Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Комунікація у просторі міжособистісної взаємодії




Сутність комунікацій становлять взаємозв'язки між працівниками, підрозділами, організаціями тощо. Вони супроводжують усі процеси, що відбуваються в організації. Комунікації — обмін інформацією, її змістом між двома і більше особами (працівниками). Між людьми існують дві площини або два рівні комунікацій: площина змісту і площина зв'язків (стосунків).

Площина змісту — послання, що надає відомості про становище речей чи про дії. «Метакомунікація» — це той підтекст, який ми читаємо між рядками і який є істинним змістом послання.

Площина зв'язків (стосунків) — охоплює звертання, сприйняття чи відхилення, симпатію чи антипатію, ненависть чи любов.

Комунікації передбачають обмін інформацією між носіями уп­равлінських відносин на всіх етапах управлінського циклу. Кожний суб'єкт управління являє собою вузол комунікаційної мережі, в якій відбувається обмін різноманітною інформацією, що надходить з різних джерел і направляється за різними адресами.

Комунікації є процесами зв'язку працівників, підрозділів, органі­зацій тощо. Комунікації належать до сполучних процесів управління, оскіль­ки пов'язують функції планування, організації, мотивації та контролю. Керівники витрачають на комунікації 50-90% усього робочого часу. Керівник, щоб реалізувати функції управління і застосовува­ти методи управління, бере участь в інформаційному обміні і прийнятті управлінських рішень. Обмін інформацією вбудовано в усі види управлінської діяльності; це називається сполучним процесом.

 

Види комунікацій організацій

 

Комунікації між організацією та її середовищем   Комунікації всередині організації

 

Засоби комунікації організації з елементами зовнішнього оточення
Міжревневі комунікації – переміщення інформації у рамках вертикальної комунікації. Може відбуватися за спадною (повідомлення підлеглим рівням про прийняте управлінське рішення}, за висхідною (звіти, пропозиції, пояснювальні записки)
Комунікації між різними відділами, чи горизонтальні комунікації. Організація складається з множини підрозділів, тому обмін інформацією між ними потрібний для координації задач і дій. Керівництво має домагатися, щоб підрозділи працювали спільно, просуваючи інформацію в потрібному напрямі
Комунікації «керівник - підлеглий». Пов'язані з проясненням задач, пріоритетів та очікуваних результатів; забезпеченням залучення відділу у вирішення задач; обговорення проблем ефективності роботи; інформуванням підлеглого про наступну зміну; одержанням відомостей про ідеї, вдосконалення та пропозиції підлеглих
Комунікації між керівником і робочою групою. Дозволяють керівнику підвищити ефективність дій групи
Неформальні організації. Канал неформальних комунікацій - це канал поширення чуток. У зв'язку з тим, що каналами чуток інформація передасться набагато швидше, ніж каналами формального повідомлення, керівники користуються першими для запланованого витоку та поширення певної інформації типу «між нами»

 

Зі споживачами вони спілкуються за допомогою реклами та інших програм просування товарів на ринок
У сфері відносин із громадськістю увага приділяється створенню певного образу організації на місцевому, загальнонаціональному чи міжнародному рівні
Підкоряючись державі, організації заповнюють різноманітні письмові звіти
Обговорення, збори, переговори, службові записки, звіти, що циркулюють у середині організації, часто є реакцією на можливості чи проблеми, створювані зовнішнім середовищем

 

 

Рис. 1. Основні види комунікацій

 

При обміні інформацією відправник і отримувач проходять кілька взаємопов'язаних етапів. їх завдання — скласти повідомлен­ня і використати канал для його передачі таким чином, щоб обидві сторони зрозуміли і розділили вихідну ідею.

Це дуже складно, адже на кожному етапі інформація може втрачатися, або викривлятися з об'єктивних та суб'єктивних причин, зокрема через шуми. Ці етапи такі: 1) зародження ідеї; 2) кодування і вибір каналу; 3) передача; 4) декодування. Звідси виникають і форми комунікацій. Розглянемо їх детальніше.

Дигітальна — відомості закодовані за допомогою символів (абеткових, цифрових). За допомогою символів інформація може закодовуватись точно, але можуть виникати помилки при її сприйнятті через неправильне кодування та інтерпретацію, а також че­рез неточний переклад з однією мовою на іншу.

Аналогова має наочний або зворотний характер. До цього виду комунікацій належить вся невербальна візуально-сенсорна комунікація (жести, поза, дотик, запах тощо).

Зворотний зв'язок — це реакція отримувача на те, що почуто, прочитано або побачено: інформація відсилається назад відправникові і проходить через усі названі етапи, засвідчуючи міру розуміння, дові­ри до повідомлення, засвоєння і погодження із повідомленням. Зворотний зв'язок сприяє значному підвищенню ефективності обміну управлінською інформацією.

Основна мета комунікаційного процесу — забезпечити розумі­ння інформації, що є предметом обміну. Обмін інформацією буде ефективним, якщо одержувач зрозумів ідею, виконавши дії, яких очікував від нього відправник.

Комунікаційний процес — процес обміну інформацією з метою розв'язання конкретної проблеми.

Невід'ємними елементами процесу комунікацій є:

—відправник (джерело) — особа, група осіб (підрозділ), організація, яка генерує ідеї, збирає та передає інформацію;

—повідомлення — інформаційна ідея, закодована з допомогою символів;

—канал — засіб передавання інформації;

—отримувач (споживач) — особа, група осіб (підрозділ), організація, для яких призначена інформація.

Комунікаційний процес охоплює такі етапи:

1.Формування або вибір ідеї (зародження ідеї).

2.Кодування (перетворення ідеї на повідомлення з допомогою слів, жестів, інтонації).

3.Вибір каналу (вибір способу передавання з допомогою телефонного, електронного зв'язку, відеострічок тощо).

4.Передавання ідеї (повідомлення).

5.Декодування (трансформація символів відправника в думки отримувача).

6.Оцінювання та уточнення повідомлення.

7.Здійснення зворотного зв'язку (відправник і отримувач міняються комунікаційними ролями).

У комунікаційних процесах постійно виникають шуми, які деформують зміст повідомлення, спричиняють відхилення, помилки тощо. Тому обов'язково слід враховувати можливі неточності під час передавання інформації, пам'ятаючи водночас, що часто комунікаційний процес триває лише кілька секунд.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 434; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.