Порівняння

Метод економічного аналізу

МЕТОД І МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

Під методом у широкому розумінні слова уявляють шляхи, способи і засоби пізнання дійсності, сукупність принципів та прийомів дослідження явищ і процесів.

Під методом економічного аналізу розуміють наукову систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що базуються на діалектичному методі пізнання.

Категорії економічного аналізу - найбільш загальні, ключові поняття даної науки: резерви, фактори, показники, відсоток, активи, капітал, зобов'язання тощо.

Принципи економічного аналізу регулюють процедурну сторону його методології та методики. До них відносять - періодичність (або регулярність), системність і комплексність, зрозумілість та адекватність тлумачення, достовірність та об'єктивність, доречність та своєчасність.

Метод аналізу реалізується через сукупність прийомів дослідження. Технічні прийоми та способи аналізу є найважливішими елементами методики економічного аналізу. Багато прийомів, що використовуються в економічному аналізі, запозичені з інших наук: математики, статистики, бухгалтерського обліку. Проте економічний аналіз, пристосовуючи ці прийоми для своїх досліджень, вносить в них необхідні зміни.

Найбільше поширення в аналітичних дослідженнях отримали такі прийоми економічного аналізу:

- порівняння;

- деталізація;

- середні величини;

- відносні величини;

- динамічні ряди;

- графічні способи;

- групування;

- балансовий спосіб;

- елімінування,

- кореляційно-регресійний аналіз;

- лінійне програмування.

Одним з головних прийомів аналізу є порівняння, з допомогою якого можна дати якісну оцінку предметам і явищам.

Порівняння - прийом, за допомогою якого предмети та явища характеризуються шляхом зіставлення з іншими однорідними предметами або явищами. Порівняння проводять з відомими показниками, які виконують роль еталона (бази) пвних властивостей або ознак. Основними еталонами (базами) в порівнянні можуть бути:

- планові показники;

- нормативні показники;

- дані попередніх періодів;

- показники передових підприємств;

- галузеві показники;

- показники закордонних підприємств і галузей.

Порівняння може проводитися за абсолютними, середніми і відносними величинами.

Порівняння фактичних даних з плановими свідчить про рівень виконання плану за місяць, квартал, рік. Порівняння фактичних даних за попередні періоди з плановими звітного періоду свідчить про обгрунтованість планових завдань.

Порівняння фактичних показників з нормативними дає змогу визначити рівень виконання нормативних (оптимальних) завдань, наприклад, щодо ефективності використання сировини.

Порівняння фактичних показників з показниками попередніх періодів (місяць, квартал, рік) свідчить про темпи зміни показників, визначає тенденції та закономірності розвитку процесів явищ.

Порівняння фактичних показників з досягненнями передових підприємств свідчить про наявність резервів і можливостей запровадження передового досвіду підвищення ефективності виробництва.

Порівняння з показниками по галузі (об'єднані) необхідне для об'єктивної оцінки діяльності підприємства, для вивчення факторів, що визначають результати його діяльності.

Порівняння може дати позитивні результати лише в тому випадку, коли порівнюються показники, які можна зіставити. Тому порівнянність показників є суттєвою проблемою економічного аналізу. З цією метою використовують такі прийоми:

- нейтралізація впливу цінового фактора;

- нейтралізація впливу кількісного фактора;

- нейтралізація впливу структурних зрушень;

- використання при порівняннях однакових періодів часу;

- забезпечення єдиної методики розрахунку порівнюваних показників;

- виключення інших відмінностей в умовах роботи підприємств, що порівнюються (соціальних, територіально-економічних, технічних тощо).

2.3. Деталізація

Аналітичний прийом розчленування величин на окремі складові частини називається деталізацією. Це один з найважливіших в аналізі прийомів. Деталізація економічних явищ і процесів необхідна для їх пізнання, для виявлення змін і тенденцій.

В практиці економічного аналізу деталізація явиш, процесів і характеризуючих їх показників проводиться за декількома основними напрямами: за періодами часу, за підрозділами, за формуючими факторами.

Деталізація показників за періодами являє собою розчленування показника за календарним періодом. Наприклад річний обсяг випуску (реалізації) продукції може бути деталізованим за днями, декадами, місяцями, кварталами. В результаті цього отримуємо динамічний ряд.

Деталізація показників за підрозділами являє собою розчленування показника за місцями здійснення відповідних операцій. Наприклад, розчленувати обсяг виробництва продукції галузі за окремими підприємствами. В рамках аналізу діяльності підприємства - це розчленування обсягу виробництва продукції, чисельності, фонду оплати праці по цехах, ділянках, бригадах. В такій ситуації зберігається якісна однорідність показника і сума окремих частин (складових) дорівнює величині аналізованого синтетичного показника.

Деталізація за формуючими факторами здійснюється для виявлення самих важливих причин, визначення головної ланки, яка є вирішальною в зміні синтетичного показника. Визначальною ознакою такої деталізації є економічний взаємозв'язок факторів. При цьому важливо визначити ступінь деталізації. Наприклад, при розчленуванні обсягу реалізації продукції враховують зміни фактичного обсягу продукції у порівнянні з планом - завданням, зміни запасів готової продукції, зміни рівня оптових цін тощо. Крім того, в практиці економічного аналізу використовується також комбінація цих видів деталізації. Так, при аналізі обсягу виробленої продукції може бути складена аналітична таблиця з одночасною деталізацією обсягу продукції за видами, сортами; чисельність персоналу, фонд оплати праці можуть бути деталізовані за підрозділами, категоріями працівників, видами оплат і за періодами.

Дата добавления: 2014-01-07