КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Аудит відходів
4.1 Викиди в атмосферу. Після аналізу очищення газоповітряної суміші у всіх цехах та підрозділах обов'язково характеризують утворення відходів в газоочисних спорудах, а також відпрацьованих каталізаторів, сорбентів (де їх переробляють, зберігають, піддають утилізації). 4.2 Осади стічних вод. Зібрану інформацію про очищення стічних вод на підприємстві загалом і в окремих спорудах аналізують з огляду на кількісні та якісні характеристики відходів (осади, реагенти, їх токсичність, способи тимчасового збереження, подальша переробка, утилізація). 4.3 Небезпечні матеріали. Наводять перелік небезпечних і токсичних хімічних відходів, які утворюються на підприємстві, вказують місце їх утворення, ступінь небезпеки. Необхідно перевірити способи поводження персоналу з відходами; транспортування та способи тимчасового зберігання; ступінь забруднення території організації відходами (у разі можливого потрапляння — ґрунту); інструкції із ліквідації небезпечних та аварійних ситуацій; паспорти на відходи та порядок їх надходження; поводження з особливо шкідливими речовинами та відходами (азбестом, паливно-мастильними матеріалами, радіоактивними матеріалами, реагентами, хімічними речовинами); виконання державних, відомчих, регіональних нормативних документів, стандартів; дотримання правил окремого зберігання несумісних сировини і відходів; способи зберігання та переробки відпрацьованих мастил, реагентів. Складають перелік процесів переробки відходів підприємства або іншої організації. Описують діючу на підприємстві програму мінімізації відходів, вказують, які екологічно зберігаючі технології найбільш придатні для зменшення кількості відходів та запобігання забрудненню довкілля тощо. Вказують на будь-які ознаки зливів, скидів, спалювання рідких та твердих відходів на території, ідентифікують характер забруднення поверхонь. 4.4. Статистична звітність. Перевіряють всі форми статистичної звітності за останні 5 та більше років: звітну інформацію про використання води, первинну інформацію і її документи (журнали); звіти про викиди забруднюючих речовин в атмосферу та журнали первинної облікової документації (ПОД); звіти про токсичні відходи та первинну інформацію; інформацію про витрати на охорону природи, капіталовкладення в заходи із охорони довкілля, екологічні платежі; інші форми статистичної звітності. 4.5.Висновки та рекомендації. Аналізують і систематизують вказані вище заходи з урахуванням індексів тривог і небезпеки, складають перелік рекомендацій за пріоритетами. 5. Загальні висновки. Відповідно до основних принципів екоаудиту (незалежності, конфіденційності, об'єктивності, компетентності, ліцензійності, системності) подають висновки керівництву підприємства з питань вдосконалення виробничої діяльності, інвестиційної привабливості, поліпшення екологічних показників продукції, території, цехів тощо. При цьому використовують новітні досягнення науки, техніки, технологій, досягнення в галузі екоменеджменту, стандартизації, сертифікації та акредитації. ЛІТЕРАТУРА: Основна література. Екологічний менеджмент. Навчальний посібник. За ред.. В.Ф.Степанова та О.Л.Михайлюк.- К., Вид-во «Знання» 2006, 366с. Л.Ф.Кожушко, П.М.Скрипчук. Екологічний менеджмент. Підручник. К., Вид-во «Академія», 2007, 430с.
Додаткова література: Медоуз Донелла Х., Медоуз Деннис Л., Рандерс Йорген, Беренс III Вильям. Пределы роста: Пер. с англ. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991. - 207с.Моткин Г.А. Основы экологического страхования. - М.: Наука. - 1996. - 192 с. 7. Хабаров Е.И. Менеджмент на стыке экономики и экологии//Менеджмент в России и за рубежом. - 1999, №3. - С. 29- 36. Корисні веб-сайти: Офіційний сайт Державного Комітету Статистики України The World Bank. World Development indicators. – Various issues. http://www.management.com.ua http://www.inform.od.ua http://www.cfin.ru
Лекція 10. Тема: Екологічний аудит територій. План. 1.Мета територіального ЕК та методики проведення територіального ЕА.. 2. Характеристика ЕА територій по блоках: 2.1. Картографічна інформація. 2.2. Кліматичні умови. 2.3.Земельні ресурси. 2.4.Водні ресурси. 2.5.Атмосферне повітря. 2.6. Особливо охоронні території та рекреація. Біоресурси. 2.7. Комплексні показники перетвореності територій. 2.8.Медко-демографічна ситуація. Соціальна сфера 2.9.Антропогенний комплекс. 2.10 Економічний блок.
1.Мета територіального ЕК та методики проведення територіального ЕА.. Головною метою місцевих програм комплексного аудиту є напрацювання незалежної, достовірної інформації про господарські об’єкти та територію в цілому, оцінювання стану і розроблення рекомендацій щодо екологічного оздоровлення та приведення до еколого-соціальної збалансованості населених пунктів, міст, районів. При дослідженні кількісних та якісних показників, їхньої динаміки планують та забезпечують вимірювання цих показників із застосуванням стандартних методик визначення якості довкілля. Разом з фактичними (якісними) показниками використовують інтегральні, зважуючи ризики при розробленні екологічних карт, баз даних, призначених для оцінки територій у разі оренди, купівлі, для відведення під обов'язкові державні земельні угіддя (землі запасу), під розробку корисних копалин тощо. Для аудиту використовують дані моніторингу за 30— 50 років для адміністративних районів, басейнів річок, аграрних ландшафтів і за 5—10 років для окремих земельних ділянок. Для деяких робіт стан таких територій за попередні 5—50 років може бути вихідним, тобто взірцевим. Оцінку проводять з метою встановлення збалансованості природного потенціалу території (виконання умов екологічної рівноваги для досліджуваних територій).
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1348; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |