Контрольні питання по темі “Податкова система та історія її розвитку”. 11 страница

Ставки оподаткування розраховуються в наступних одиницях:

- для тракторів, автомобілів всіх видів (крім з електродвигуном) виходячи з об’єму циліндрів двигуна або з потужності двигуна;

- для автомобілів з електродвигуном виходячи з потужності його на один кВт;

- для яхт, суден парусних з допоміжним двигуном або без нього, човнів моторних, катерів, морських суден виходячи з 100 см. довжини судна.

Цей податок сплачується за місцем знаходження юридичних або місцем проживання фізичних осіб, власників наземних транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджету міста Севастополь. Зібрані кошти використовуються місцевими дорожніми фондами до 85% на фінансування витрат, які пов’язані з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування, в тому числі і сільських доріг, і на 15% місцевими органами самоврядування на ремонт і утримання вулиць в населених пунктах, які належать до комунальної власності і суміщаються з автомобільними дорогами загально державного користування. Податок з власників водних транспортних засобів спрямовується в повному обсязі місцевим органам самоврядування.

Існує різниця при сплаті цього податку між фізичними та юридичними особами. Фізичні особи сплачують цей податок перед реєстрацією та перереєстрацією транспортного засобу, а також перед технічним оглядом його раз на два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічний огляд. Для юридичних осіб сплата податку відбувається кожного кварталу в рівних долях до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Фізичні особи повинні перед проведенням технічного огляду транспортного засобу пред’явити органам, які його здійснюють, квитанцію або платіжне доручення про сплату цього податку. Відповідно юридичні особи пред’являють платіжні доручення з відміткою установи банку про зарахування податку по наземних транспортним засобам до територіальних дорожніх фондів.

Цим законом визначаються і пільги. Головними з них є наступні:

- не сплачують цей податок підприємства автомобільного транспорту загального користування, які мають автомобілі загального користування і які зайняті на перевезення пасажирів і в яких визначаються тарифи на оплату проїзду незалежно від форм власності, навчальні заклади державної та комунальної форм власності, які фінансуються з відповідних бюджетів за умови використання транспортних засобів відповідно до статутної діяльності, особи, які визначаються статтями 1, 2, 3, 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Статті 6 та 8 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», а також інваліди незалежно від групи інвалідності щодо легкових автомобілів;

- на 50% відсотків зменшується ставка сплати цього податку для сільськогосподарських підприємств та громадян, які мають у власності автомобілі, які були вироблені в країнах СНД до 1990 року.

Обчислення цього податку проводиться юридичними особами виходячи з звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за станом на 1 січні поточного року.

Відповідальність за правильність нарахування та дотримання строків сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів несе безпосередньо платник цього податку. Якщо виявляються платники цього податку, які не сплачували його, то вони зобов’язані сплатити його за термін не більш ніж три попередні роки.

6.8. Єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України

Цей податок справляється на підставі Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України» від 4 листопада 1999 року № 1212-ХІV.

Він встановлений для всіх транспортних засобів, які знаходяться у власності як вітчизняних, так і іноземних юридичних та фізичних осіб і справляється при перетинанні в пунктах пропуску державного кордону. Цей збір стягується для відшкодування витрат, і не може бути по розміру більш ніж ті витрати, які пов’язані з проведенням митного контролю транзитних вантажів і транспортних засобів, а також санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажів і транспортних засобів, за перевищення встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та габаритних параметрів. Він справляється одноразово в залежності від режиму переміщення та в залежності від виду, місткості або загальної маси транспортних засобів.

Ставки цього збору встановлюються в євро і не можуть змінюватись на протязі бюджетного року, але сплачується цей збір в гривнах з урахування переведення у валюту України по курсу національного банку на день сплати цього збору.

Єдиний збір є загальнодержавним податковим платежем і отримані кошти перераховуються в повному обсязі до Державного бюджету України.

Ставки єдиного збору встановлюються в залежності від виду транспортного засобу та його функціонального призначення. Ставка має двоступеневу основу і встановлюються:

- за проведення контролю;

- за проїзд автомобільними дорогами за кожен кілометр проїзду.

Для транспортних засобів в залежності від кількості місць, для вантажних автомобілів, тягачів з причепами або без них, великовагових автотранспортних засобів в залежності від маси навантаження, для великовагових автотранспортних засобів з перевищенням осьових навантажень за проїзд автомобільними дорогами за кожен кілометр в відсотках, для великогабаритних автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених параметрів ширини, висоти, довжини за проїзд автомобільними дорогами в євро за кожний кілометр, для залізничних вагонів або контейнерів - в євро за проведення контролю.

Якщо автомобільний транспортний засіб перетинає державний кордон України без вантажів, то в цьому випадку ставка становить 20% від встановленої ставки для автомобілів такої категорії. При перетинанні державного кордону України залізничним транспортом без вантажів цей збір взагалі не справляється. Не справляється єдиний збір в випадках транзиту вантажів через територію України, а також коли перевозяться вантажі гуманітарної допомоги.

Якщо власник транспортного засобу сплатив податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, то в цьому випадку збір справляється тільки за проведення контролю і плата за проїзд автомобільними дорогами України справляється тільки в випадках перевищення встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень або габаритних параметрів. При цьому Кабінетом Міністрів України встановлюються межові допустимі норми перевищення встановлених розмірів осьових навантажень та габаритних параметрів, за перевищення яких встановлюється додаткова плата.

6.9. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства

Цей збір справляється на підставі Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 9 квітня 1999 року № 587-ХІV.

Платниками цього податку є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують незалежно від організаційних форм продажу в торговельній мережі алкогольні напої та пиво. Об’єктом цього збору є виручка за реалізовані в торговельній мережі алкогольні напої та пиво. Ставка збору становить один відсоток від суми реалізованої алкогольної продукції та пива.

Це є податковим платежем, який перераховується на спеціальний рахунок Державного казначейства України щомісячно. З перерахованої суми цього податкового платежу 30% залишається на спеціальних розрахунках управлінь державного казначейства України в Автономній Республіці Крим та в областях і використовується на розвиток зазначених напрямків діяльності. 70% нарахованих сум цього збору перераховується на спеціальний рахунок Державного казначейства України, який витрачає ці кошти на покращання державної політики у сфері виноградарства, садівництва та хмелярства, при цьому використання коштів цього податкового платежу нецільовим способом забороняється.

6.10. Про податок на промисел

Цей податок сплачується на підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про податок на промисел» від 17 березня 1993 року № 24-93.

Суб’єктами цього податку є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, як ті що мають, так ті що не мають постійного місця проживання в Україні, якщо вони не зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності та здійснюють не постійний, тобто не більш як чотири рази на рік продаж вироблених, перероблених та куплених товарів, продукції, речей.

Об’єктом цього податку є сумарна вартість товарів за ринковими цінами, які занесені громадянином до податкової декларації по місту проживання або по місту продажу цього товару. Не декларуються та не оподатковуються продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій ділянці продукція рослинництва, худоби, кроликів, нутрій та птиці, продукції власного бджільництва, транспортні засоби, які були у приватній власності і реалізуються громадянином один раз протягом року.

Ставка цього податку встановлюється в розмірі 10% від суми вказаної в декларації вартості товарів, які реалізуються на протязі трьох календарних днів але в розмірі не меншому ніж мінімальна заробітна плата. Якщо товар реалізується на протязі більш ніж сім днів то ставка податку збільшується в два рази.

Цей податок сплачується платником при придбанні патенту на торгівлю, вартість якого визначається на підставі існуючої ставки податку. Строк дії патенту від 3 до 7 днів. Цей податок зараховується до місцевого бюджету за місцем придбання такого патенту.

6.11. Фіксований сільськогосподарський податок

Цей податок справляється на підставі Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17 грудня 1998 року № 320-ХІV з урахуванням змін та доповнень, які були внесені в подальшому.

Цей податок сплачується в грошовій формі, не зменшується на протязі визначеного періоду і справляється з одиниці земельної площі. Він сплачується в рахунок таких податкових платежів як податок на прибуток підприємств, плата (податок на землю), податок на власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, комунальний податок, збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, збір на обов’язкове соціальне страхування, збір на будівництво, ремонт та реконструкція автомобільних доріг загального користування України, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності, збору на спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для потреб сільського господарства).

Суб’єктом цього податку є особа в якості сільськогосподарського підприємства загальна вартість продажу або поставки продукції якої (супутніх послуг) власного виробництва за 12 поточних місяців року, попередніх місяцю, в якому здійснювалась податкова реєстрація, є не меншою ніж 75% від загальної вартості продажу усіх товарів за цей самий період. Цим законом визначаються випадки, в яких особа може бути знята з податкової реєстрації як платник цього податку. Для отримання реєстрації як платника фіксованого податку, особа подає до податкового органу документи за переліком, який встановлюється діючим законом для подання податкової звітності. Не може бути зареєстрована як платник фіксованого податку особа, яка знаходиться на території вільної економічної зони або території приоритетного розвитку або підпадає під регулювання законів, які встановлюють економічний (податковий) або міграційний режим, який є відмінним від загального, щодо такої особи або території, на який вона знаходиться.

Об’єктом фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, які передані сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі і на умовах оренди, а також площі водного фонду для використання рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Ставка цього податку встановлюється з одного гектара сільськогосподарських угідь, яка визначається у відсотках до їх грошової оцінки, і яка проведена за станом на 1 липня 1995 року в наступних розмірах:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0.5;

- для багаторічних насаджень – 0.3;

- для земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водах – 1.5.

Для платників податків, які здійснюють діяльність у гірських зонах та поліських територіях встановлені наступні ставки:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0.3;

- для багаторічних насаджень – 0.1;

Оплата цього податку здійснюється щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця у розмірі третини суми податку, яка визначена на кожний квартал: І та ІІ квартал - по 10%, ІІІ квартал - 50%, ІV квартал – 30%.

Цей податок сплачується на окремі рахунки відділень Державного казначейства України і перераховуються в місцеві бюджети.

Відповідальність за правильність нарахування та дотримання строків уплати цього податку полягає на платників податків.

6.12. Місцеві податки та збори

Законодавчою базою є Декрет Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20 травня 1993 року № 56-93 з наступними змінами та доповненнями та Закон України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ з наступними змінами та доповненнями. Цими законодавчими документами визначаються всі місцеві податки та збори та методика їх розрахунку. Особливістю їх є те, що кількість та межові ставки їх визначає Верховна Рада України, а кінцеві розміри їх сплати визначають місцеві органи самоврядування. Кінцеві ставки визначаються виходячи з економічного розвитку регіону, інвестиційного клімату в ньому, зацікавленості регіону в розвитку будь якого виду господарської діяльності, потреби регіону в грошових коштах. До місцевих податків та зборів відноситься два податку та 14 зборів.

Дата добавления: 2014-01-07