Конструктивно-декоративні елементи виробів з трикотажу

В моделюванні одягу всі форми оздоблень ділять на сім груп, які використовуються і для одягу з трикотажу:

1. Оздоблення, що отримується в результаті виконання всіх видів витачних рельєфних швів, буф, драпіровок, воланів, плісе, гофре, декоративних строчек.

2. Оздоблення деталями, виконаними з матеріалу виробу або оздоблювальними матеріалами (волани, рюші, бейки, канти, руліки, байти, хлястики, клапани).

3. Оздоблення спеціальними оздоблювальними матеріалами (мереживо, тасьма, в'юн, шнур, сутаж, бахрома, стрічка, квіти).

4. Оздоблення фурнітурою (гудзики, пряжки, декоратівні кнопки, люверси, блочки, халнітени, блискавки).

5. Оздоблення вишивкою, аплікацією, емблемами.

6. Оздоблення іншими матеріаламі (хутро і шкіра натуральні і штучні, замша, оксамит, мереживо, тканини).

7. Оздоблення деталей виробу друкованим малюнком.

До конструктивно-декоративних елементів трикотажних виробів відносять: коміри, кишені, бейки, пояси, пати, погони тощо.

1. Застібки.

- без застібки

- центрально однобортна

- центрально двобортна

- по лінії спинки

- по лінії плечового шва

- ґудзики

- блискавка

- гачки

- кнопки

Принцип побудови застібки:

Основна характеристика центральної застібки – ширина напівзаноса – відстань від середини виробу до краю борта.

1-2 – лінія середини переду

1-3=2-4 – ширина напівзаносу

4-5=3-6=2(1-3)+1,0см – ширина підборта

Застібка на тасьму – ширина напівзаносу 1÷1,5 см.

Ширина напівзаносу при навісних петлях 1 см.

Для однобортної застібки 2÷4 см.

Відстань між ґудзиками для виробів сукня, жакет, блуза – 10см, для пальтових – 10-15см.

Для оформлення застібок, горловин, комірів трикотажних виробів існує велика кількість технологічних прийомів. До них можна віднести: поздовжні планки, поперечні планки, планка з окантуванням горловини, планка, що переходить у широкі борти та тощо.

2. Оформлення горловини

- без коміру: бейка, обтачка, окантовка;

- з коміром: стойка, відкладний (з закритою і відкритою горловиною, шаль, плоско лежачий тощо).

Коміри у виробах з трикотажних полотен різноманітні за конструкцією, оздобленню та способом обробки. Широко застосовуються коміри кроєні (подвійні та суцільнокроєні), одинарні, оброблені прикетльованою бейкою, а також коміри з заробленими краями, зв'язані на плоскофангових машинах, окантовані бейкою та ін. У виробах з формостійких трикотажних полотен залежно від моделі коміри можуть бути як суцільнокроєними, так і з відрізним стояком. Виготовлення комірів залежить від їх конструкції.

Коміри та бейки в одязі з трикотажу так само як і конструктивно-декоративні елементи (КДЕ) в одязі з інших матеріалів виконують дві функції: захисну та декоративну. КДЕ ТВ також є носіями інформації про моду, а тому частіше, ніж основні деталі конструкцій підлягають змінам.

Коміри, що описані класифікацією можливі і у одязі з трикотажу (рис.1). Їх виготовлення із стабільних полотен подібне до виготовлення з тканин. Як правило, більшість з них складається з 2-х деталей – верхньої та нижньої. Іноді застосовується дублювання деталей комірів прокладковими матеріалами. Але з трикотажу відомі типи комірів можуть бути виготовлені напіврегулярним та регулярним способами і складатись з 1 деталі.

Характерні типи комірів для ТВ: стійка, стоячо-відкладний, плосколежачий, светровий, а також бейки до горловини-плосколежача, стояча, напівстояча. Перетворення ліній горловини до побудови комірів подібне до її перетворення для виробів із тканин.

Відкладні коміри м’якої форми.

Конструкція м'якого коміра з трикотажу регулярного способу виробництва може бути прямокутником, оскільки необхідну форму деталі можна отримати розтягуванням по лінії відльоту, посадкою по лінії втачування за рахунок пластичної структури полотна. Для закріплення форми застосовують волого-теплову обробку (ВТО). Крім того, необхідна форма деталі коміра може бути отримана за рахунок в’язання: комбінуванням переплетень, щільності, пряжі і перенесення (зменшень, прибавок) петель.

Коміри стійки.

Конструкція прямої стійки використовується для коміра типа «хомутик» (рис. 3.18). Його особливостями є пом'якшена лінія перегину і вільне розташування навкола шиї. Досягти необхідної форми стійки в цьому випадку дозволяє косий крій деталі коміра, а також його посадка при з'єднанні з горловиною виробу. Довжину коміра визначають з врахуванням величини проектованої посадки (Ппос). Величина Ппос залежить від властивостей матеріалу і модельних особливостей коміра «хомутик». Ширина деталі коміра дорівнює подвоєній висоті стійки (2Вст).

У виробах з трикотажу конструкція коміра стійки залежить від розтяжності полотна, висоти і міри прилягання до шиї. Для розтяжних полотен (типу ластик) конструкція коміра — прямокутник заввишки рівній висоті коміра, і завдовжки рівній довжині горловини виробу з врахуванням розтяжності полотна коміра і бажаної міри його прилягання до шиї (зазвичай 2/3 довжини горловини).

Коміри фантазі.

Волан з кроєного трикотажного полотна можна отримати, розтягуючи зовнішній край деталі, наприклад при обробці його краєобметувальною строчкою з великою частотою стібка. У в'язаних воланах фалди утворюються за рахунок комбінацій переплетень, зміни щільності в’язання, кількості петель на відповідних ділянках деталі.

Горловини в’язаних виробів можуть бути оформлені круглим вирізом, прямокутним, гострим з контурами і без них, чи вирізом з оздоблювальним окантовуванням. Для цього використовуються різні переплетення – подвійні, одинарні або швейна обробка. Пришивні коміри в’яжуть окремо від виробу, їх форма залежить від моделі. Коміри можуть бути суцільнов’язаними з основними деталями трикотажного виробу, прямокутними з рельєфними, гострими кінцями, одинарні чи подвійні, фігурні, матроські, подовжені.

В якості обробки можна використовувати знімні деталі: коміри, манжети, жабо, кокиль’є. Краї цих доповнень може підкреслити ажурна вишивка, виконана в техніці рішельє, шовкова тасьма, мереживо. Знімні деталі можуть бути повністю викроєні з мереживного полотна, вив'язані ажурним переплетенням, виготовлені з руліка, сутажа, тасьми.

3. Кишені

- прорізні;

- накладні;

- в боковому шві;

- рельєфні;

- з листочкою;

- з клапаном.

Кишені в ТВ проектують наступних видів: накладні регулярного способу виготовлення, в швах у кроєних виробах, іноді в підрізах, рідко прорізні, оскільки це пов’язане з необхідністю дублювання ділянки входу в кишеню. Кишені бувають прорізними з поперечним, похилим, вертикальним чи фігурним розрізом та накладними. Залежно від вирішення оздоблення їх можна в’язати з листочками або без них, а також обшивати смужками, вив’язані різними переплетеннями та оформленні в тон основного кольору виробу або контрастними до нього.

4. Оформлення низу рукавів

- зароблений низ (ластик);

- манжети;

- підгин;

- окантовка.

5. Способи обробки трикотажних виробів

- вишивка;

- аплікація;

- емблема;

- тасьма;

-фурнітура.

Такі елементи як пояси, пати, погони виконуються як кроєним так і регулярним способами виготовлення.

В жакетах, жилетах та джемперах використовується дольова або поперечна бейка до горловини та переду, на якій розташовується застібка (петлі, ґудзики).

Окремі деталі у виробах з трикотажу: кокетки, вставки різних конфігурацій на поличках, спинці і рукавах, комір, кишені, манжети, канти можна виконувати з штучної або натуральної шкіри або замші, хутра.

Фурнітура для ТВ використовується та ж, що і для виробів з інших матеріалів.

Дата добавления: 2014-01-07