Методологічні аспекти визначення рівня економічної безпеки

Проблеми і пріоритети економічної безпеки

Орієнтація України на побудову ринкової економіки передбачає і політичну орієнтацію, яка може забезпечити створення економічної системи на засадах вільного підприємництва, вільної зовнішньоекономічної діяльності тощо. Економічні проблеми значною мірою є і політичними. Радикальні економічні трансформації неможливі без великих капітальних вкладень, а отже ‒ без певного політичного партнерства з країнами, які володіють вільними капіталами. Здебільшого таке партнерство будується на принципах політичного співжиття країн, які досягли високої політичної культури, рівня життя, демократії тощо.

Реформування існуючої соціально-економічної системи в Україні передбачає перехід: від диктатури до демократії; від колоніальної залежності до реальної самостійності; від економічного занепаду до ринкової економіки та добробуту нації.

Вирішення цих завдань потребує правильного вибору політичних та економічних пріоритетів.

Здійснення Україною реальних ринкових реформ на основі політичної, економічної і соціальної демократії засвідчать її прагнення побудувати національно-демократичне громадянське суспільство, в якому права, свободи і добробут людини є головною метою держави, її економічної політики.

Україна повинна переосмислити і пріоритети своєї економічної стратегії. Найскладнішою проблемою є криза економічної структури. Із здійсненням структурних змін в економіці змінюватимуться як обсяги, так і структура національного продукту. Це впливатиме на зростання реальних доходів населення, держави, капітальних вкладень, рівня соціального захисту населення, стабільності фінансової системи і суспільства загалом.

Треба виходити з того, що національним багатством є не природні ресурси і умови, а реальний створений продукт.

Економічна безпека України повинна визначатися, з одного боку, вимогами дії об’єктивних економічних законів, а з іншого ‒ тим напрямами економічних перетворень, які для конкретної економічної системи є визначальними. Щодо економічної системи України, то спектр таких перетворень дуже широкий: орієнтація на економічну поведінку споживачів; створення передумов переходу до ринку; створення правових інституцій ринкового механізму розвиток і використання інновацій; ринкова організація виробництва.

Методика визначення рівня економічної безпеки містить такі етапи конструювання інтегральної оцінки економічної безпеки:

• формування множини індикаторів;

• визначення характеристичних (оптимальних, порогових та граничних) значень індикаторів;

• нормалізація індикаторів;

• визначення вагових коефіцієнтів;

• розрахунок інтегрального індексу.

На сучасному етапі розробки методології виміру рівня економічної безпеки система індикаторів представлена у наступному вигляді:

1. Індикатори макроекономічної безпеки України:

2. Індикатори фінансової безпеки:

3. Індикатори зовнішньоекономічної безпеки:

4. Індикатори науково-технологічної безпеки:

5. Індикатори енергетичної безпеки:

6. Індикатори соціальної безпеки:

7. Індикатори демографічної безпеки:

8. Індикатори продовольчої безпеки:

9. Індикатори виробничої безпеки:

Показники (індикатори), за якими визначені порогові значення, виступають системою показників економічної безпеки.

Важливо підкреслити, що найвища міра безпеки досягається за умови, коли весь комплекс показників знаходиться у межах допустимих порогових значень, а порогові значення одного показника досягаються не за рахунок інших.

Дата добавления: 2014-01-07