Голландська преса

Успіх перших газет у багатьох місцевостях Німеччини викликав появу складених за їхнім зразком друкованих відо-мостей. Найраніше це трапилося у Франкфурті-на-Майні, який був на той час культурним центром Німеччини. Власник книго-друкарні Егенольф Еммель у 1615 р. заснував тут газету, яка мала успіх. У 1617 р. поліцмейстер графства Йоган фон Біргден почав випускати «Безпомилкову поштову газету» («Unver-grifliche Postzeitungen), з 1635 р. – «Упорядковану тижневу поштову газету» («Ordentliche wochentliche Post-Zeitung»). У 1706 р. вона отримала іншу назву – «Упорядкована тижнева кайзерівська поштова газета рейху», яка незабаром досягла накладу 1500 примірників. Важливі повідомлення видання друкувало у спецвипусках «Екстраординарі». У 1619 р. книго-продавець Шенветтер почав видавати третю франкфуртську газету. Усі видання проіснували недовго. Випробовуванням для них стала епоха Тридцятирічної війни (1618 – 1648 рр.). Дві газети незабаром припинили своє існування, а «Поштові відомості» пережили війну й пізніше стали консервативним органом Австрії. У 1665 р. до них приєднався заснований книгопродавцем Вільгельмом Серлином «Журнал» («Journal»), що став органом лібералів.

Аугсбурзьку газету видавав Лука Шульте. Вона знайдена у 1903 р. поштовим радником Гримме в Королівській бібліотеці міста Ганновер. Газета не має заголовного аркуша й містить зверху на першій сторінці такі рядки: «Відомість (Avisa), або Газета про те, що відбулося в Німеччині, Іспанії, Нідерландах, Англії, Франції, Угорщині, Австрії, Швеції, Польщі й у всіх провінціях, в Ост-Індії та ін. Доставлена 15 січня. Надрукована у 1609 р.» Аугсбурзька газета також виходила до 1609 р. – це видно з того, що на цей час вона вже мала досить солідну організацію, містила кореспонденції з Праги, Відня, Кельна, Антверпена, Венеції, Рима й інших міст і встигла заявити про себе як про давнє видання, знайоме зі смаками своїх читачів. У 1625 р. припинився вихід газети, але рік по тому в Еттингені у виданні Луки Шульте з’являється листок під заголовком «Avisa Relation oder Zeitung», тобто це було продовження Аугсбурзької газети, зовні схоже з газетою 1609 р. форматом, папером, шрифтом, способом складання новин, а також протестантською тенденцією, характерною для першої.

Розвиток світової преси розпочався в Німеччині. Інфор-маційні відомості тут, крім назви «Gazetta», мали й інші: «Novo», «Aviso», «Pagell», «Zeddel», але найбільш уживаним виявилося слово «Zeitung» (від «Zeit» – час), яке дослідники пов’язують з поняттям «нова звістка політичного характеру» [1].

Преса Німеччини

Найстарішими визнають дві газети: одна з них виходила у Страсбурзі, друга – в Аугсбурзі. Якій з них належить стар-шинство, й досі залишається невідомим.

Страсбурзька газета, яка й зараз зберігається в бібліотеці Гейдельберзького університету, надрукована в січні 1609 р. Вона починалася словами: «Relation: Aller Furnemmen». Повний заголовок такий: «Відомість про всі видатні й визначні події, що відбулися у Верхній і Нижній Німеччині, у Франції, Італії, Шотландії, Англії, Іспанії, Угорщині, Польщі, Валахії, Молдавії й Туреччині за нинішній 1609 рік. Усі відомості видрукувані в тому вигляді, у якому були доставлені». Цей заголовок, що займає всю першу сторінку, обрамлено витонченим малюнком і прикладено до першого номера газети.

У передмові, написаній відомим книговидавцем Йоганом Каролусом, який раніше видавав рукописні листки новин, дається вказівка на те, що «складання ordinarii avisa буде тривати за прикладом минулих років».

Це дає можливість вважати, що газета 1609 р. є продовженням старого видання [2].

Хоча вчені припускають, що перші німецькі газети друкувалися задовго до 1609 р., але саме тому, що знайдені про них свідчення датуються цим роком, то й загальноприйнято саме 1609 рік вважати роком народження європейської преси.

Протягом наступних років тижневики почали розпов-сюджуватися в різних містах Німеччини. У 1610 р. у Базелі почав видаватися друкований тижневик «Ordinari Wohenzei-tung», у 1615 р. до Франкфурта-на-Майні додався Відень, у 1616 р. – Гамбург, у 1617 р. – Берлін, у 1618 р. – Амстердам, у 1620 р. – Антверпен, Магдебург, Нюрнберг, Росток, Браунш-вейг, Кельн. З 1609 по 1630 рр. тижневики з’явилися вже у трид-цяти містах Європи. Найбільше розповсюдження мали у Штутгарті, Нюрнберзі та Відні.

У 1609 – 1700 рр. у Німеччині виходило близько 200 газет.

Надрукована в Гамбурзі книжка «Про користь газетного читання» (1697) давала таку рекомендацію читачам:

«Хто бажає вести усвідомлений спосіб життя, хто бажає стати достойним членом суспільства і брати участь у його державній, торговельній і громадянській діяльності, той зобов’язаний ціка-витися газетами: він повинен їх читати, повинен запам’ято-вувати і обмірковувати прочитане, повинен уміти застосувати це на ділі».

Суспільне значення преси відразу було оцінене видатними політичними діячами. Так, король Швеції Густав ІІ Адольф (1594 – 1632 рр.) і полководець Альбрехт Валленштейн (1583 – 1634 рр.), захоплюючи міста, спочатку прибирали до рук місце-ву пресу, щоб перешкодити поширенню в країні невигідних для переможців відомостей.

Король Польщі Ян III Собеський (1629 – 1696 рр.) жерт-вував сном задля того, щоб написати кореспонденції на ім’я королеви про військові справи, точно позначаючи місця, що призначалися для друку. При цьому просив дружину не ску-питися на плату видавцям, щоб вони не друкували ворожих йому звісток.

Початком англійської та французької преси вважають гол-ландські «Куранти» («Сourant»). У ХVІІ ст. Голландія була найліберальнішою країною Європи як в економічному, так і духовному аспектах. Філософ і публіцист П’єр Бейль писав:

«Республіка Голландія має перевагу, якої немає в жодній іншій країні: у ній надають друкарям свободу в досить великих масштабах, так що до них звертаються з усіх кінців Європи люди, збентежені труднощами, з якими вони стикаються, намагаючись отримати привілей – право друкувати свої твори».

Добре налагоджена друкарська справа та вміле викори-стання переваг «ідеологічного лібералізму» дозволило Голландії отримати чималий прибуток від продажу друкованої продукції в Англію та Францію. У вересні 1620 р. видавець і редактор пер-шої голландської газети «Вісті з Італії, Німеччини тощо» («Courante eyt Italien, Duetsland etc») Каспар ван Хілтен почав перекладати власне видання французькою мовою та розповсюд-жувати на території Франції. Цей захід мав комерційний успіх.

У грудні того ж року голландський гравер і картограф Пітер ван де Кеєре, який жив кілька років у Лондоні, почав видавати в Амстердамі англійською мовою газету, що являла собою майже дослівний переклад голландських «Сourant». Перший номер його видання вийшов 2 грудня 1620 р. без назви і починався так: «Свіжі новини з Італії, ще не отримані». З другого номера з’являється назва «Вісті з Італії, Німеччини тощо» («Courant out of Italy, Germany etc»). Новини, що містилися в газеті, важко було назвати свіжими, але вони давали читачам уявлення про події, що відбувалися в Європі.

Дата добавления: 2014-01-07