Методи формоутворення трикотажних виробів

В конструюванні ТВ застосовуються методи формоутворення крім „Дія на „тонку” структуру полотна”, оскільки відомі у швейному виробництві засоби закріплення формотворних деформацій таких як фронтальне дублювання з формоутворенням для виробів з трикотажу практично не використовуються. Обладнання для об’ємного формоутворення відсутнє.

Засобами закріплення (фіксації) форми ТВ є: ВТО, тасьма.

В процесі розробки нових моделей ТВ, як правило, застосовується метод типового проектування, метод послідовного наближення (метод примірки), метод наколки для отримання і уточнення форми та розмірів окремих елементів виробів (комірів, беєк, кишень та ін.), а також для отримання бажаної об’ємної та силуетної форми виробів у цілому.

Схема розробки нових моделей (НВ) при типовому проектуванні ТВ

			БК з вшивними рукавами		БК похідних покроїв

Базові конструкції для ВТВ розробляються окремо для полотен І, ІІ, ІІІ груп розтяжності.

1. Методи обробки трикотажних виробів.

Технологія виготовлення одягу з трикотажних полотен відносно проста, але вимагає дотримання ряду правил, що враховують властивості трикотажних полотен (рис. 1).

Рис. 1. Схема типової послідовності збирання швейних виробів з трикотажних полотен

На жаль, часто вироби після прання коротшають і розширюються. Це трапляється з виробами з трикотажу, що не пройшов належної обробки, оскільки при пранні відбувається релаксація (усадка після мокрих обробок) полотна, витягнутого при в’язанні, обробці, намотуванні в рулони. Для отримання виробів заданих розмірів і форми, стабільних при експлуатації, дуже важливе ретельне дотримання технологічних режимів на всіх етапах виробництва полотна і виробів, а також облік особливостей трикотажу при розробці конструкцій.

Недоліком трикотажних полотен є можливість їх прорубування голкою при пошитті. Тому потрібно особливо ретельно підбирати голки до швейних машин. Рекомендується використовувати голки № 65-75 високої якості або спеціальні голки для трикотажу з округлим кінцем. Тиск притискної лапки швейної машини має бути мінімальним. Деталі з трикотажного полотна зшивають на трьох- чотирьохнитковій обметувальній машині. Якщо трикотаж вироблений з об'ємної пряжі або з ворсом, він пропарюється і висушується без прасування.

Загальні технічні умови до виготовлення швейних виробів з трикотажних полотен

При виготовленні одягу з трикотажних полотен для поліпшення зовнішнього вигляду та підвищення формостійкості окремих деталей використовують прокладкові клейові та неклейові матеріали. Трикотажні полотна, продубльовані клейовими прокладковими матеріалами, повинні максимально зберігати свої властивості, але в той же час бути пружними та зберігати конструктивно створену форму. Тому для виробів з трикотажних полотен більшою мірою рекомендується використовувати еластичні або біеластичні, тонкі або середні за товщиною прокладкові матеріали (залежно від щільності та товщини трикотажу) з крапковим клейовим покриттям.

Клейові прокладкові матеріали мають флізелінову або трикотажну (з поліаміду, поліефіру або їхні комбінації) основу. Ці прокладкові матеріали не надають трикотажним виробам жорсткості після дублювання, а тільки стабілізують форму та дозволяють зберегти еластичність і пластичність, характерні для трикотажних полотен. Деталі прокладок повинні розтягуватися у тому ж напрямку ниток, що й трикотажне полотно, у протилежному випадку може відбутися фіксування певних ділянок виробу до зникнення їхньої розтяжності.

Прокладкові матеріали великої поверхневої щільності (більше 40 г/м²) можуть бути використані при пошитті виробів з формостійких полотен, вироблених з високооб’ємних текстурованих ниток або з вовняної та напіввовняної пряжі.

Для виробів з трикотажних полотен, що мають ворс з виворотної сторони, варто вибирати прокладкові матеріали з більш інтенсивним клейовим покриттям з високою подвійною точкою, тому що в цих полотнах у першу чергу з клейовою прокладкою з’єднується ворс. У випадку використання прокладкового матеріалу з менш інтенсивним клейовим покриттям вони приклеюються тільки до волокон ворсу, не досягаючи самих ниток полотна. Це надалі приведе до відшаровування та зсуву прокладок.

Для виробів з начісних трикотажних полотен, сильно заворсованих з виворотної сторони, застосування клейових прокладок може бути взагалі недоцільно. У цих випадках при необхідності використовуються прикладкові матеріали без клейового покриття.

Для укріплення краю та інших критичних ділянок в одязі з трикотажних полотен використовують клейові кромки, які розкроєні під кутом 45°, 12° або 8° до поздовжньої нитки. Також, можливе використання готової косої бейки з тонкого клейового флізеліну шириною 12 мм, з посиленою строчкою або тасьмою на відстані 4 мм від краю бейки. Використання бейки дозволяє фіксувати форму горловини або пройми, зберігаючи еластичність трикотажного полотна.

У якості підкладки рекомендується використовувати трикотажні основов´язані полотна з капронових, віскозних та ацетатних ниток.

Обробка зрізів

Особливості моделі багато в чому визначаються технологічними можливостями не лише в'язального, але і швейного устаткування. Вживане устаткування і методи швейної обробки визначають величини припусків на шви, а також конструктивне рішення виробу.

Деталі одягу з трикотажних полотен найчастіше з’єднують за допомогою ниткових швів, виконаних машинними строчками. Найбільш відповідають властивостям трикотажних полотен шви, виконані строчками ланцюгового стібка, які за рахунок своєї еластичності створюють кращі комфортні умови при носінні одягу. Шви, які застосовуються при виготовлені швейних виробів із трикотажних полотен представлено в таблиці 2.

Шви в трикотажних виробах, за рідким виключенням, при експлуатації повинні розтягуватися разом з полотном. Інакше шви або лопаються, або погіршують споживчі властивості виробу.

Зрізи деталей, щоб уникнути спуску петель, найчастіше обметуються перед обробкою або в її процесі. Існує величезний парк швейного устаткування, спеціалізованого на обробку різних видів трикотажу і виконання різних строчок, швів і вузлів трикотажних виробів. Наприклад, на стачувально краєобметувальних машинах (оверлоках) практично неможливо отримувати чіткі кути, тому кути округляють. У виробах з поперечнов’язаного трикотажу середньої і великої розтяжності недоцільно проектувати зшивні шви в поперечному і близькому до нього напрямі, оскільки вони будуть сильно розтягнутими.

При необхідності введення, наприклад кокетки, для якісного виконання вузла її з'єднання з основною деталлю слід використовувати спецмашини, створюючи строчки без розтягування трикотажу і можливого спуску петель, наприклад кетельні або одну з багатониткових плоскошовних.

З метою запобігання розтягу плечових швів збоку пілочок, верхньої частини пройми, лінії горловини та борту зрізи зшиваються із наперед нарізаною по довжині шва бавовняною тасьмою лясе, пайовою смужкою полотна, латексу, альпак, кіперну.

Для запобігання зрізів від обсипання в процесі виготовлення та експлуатації основні деталі обметують або обкантовують.

В деталях зрізи обметують на краєобметувальних машинах або обкантовують поздовжньою бейкою на однонитковій машині ланцюгового стібка кетельним швом, у з’єднувальних швах – на зшивально–обметувальних машинах ланцюгового стібка.

У виробах з плоскофангових машин деталі пілочок можуть бути вив'язані в різних напрямках. У такому випадку з’єднання цих частин доцільно виконувати методом прикетлювання, для цього поздовжна деталь повинна закінчуватися здвоєною кулірною гладдю.

Обробка кишень

Особливість прорізних кишень трикотажних виробів полягає в тому, що підкладка кишені викроюється з основного матеріалу.

З метою запобігання від розтягання кишень, розташованих під кутом, рекомендується по лінії прорізу кишень прокладати бавовняну тасьму. Для цього підкладку пришивають по лінії розрізу, прокладаючи з виворотної сторони тасьму або смужку тканини.

У високоякісних виробах рекомендується отвір для кишені отримувати методом видалення нитки по ряду. Якщо при видаленні нитки по петельному ряду утворюються відкриті петлі по нижньому краю, то рекомендується обробляти кишеню з листочкою способом прикетлювання.

У виробах з плоскофангових машин бічні та нижні краї накладних кишень також можуть бути оброблені бейками.

У футболках та інших спортивно – білизняних виробах накладна кишеня може бути настрочена на основну деталь на плоскошовній машині. Верхній край кишені при цьому найчастіше обробляють швом у підгін з закритим зрізом або на плоскошовній машині. При настрочувані кишень може застосовуватися оздоблювальна тасьма. Настрочування можна робити на двоголковій машині з використанням спеціального пристосування для прокладання тасьми.

Якщо основні деталі відповідно до моделі викроєні під кутом 45° до напрямку в'язання полотна, а також якщо вироби виготовляються з полотен II і III груп розтяжності, для додання стійкості до лінії входу в кишеню приклеюють клейову прокладку чи кромку.

Обробка країв деталей бейками

У виробах з плоскофангових машин, а також у кроєних виробах з полотен із круглов’язальних машин 10-го та 12-го кл. широке розповсюдження має обробка країв деталей бейками. Бейки, для обробки країв деталей, можуть бути поперечно- або поздовжньов´язаними. Частини бейки допускається з'єднувати вручну або швом у стик як до, так і після прикетлювання її до країв деталі. Бейки, зв'язані здвоєною кулірною гладдю, використовують для обробки країв комірів, клапанів, накладних кишень, горловини, застібок, низу виробу та рукавів і т.д.

Бейки, що закінчуються здвоєною кулірною гладдю, з'єднують з краями деталей також методом прикетлювання. Відповідно до моделі поперечнов´язана бейка, що закінчується здвоєною кулірною гладдю, може бути подвійною (рис.30, в). Бейками, що закінчуються здвоєною кулірною гладдю, обробляють борта, горловину, низ рукавів, край прорізних кишень, планки і т.п.

Обробка бортів і застібок

У виробах з полотен, що не закручуються та не обсипаються зріз підбортів допускається не обметувати. Допускається не прокладати прокладку або тасьму в борти у виробах з полотен I групи розтяжності.

Борти та розрізи застібок у виробах з трикотажних полотен можуть бути оброблені бейкою, планками, обшивками та тасьмою – блискавкою.

В трикотажних виробах рекомендується використовувати якнайменше відрізних деталей, тому дуже часто застосовують метод імітації планок.

Обробка комірів та з’єднання їх з горловиною

В місцях з’єднання бійок та комірів з виробом необхідно використовувати стійке переплетення. Воно попереджує розтягування полотна обметувальним швом. Крім того, комір, що має відробіток у вигляді подвійної кулірної гладі, при з'єднанні його з горловиною не потребує тасьми і забезпечує рівномірну посадку горловини, а сам шов виходить тоншим у порівнянні зі швом із застосуванням тасьми.

Обробка комірів складається з двох етапів:

• виготовлення комірів;

• з'єднання їх з горловиною

З'єднання комірів з горловиною виконують після обробки плечових зрізів різними способами. При вшиванні коміра в горловину повинна прокладатися бавовняна тасьма або поздовжньов’язана бейка по лінії горловини спинки.

Допускається не прокладати тасьму у випадку розпошивання шва вшивання коміра в горловину або з'єднання коміра разом з підкроєною бейкою, а також у комірах стояк, «хомутик», светерного типу. Тасьма також не прокладається при використанні прокладок у подвійних комірах.

У виробах без застібки горловину обкантовують бейкою до зшивання плечових зрізів або обробляють на кетельній машині. Слід зазначити, що комір светерного типу та вузьку бейку вшивають у горловину, злегка розтягуючи їх. Суцілънов´язаний комір може бути з'єднаний з горловиною виробу на кетельній машині.

У виробах, виконаних без застібки, наприклад светерного типу, і маючих звичайну величину вирізу горловини для даного розміру виробу, прокладання тасьми або бейки виключається. У виробах же, виконаних без застібки, але що мають збільшений виріз горловини (комір «хомутик» і ін.), тасьму або бейку по горловині спинки прокладати необхідно.

Обробка рукавів

За конструкцією рукава в трикотажних виробах можуть бути суцільно кроєним або суцільнов´язаними, вшивними, реглан і т.п.

Низ рукавів у відповідності з моделлю може мати зароблений край, вив’язаний у вигляді напульсника, оброблений швом у підгін, різними поперечно – та поздовжньов´язаними бейками або тасьмою, подвійними або одинарними манжетами.

В кроєних виробах низ рукавів може бути оброблений швом у підгин або обкантовані бейкою.

При обробці низу рукавів прикетльованою бейкою або тасьмою настроченою на плоскошовній машині, спочатку обробляють низ рукава, а потім зшивають рукавні зрізи.

Манжети рукавів можуть бути різними за конструкціїєю: подвійні, замкнуті і незамкнуті, пришивні, прямі та фігурні. Манжети до низу рукавів може бути прикетльовані або пришиті в залежності від того, як вони зв'язані.

Одинарні манжети у виробах як правило, повинні мати зароблені краї. Якщо одинарні манжети мають незароблені краї, то їх обробляють прикетльованой бейкою, поздовжньов´язаними бейками та тасьмою на плоскошовній машині, або обкантовують.

Рукав вшивають або в закриту, або у відкриту пройму. У тім чи іншому випадку виконують посадку по окату рукава відповідно до надсічок та розтягнення по викоту рукава для запобігання розтягання пройми.

У дитячих виробах верхнього трикотажу та у виробах з полотен I групи розтяжності допускається вшивати рукава в пройми виробу без тасьми. В інших виробах з боку рукава по лінії оката прокладають тасьму. Для дитячих та спортивних виробів рекомендується вшивати рукава у відкриту пройму.

Для жіночих суконь, жакетів, пальто доцільно вшивати рукав у закриту пройму, оскільки даний спосіб з'єднання рукава з виробом забезпечує кращу посадку виробу на фігурі.

Всі операції по з'єднанню рукавів з виробом виконуються на машині двониткового ланцюгового стібка, а потім обметують або тільки на зшивально – обметувальній машині. В регулярних та напіврегулярних виробах, що мають зароблені краї, рукава з'єднують з проймами строчкою на машині двониткового ланцюгового стібка.

Збирання виробу

Якість готових виробів залежить від з'єднання плечових зрізів спинки та пілочки. Зшивання плечових зрізів виконують по зрізах пілочки, роблячи посадку зрізу спинки. Бічні зрізи виробів з'єднують різними способами. Найпоширенішим способом зшивання бічних зрізів є виконання його на одноголковій або двоголовій зшивально – обметувальній машині.

Низ виробів з трикотажних полотен обробляють швом у підгин з відкритим зрізом та на плоскошовній машині.

Низ спідниць, виготовлених з полотен типу плісе та гофре, не підгинають. Низ спідниць може бути зароблений при в'язанні або швом у підгин, а в окремих моделях низ обробляється прикетльованной бейкою 8 мм. Верхній зріз спідниць у кроєних виробах може бути оброблений пришивним суцільнокроєним поясом з прокладанням у нього еластичної тасьми, клейової прокладки або корсажної стрічки. В спідницях без застібки верхній зріз може бути оброблено суцільнов´язаним поясом з прокладанням у нього еластичної тасьми.

У блузках з поліамідних і поліефірних трикотажних полотен низ виробу та рукавів може бути оброблений з підгинанням зрізів зварними швами.

В спортивних штанах бічні зрізи можуть бути оброблені тасьмою або кантом.

Низ штанів обробляють манжетами або швом у підгин з закритим зрізом з еластичною тасьмою.

Дата добавления: 2014-01-07