Групування

Для систематизації великої кількості первинного матеріалу, що використовується в аналізі, необхідно цей матеріал згрупувати, тобто звести первинну інформацію в однорідні групи.

Групування є розподілом даних статистичного спостереження на якісно однорідні групи за певними ознаками. В результаті групування стає можливим встановити взаємозв'язок та взаємозалежність явищ і процесів, визначити вплив суттєвих факторів, виявити закономірності і тенденції в розвитку цих явищ.

В економічному аналізі використовують такі види групувань: топологічні, структурні та аналітичні.

Топологічні групування використовуються для розподілу промислово-виробничого персоналу на різні категорії, для групування населення за родом діяльності, а підприємств - за формами власності.

Структурні групування використовуються в аналізі структур: виготовленої продукції, основних засоби, обладнання за терміном експлуатації, активів та пасивів балансу тощо.

Аналітичні (факторні) групування використовуються для визначення наявності, напряму та форми зв'язку між показниками. За складністю побудови групування бувають прості та комбінаційні. Прості групування вивчають взаємозв'язок між показниками, згрупованими за однією ознакою. Комбінаційні групування вивчають вплив двох і більше факторів на результативний показник. У комбінаційних групуваннях розподіл матеріалу на групи робиться спочатку за однією ознакою, а потім в середині кожної групи - за другою (табл. 1).

Таблиця 1 - Групування спиртових заводів України за видом сировини та добовою потужністю

Добова потужність, дал.	Кількість заводів	Добова потужність, тис. дал.	Продуктивність праці, грн.
Мелясні спиртові заводи
До 1500		5,8
1501-3000		15,8
3001-4500		39,6
Більше 4500		35,6
Всього		100,8
Зернові спиртові заводи
До 1000		5,4
1001-1500		19,8
1501-2000		36,4
2001-2500		19,2
Більше 2500		20,4
Всього		101,2
Разом		202,0

Таке комбінаційне групування дає можливість встановити, що продуктивність праці в розрахунку на 1 працівника збільшується із зростанням виробничої потужності, а також, що на мелясних спиртових заводах вона вища, у порівнянні із зерновими.

Групування передбачає таку послідовність:

- визначення мети аналізу;

- збір необхідних даних;

- ранжування даних за вибраною (вибраними) для групування ознакою (ознаками);

- оцінка крайніх значень факторної ознаки (ознак);

- визначення кількості груп у групуванні;

- визначення розміру рівновеликого інтервалу;

- визначення середньогрупових показників за різними ознаками;

- аналіз отриманих середніх величин та визначення направлення дії факторних показників на результативний.

Правильне групування інформації дає можливість вивчити взаємозв'язок між показниками, детально розібратися в сутності досліджуваних процесів, систематизувати матеріали аналізу, визначити головне.

2.5. Ряди динаміки

Часову послідовність значень економічних показників називають рядом динаміки. Це можуть бути хронологічні (моментні) або часові (інтервальні) ряди значень показника, які дають змогу аналізувати особливості розвитку економічного явища або процесу. Аналіз динамічних рядів дає можливість встановити:

- напрям зміни показників;

- тенденції в зміні показників;

- середній рівень показників.

Одержані дані дають змогу прогнозувати характер зміни показника в майбутньому. Динамічний ряд складається з двох елементів: моментів часу (або дат) та показників, що називаються рівнями ряду.

Приклад інтервального ряду динаміки наведено в табл. 2.

Таблиця 2 - Показники динаміки виробництва спирту на спиртозаводі за 1999-2004 pp.

Роки	Вироблено спирту, тис. дал.	Абсолютний приріст, тис. дал.	Темпи зростання, %	Темпи приросту, %	Абсолютне значення 1% приросту, тис. дал.
базис­ний	ланцюго­вий	бази­сний	ланцю­говий	бази­сний	лан­цюговий	базисний	ланцюговий
		х	х	х	х	х	х	х	х
				106,92	106,92	6,92	6,92	6,50	6,50
				115,85		15;85	8,35	6,50	6,95
				124,62	107,57	24,62	7,57	6,50	7,53
				129,85	104,20	29,85	4,20	6,50	8,10
				134,77	103,79	34,77	3,79	6,50	8,44

Як видно з даних табл. 2, обсяг виробництва спирту за цей період систематично зростає.

На базі даних динамічного ряду можна розрахувати такі показники для характеристики змін і тенденцій:

- абсолютний приріст як різниця між наступним та попереднім рівнями ряду динаміки;

- темп зростання як відношення наступного рівня до попереднього або до будь якого іншого рівня, взятого за базу порівняння;

- темп приросту як відношення абсолютного приросту до базисного рівня, або як різниця між темпом зростання та величиною 100;

- абсолютне значення одного відсотка приросту як відношення абсолютного приросту до темпу приросту, що виражений у відсотках.

Як видно з даних таблиці, усі ці показники можна обчислювати базисним і ланцюговими способами.

Для досягнення більш глибоких аналітичних висновків доцільно використовувати систему динамічних рядів зі взаємозв'язаними показниками, що допоможе виявити причини поліпшення чи погіршення ситуації. Для достовірності висновків слід дотримуватися основних правил складання динамічних рядів:

- включення в ряди динаміки однорідних показників,

- обгрунтованість тривалості періоду (інтервалу);

- безперервність динамічного ряду.

Дата добавления: 2014-01-07