КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Методика самоаналізу лекції
Специфіка педагогічної діяльності полягає в тому, що прочитана лекція ще не є кінцевим етапом. Важливо не тільки провести заняття, але й детально його проаналізувати. Це робиться, в першу чергу, з метою самоудосконалення. Постійний творчий пошук, професійне зростання потребує критичного і уважного ставлення до самого себе. Аналіз лекції може проводитися за кількома напрямками, а саме: Ø Якість підготовчого етапу: - чи дозволив обраний план достатньо повно висвітлити питання теми і досягти дидактичних цілей? - наскільки правильно був обраний варіант початку лекції, чи дозволив він одразу встановити контакт з аудиторією? - наскільки співпав хронометраж на підготовчому етапі з реалізацією? - який матеріал викликав найбільший інтерес? - чи достатньо зрозумілими були поняття і терміни, що розглядалися під час лекції? - що в тексті лекції потребує переробки? Ø Ефективність педагогічної комунікації під час лекції: - чи співпала прогностична модель аудиторії з реальною? - наскільки швидко вдалося встановити контакт і у який спосіб? - як підтримувалася увага протягом лекції? - чи виникли під час заняття якісь нестандартні ситуації? - наскільки ефективним був зворотний зв’язок? - які методи і прийоми були найбільш вдалими? - чи правильно був обраний стиль спілкування? - що можна віднести до педагогічних невдач? - наскільки ці невдачі вплинули на враження від лекції? Ø Управління пізнавальною діяльністю слухачів (курсантів, студентів): - наскільки аудиторія була готова до сприйняття лекції? - чи вдалося встановити баланс між рівнем підготовленості аудиторії і підготовленим текстом? - чи відчувався інтерес до теми лекції і тих проблем, що розглядалися під час неї? - наскільки продуктивною з точки зору розвиваючого і проблемного навчання була лекція? - чи стане ця лекція поштовхом для самостійної роботи слухачів (курсантів, студентів), чи викликала вона бажання дізнатися більше? - що потребує свого логічного продовження на семінарських і практичних заняттях? - які прогнози на семінарське заняття? Ø Іміджеві характеристики лектора: - наскільки вдалим був візуальний імідж (одяг, зачіска, вираз обличчя і т.ін.)? - як я оцінюю свій комунікативний імідж (сила голосу, тембр, дикція, інтонація, темпоритміка мовлення, рівень володіння мовою, міміка і жести тощо)? - чи проявилися під час лекції певні вади або шкідливі звички (наприклад, заповнення пауз звуками "а-а", "е-е", зловживання окремими словами тощо) - на що слід звернути увагу в подальшому, щоб подобатися аудиторії? Ø Загальні результати: - чи досягла лекція поставлених дидактичних цілей? - що слід взяти на озброєння, а від чого відмовитися на етапі підготовки і проведення лекції?
*** Таким чином, діяльність викладача на всіх етапах підготовки й проведення лекцій має орієнтуватися на логіку сучасних дидактичних технологій, а саме: від прогностичності цілей навчання (чому навчати і для чого навчати?), з урахуванням рівня кваліфікації викладача (хто навчає?), особливостей аудиторії (кого навчає?), до відбору і проектування змісту освіти (який саме матеріал давати?), форм організації навчального процесу (як?), методів і засобів навчання (за допомогою чого?) і діагностики досягнутих результатів (що вийшло?). Саме такі підходи дозволяють найбільш виважено і раціонально використовувати таку форму навчання, як лекції, що за своїм рівнем відповідають вимогам підготовки висококваліфікованих фахівців. ЛІТЕРАТУРА
Закон України "Про вищу освіту". Науково-практичний коментар. За загальною редакцією Кременя В.Г. - К., 2002. Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні" № 941/2001 від 9 жовтня 2001 р. Положення про державний вищий навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 5 вересня 1996 року. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Програми розвитку юридичної освіти на період до 2005 року" № 344 від 10 квітня 2001 р. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти України № 161 від 2 червня 1993 р. Наказ МВС України № 519 від 14 серпня 1992 р. "Про затвердження тимчасового Положення про організацію навчальної та навчально-методичної роботи в навчальних закладах МВС України". Нормативне регулювання діяльності Національної академії внутрішніх справ України: Збірник документів /Під заг.ред. Я.Ю.Кондратьєва. - К., 2001. Алексюк А. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: модульне навчання. - К., 1998. Бадмаев В.Ц. Методика преподавания психологии. - М., 2001. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. - К., 2003. Зарецкая Е.Н. Риторика: Теория и практика речевой коммуникации. - М., 1998. Зарецкая Е.Н. Деловое общение: Учебник: В 2 т. - Т.1. - М., 2002. Змеёв С.И. Андрагогика: основы теории и технологии обучения взрослых. - М., 2003. Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні (Педагогічні концепції). - К., 1997. Корсак К, Зінченко Т. Традиційні уроки та лекції: сучасний стан і перспективи // Вища освіта України. - 2002. - № 3. - С.75-80. Леонтьев А.А. Лекция как общение. - М., 1974. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. 3-є видання, доповнене. - К., 2001 р. Освітні технології /За заг.ред.О.М.Пєхоти. - К., 2001. Педагогика и психология высшей школы. - Ростов н/Д, 2002. Попков В.А., Коржуев А.В. Дидактика высшей школы. - М., 2002. Сікорський П.І. Теоретико-методологічні основи диференційованого навчання. - Львів, 1998. Столяренко А.М. Юридическая педагогика. Курс лекций. - М., 2000. Український педагогічний словник. - К., 1997. Фокин Ю.Г. Преподавание и воспитание в высшей школе: Методология, цели и содержание, творчество. - М., 2002. Хуторской А.В. Современная дидактика. - СПб, 2001. Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе. - М., 2002.
Додаток 1 ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТИТУЛЬНОЇ СТОРІНКИ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ З ДИСЦИПЛІНИ
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Кафедра ________________________________________________________ (назва кафедри)
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 936; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |