрного підприємства, виражені в грошовій формі, становлять його виробничі фонди. Вони є соціально-економічною формою функціонування засобів виробництва. При цьому засоби виробництва стають виробничими фондами лише з моменту їхнього безпосереднього використання у виробничому процесі. Це означає, що до виробничих фондів відносять такі засоби і предмети праці, які мають вартість і беруть участь у виробництві продукції. Виробничі фонди як економічна категорія відображають виробничі відносини з використання засобів виробництва в аграрних підприємствах.

Виробничі фонди підприємства залежно від економічного значення в процесі виробництва, характеру відтворення і способу перенесення вартості на готовий продукт поділяються на основні і оборотні.

Основні виробничі фонди - це засоби праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом тривалого періоду, зберігають свою натуральну форму і частинами переносять свою вартість на створюваний продукт.

Оборотні виробничі фонди - це предмети праці, які цілком споживаються в одному виробничому циклі, втрачають натурально-речову форму і повністю переносять свою вартість на готовий продукт.

Отже, засоби праці і предмети праці є речовим змістом виробничих фондів. При цьому засоби праці знаходять своє вираження в основних фондах підприємства, а предмети праці - в оборотних фондах.

Виробничі фонди підприємств перебувають у безперервному русі: із сфери виробництва переходять у сферу обігу і навпаки. Кругообіг коштів починається з оплати рахунків постачальників товарно-матеріальних цінностей і закінчується одержанням виручки від реалізації продукції.

У процесі виробництва виробничі фонди здійснюють кругообіг і послідовно перебувають у таких функціональних формах, як грошова, виробнича і товарна. Безперервність руху фондів - найважливіша умова успішної роботи підприємств. Затримка руху фондів на одній стадії порушує ритмічність виробництва, що знижує його ефективність.

В залежності від участі у виробничому процесі основні фонди підприємства поділяються на дві групи: основні виробничі фонди; основні фонди невиробничого призначення.

До основних виробничих фондів належать такі фонди, які беруть участь у процесі виробництва. Йдеться про обладнання, робочі машини, транспортні засоби, робочу та продуктивну худобу, виробничі приміщення.

До основних фондів невиробничого призначення належать фонди, які не беруть участі в процесі виробництва, але забезпечують нормальні умови його здійснення, задовольняючи побутові та культурні потреби працівників. Це фонди, які забезпечують соціальні умови виробництва, коли вони перебувають на балансі підприємства. До них відносять: житлово-комунальні; побутові, спортивні приміщення; дитячі дошкільні заклади та ін.

В процесі виробництва окремі елементи основних виробничих фондів відіграють неоднакову роль, а тому їх поділяють на активні та пасивні.

До активної частини основних виробничих фондів відносять комплекс машин і механізмів, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі (трактори, комбайни, транспортні засоби устаткування, виробничий інвентар та ін.).

До пасивної частини основних виробничих фондів належать усі інші види фондів, які не беруть безпосередньої участі у виготовленні продукту, але які необхідні для виконання виробничого процесу. Вони забезпечують нормальне використання активної частини основних виробничих фондів (виробничі приміщення, споруди).

Основні виробничі фонди підприємства — це велика кількість засобів праці, які відрізняються цільовим призначенням та строком використання. Звідси виникає необхідність видової (технологічної) класифікації основних виробничих фондів.

Відповідно до системи бухгалтерського обліку і статистики видова (технологічна) класифікація основних виробничих фондів така:

Ø земельні ділянки і об'єкти природокористуваня (вода, надра, інші природні ресурси);

Ø будівлі, у яких розміщені цехи, майстерні, худоба, склади, адміністративні корпуси та інші;

Ø споруди, до яких належать: мости, естакади, шляхи, шляхові споруди і споруди для зберігання сировини, водонапірні башти та ін.;

Ø передавальні пристрої (електромережі, сигналізація, система зв'язку, водопроводи виробничого призначення тощо);

Ø силові машини та устаткування (підйомні крани, транспортери, механізми, вимірне та регулювальне устаткування та ін.);

Ø транспортні засоби, до яких належать рухомий склад, тягачі, контейнери, платформи, вагони тощо;

Ø інструменти, термін використання яких більший від одного року, а вартість регулюється законодавчими актами;

Ø виробничий інвентар (пристосування, відра, бідони, шафи для зберігання продукції та ін.;

Ø господарський інвентар (меблі, офісне устаткування, факси телефони, комп'ютери тощо);

Ø робоча і продуктивна худоба;

Ø багаторічні насадження;

Ø капітальні витрати на поліпшення та рекультивацію земель;

Ø інші основні виробничі фонди.

Співвідношення окремих видів (груп) основних фондів, виражене у відсотках до їхньої загальної вартості на підприємстві, визначає структуру основних виробничих фондів. За інших однакових умов структура основних фондів ефективнішою буде тоді, коли більшою є в їхньому складі питома вага активної частини. Вона змінюється під впливом багатьох факторів: галузевих особливостей і спеціалізації підприємства, технічного рівня виробництва, територіального розміщення аграрного підприємства.

Важливою умовою ефективної діяльності підприємства є співвідношення між різноманітними видами основних виробничих фондів. Чим більша на підприємстві частка активних основних фондів, тим вищий рівень його технічного оснащення, тим більше можливостей воно має щодо збільшення випуску продукції.

Проте недостатня кількість елементів пасивної частини основних фондів також негативно впливає на ефективність використання засобів виробництва, і передусім на їх технічний стан та обслуговування. Тому для досягнення найефективнішого використання основних виробничих фондів підприємству необхідно досягти оптимального співвідношення між активною та пасивною частинами.

В аграрних підприємствах структура сільськогосподарських виробничих основних фондів в середньому є такою: частка будівель та споруд становить 70 %; передавальних пристроїв -— 2 %; машин і обладнання — 16 %; продуктивної і робочої худоби — 6 %; багаторічних насаджень — 1,5 %; транспортних засобів — 4,5 %. Слід зазначити, що структура основних виробничих фондів має галузеві особливості.

Облік основних виробничих фондів підприємства ведеться у натуральному та вартісному виразі. Облік у натуральному виразі потрібен для визначення технічного складу основних фондів

Грошова оцінка основних засобів підприємства необхідна для визначення загального обсягу основних фондів, їхньої динаміки і структури та розрахунку економічних показників господарської діяльності підприємства. Така оцінка проводиться також з метою встановлення ступеня зносу та планування витрат на оновлення основних засобів.

У зв'язку з тривалим функціонуванням та поступовим спрацюванням засобів праці, зміною умов їхнього відтворення існує кілька видів оцінки основних фондів. Основні фонди підприємства оцінюються: за первісною (початковою), відновленою та залишковою вартістю.

Первісна вартість основних фондів - це фактична їхня вартість на момент уведення в дію чи придбання. Наприклад, первісна вартість машин і виробничого устаткування включає оптову ціну, витрати на транспортування та установку на місці використання; вартість виробничого приміщення визначається кошторисною вартістю його будівництва. За первісною вартістю основні фонди зараховуються на баланс підприємства.

Відновлена вартість основних фондів - це вартість їхнього відтворення за сучасних умов виробництва. Вона враховує ті самі витрати, що й первісна вартість, але за сучасними цінами. Оцінка основних виробничих фондів за відновленою вартістю дає змогу порівняти вартість основних фондів, уведених в експлуатацію у різні роки. Для забезпечення порівнянності вартісної оцінки основних фондів періодично проводиться їхня переоцінка за відновленою вартістю.

Первісна й відновлена вартість основних фондів — це їхня повна вартість у новому, незношеному стані. За цією вартістю основні фонди рахуються на балансі підприємства протягом усього періоду їхнього функціонування.

Залишкова вартість основних фондів визначається як різниця між первісною (відновленою) вартістю та сумою зносу. Вона характеризує реальну вартість основних фондів, яка ще не перенесена на вартість виготовленої продукції. Залишкова вартість основних фондів на час їхнього вибуття, спричиненого спрацюванням, має назву ліквідаційної вартості.

Якщо первісна і відновлена вартість відбивають кількісний бік використання основних фондів, то залишкова — якісний. Економічне значення цієї оцінки для підприємства полягає в можливості не тільки визначити реальну вартість основних виробничих фондів, а й установити ступінь їх зносу виходячи з вартісної оцінки.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1696; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.