Виховання — цілеспрямований та організований процес форму­вання особистості

Педагогіка як наука про навчання і виховання людини.

Педагогіка є комплексною наукою, яка об'єднує, синте­зує дані природничих і суспільних наук, що стосуються процесів виховання, навчання і розвитку особистості.

Педагогіка — сукупність теоретичних і прикладних наук, що вивча­ють процеси виховання, навчання і розвитку особистості.

Термін «педагогіка» походить від давньогрецьких слів дитя і веду. У Давніх Вавилоні, Єгипті, Сирії «пайдагогос», тобто вчителями-вихователями найчастіше були жерці, а в Давній Гре­ції — найрозумніші, найталановитіші вільнонаймані громадяни. їх називали «педононами», «педотрибами»,«дидаскалами», «педагогами». У Давньому Римі цю ро­боту доручали найосвіченішим державним чиновникам, які багато мандрували, знали іноземні мови, культуру і звичаї різних народів. Так, в історії залишилось ім'я Марка Фабія Квінтіліана (прибл. 35—96), який відкрив у Римі власну риторичну школу, де навчав ораторському мистецтву. Згодом ця школа стала державною, а Квінті-ліану вперше було призначено платню з імператорської скарбниці.

В епоху середновіччя педагогічна діяльність була пере­важно справою священиків, ченців. У міських школах та університетах могли викладати і люди, які не мали духов­ного сану.

«Майстрами» називали педагогів у Давньоруській дер­жаві. Спеціальних навчальних закладів для підготовки вчи­телів не існувало. Ними були і дяки з піддячими, і свя­щеники, і мандрівні дидаскали — «школярі-книжники».

Навчально-виховна діяльність, яка здійснюється у суспільстві на всіх етапах його історичного розвитку, і є предметом педагогіки як науки.

До основних категорій педагогіки належать «виховання», «освіта» й «навчання».

У педагогіці поняття «виховання» вживають у широ­кому соціальному, в широкому педагогічному, вузькому педагогічному та в гранично вузькому педагогічному зна­ченнях.

Виховання в широкому соціальному значенні охоплює весь процес формування особистості, що відбувається під впливом навколишнього середовища, життєвих обставин, умов суспільного ладу. Стверджуючи «виховує життя», мають на увазі саме цей зміст поняття виховання. Оскіль­ки дійсність нерідко буває суперечливою і конфліктною, особистість може не тільки формуватися під впливом се­редовища, а й деформуватися під впливом антисоціаль­них явищ, чи, навпаки, загартовуватись у боротьбі з труд­нощами, виховувати в собі стійкість у несприятливих зов­нішніх обставинах.

Виховання в широкому педагогічному значенні поля­гає у формуванні особистості дитини під впливом діяль­ності педагогічного колективу закладу освіти, яка базу­ється на педагогічній теорії, передовому педагогічному досвіді.

Виховання у вузькому педагогічному значенні — ці­леспрямована виховна діяльність педагога з метою досяг­нення конкретної мети в колективі учнів (наприклад, ви­ховання здорової громадської думки).

Виховання у гранично вузькому значенні розглядаєть­ся як організований процес взаємодії вихователя і вихо­ванця, спрямований на формування певних якостей осо­бистості, на управління її розвитком.

Навчання — цілеспрямована взаємодія вчителя та учнів, у процесі якої засвоюються знання, формуються вміння й навички.

Дата добавления: 2014-01-07