Балки покрить

Балки покрить можуть мати прольоти 12 та 18 м, а в окремих конструкціях - 24 м. Обрис верхнього поясу при

двосхилому покритті може бути трапецуватим з постійним ухилом, ломаним чи криволінійним. Балки односхилого покриття виконують з паралельними поясами або ламаним нижнім поясом, плоского покриття - з паралельними поясами. Крок балок покрить - 6 або 12 м.

Найбільш економичний поперечний переріз балки покриття - двутавровий зі стінкою, товщину якої (60-100 мм) встановлюють головним чином з умов розміщення арматурних каркасів, забезпечення міцності та тріщиностійкості. У опор товщина стінки плавно збільшується і влаштовується поширення у вигляді вертикального ребра жорсткості. Стінки балок у середній частині прольота, де поперечні сили незначні, можуть мати отвори круглої чи багатокутової форми, що знижує видаток бетону, створює можливість запровадження комунікацій. Висоту перерізу балок у середині прольота приймають 1/10-1/15L. Висоту переріза двосхилої трапецуватої балки у середині прольота визначають ухил верхнього поясу (1: 12) і типовий розмір висоти перерізу на опорі (800 або 900мм). У балках із ламаним обрисом верхнього поясу завдяки дещо більшому ухилу верхнього поясу у крайній чверті прольота досягається більша висота перерізу у прольоті при збереженні типової опорної. У таких балках досягається понижений видаток матеріалів за рахунок того, що форма балок наближена до форми епюри згинальних моментів. Проте ускладнена форма підвищує вартість їхнього виготовлення. Ширину верхньої стислої полиці для забезпечення жорсткості та тривалості при транспортуванні та монтажі приймають 1/50-1/60L. Ширину нижньої полиці для зручного розміщення поздовжньої розтягненої арматури - 250-300мм.

Двосхилі балки виконують з бетону В25-В40 та армують дротяною, стержньовою та канатною напруженою арматурою. Стінку балки армують зварними каркасами, поздовжні стрижні якої є монтажними, а поперечні - розрахунковими. Приопорні ділянки балок для відвертання утворення поздовжніх тріщин при відпустці натягнення арматури (чи для обмеження ширини їхнього розкриття) підсилюють додатковими поперечними стрижнями, що приваривают до сталевих закладних деталей.

Двосхилі балки двутаврового перерізу для обмеження розкриття тріщин у верхній зоні балки при відпустці натягнення арматури, доцільно армувати також і конструктивною напруженною арматурою, що розміщається на рівні верху перерізу на опорі. Цим зменшується ексцентриситет сили обтискування та попередні напруження розтягу у бетоні верхньої зони.

Двосхилі балки прямокутного перерізу із часто розташованими отворами називають гратчастими. Типові гратчасті балки у залежності від значення розрахункового навантаження мають градацію ширини прямоуголльного перерізу 200, 240 і 280 мм. Для кріплення плит покриття у верхньому поясі всіх балок закладені сталеві закладні деталі. Балки двотаврового перерізу економичніше гратчастих по видатку арматури приблизно на 15%, по видатку бетону - приблизно на 13%.

За наявності підвесних кранів видаток стали у балках збільшується на 20-30%.

Ферми покрить.

Залізобетонні ферми застосовують при прольотах 18, 24 і 30 м. У залізобетонних фермах у порівнянні зі сталевими видаток металу майже вдвічі менш, але трудомісткість і вартість виготовлення трохи вище. При прольотах 36 м і більше застосовують, як правило сталеві ферми. Проте технічно можливо застосування залізобетонних ферм і при прольотах 60 м й більш. При схилих, малопохилих та плоских покриттях застосовують наступні типи ферм: 1) сегментні з верхнім поясом ламаного обрису та прямолінійними ділянками між вузлами; 2) аркові косцеві з рідкими ґратами і верхнім поясом гладкого криволінійного обриса; 3) аркові безкосцеві з жорсткими вузлами в примкнненні стояків до поясів; 4) полігональні з паралельними поясами або з малим ухилом верхнього поясу 5) полігональні з ламаним нижнім поясом. Висоту ферм всіх типів в середині прольота звичайно приймають рівної 1/7-1/9 прольота. Панелі верхнього поясу ферм, за винятком аркових косцевих, проектують довжиною 3 м з тим, щоб навантаження від плити передавалося у вузли ферм і не виникав місцевий згин. Нижній розтягнений пояс всіх ферм та розтягнені косці ферм деяких типів проектують попередньо напруженими з натягненням арматури на упори.

Найбільш сприятливий обрис по умові статичної роботи мають сегментні та аркові ферми, бо обрис їхнього верхнього поясу наближається до кривої тиску. Ґрати цих ферм зазнють незначних зусиль, а висота на опорах порівняно невелика, що призводить до зниження маси ферми і зменшення висоти зовнішніх стін. В аркових косцевих фермах згинальні моменти від позавузлового навантаження зменшуються завдяки ексцентриситету поздовжньої сили, викликаючому момент зворотного знаку, що дозволяє збільшити довжину панелі верхнього поясу і зробити ґрати більш рідкі. У аркових безкосцевих фермах виникають досить великі згинальні моменти у стояках, поясах і тому з'являється потреба у додатковому армуванні.

Однак ці ферми дещо легше у виготовленні, зручніші у будівлях із малопохилою покрівлею і при використанні міжкроквяного простору для технологічних комунікацій (при влаштуванні додаткових стоячків над верхнім поясом). Полігональні ферми із ламаним обрисом нижнього поясу більш тривкі на монтажі і не вимагають спеціальних кріплень, бо їхній центр ваги розміщений нижче рівня опор. Також їхньою перевагою є можливість застосування засобів механізації при покрівельних роботах на плоскій покрівлі.

Для всіх ферм зменшення розмірів перерізів і зниження загальної маси досягається застосуванням бетонів високих класів (В30-В50) і високим відсотком армування. Ферми раціонально виготовляти единими. Їх ділення на напівферми зі збіркою на монтажі підвищує вартість. Ферми прольотом 18 м виготовляють цільними; прольотом 24 м - цільними або з 2х напівферм; прольотом 30 м - з 2х напівферм. Ґрати напівферм слідує розбивати так, щоб стик нижнього поясу для вигоди монтажного з'єднання був виносним, тобто розташованим між вузлами.

Ґрати ферм можуть бути 1) із заздалегідь виготовлених залізобетонних елементів із випусками арматури, що встановлюють перед бетонуванням поясів і заводять у вузли на 30-50 мм 2) що виготовляються водночас із бетонуванням поясів. Ширина перерізу ґрат для першого випадка повинна бути менш ширини перерізу поясів, а що виготовляється водночас із поясами - повинна бути рівною ширині перерізів поясів. Ширину перерізу поясів ферм з умови вигоди виготовлення приймають однаковими. При кроку ферм 6 м її приймають 200-250 мм, а при кроку ферм 12 м - 280-350 мм. Армування нижнього розтягненого поясу необхідно виконувати з додержанням відстаней в світлі між напружуваними стрижнями, канатами і подвійним дротом, що забезпечує вигоду укладки і ущільнення бетонної суміші. Вся розтягнена арматура повинна бути охоплена замкненими конструктивними хомутами із кроком 500 мм. Верхній стислий пояс і грати армують ненапружуваною арматурою у вигляді зварних каркасів. Розтягнені елементи ґрат при значних зусиллях виконують попередньонапружуванними. У вузлах залізобетонних ферм для надійної передачі зусиль від одного елементу до другого утворюють вути, що дозволяють краще розмістити та заанкерувати арматуру ґрат. Вузли армують охоплюючими стрижнями діаметром 10-18 мм і вертикальними поперечними стрижнями діаметром 6-10 мм з кроком 100 мм, об'єднані в зварні каркаси. Арматуру елементів ґрат заводять у вузли, а розтягнені стрижні підсилюють на кінці анкерами у вигляді коротишів, петель, висаджених головок. Надійність замурування перевіряється розрахунком. Опорні вузли ферм армують додатковою поздовжньою арматурою і поперечними стрижнями, що забезпечують надійність анкеровки розтягненої арматури і міцність по похилому перерізу. Крім того, щоб запобігти появі поздовжніх тріщин при відпустці натягнення арматури, ставлять спеціальні поперечні стрижні, зварені до закладних опорних вузлів, та сітки.

Дата добавления: 2014-01-07