Особливості проектування чоловічого одягу

Лекція 1. Вихідні дані для проектування чоловічого одягу

Для характеристики статури чоловіків найчастіше використовується типологія, розроблена В.В. Бунаком. Він виділяє три основні типи статури чоловіків: грудний, м’язовий і черевний та чотири проміжні підтипи (рис. 1.1).

Для грудного типу характерне слабке жировідкладення, слабка мускулатура, плоска грудна клітка, запалий живіт, сутула спина (рис. 1.1, а).

Для м’язового - помірне (середнє) жировідкладення, середня або сильна мускулатура, циліндрична грудна клітка, прямий живіт, хвиляста або пряма спина (рис. 1.1, б).

Для черевного типу характерне значне жировідкладення, слабка або середня мускулатура, конічна грудна клітка, округло-опуклий живіт, сутула або хвиляста спина (рис. 1.1, в).

а б в

Рисунок 1.1 – Типи статури чоловіків за В.В. Бунаком

Усередині виділених основних типів розрізняють підтипи, кожен з яких має ознаки двох основних типів.

Певний інтерес представляє типологія, розроблена Е. Кречмером. Він зробив спробу об'єднати в єдину образну систему усі основні ознаки зовнішності людини: тулуб, кінцівки, голову, спину, шию, волосся. Виділено три типи: астенічний, атлетичний і пікнічний.

Таблиця 1.1

Характерні риси типів статури чоловіків за Е. Кречмером

Тип	Пропорція тулуба	Абриси поверхні фігури	Кінцівки	Голова та шия	Обличчя	Оволосіння
Пікнічний	Коротка, широка, опукла грудна клітка, тупий ребровий кут	Округлі, м’які форми через добре розвинуто жировий прошарок	М’які, відносно короткі кінцівки, короткі широкі кисті та ступні	Відносно велика округла, сплощений контур тім’я, коротка масивна шия	Широке червоне обличчя, з м’якими рисами, слабкий вигин профілю	М'яке волосся на голові, схильність до облисіння, вторинне обволосіння від серед­нього до сильного
Атлетичний	Широкі сильні плечі, трапеціє-подібний тулуб з відносно вузьким тазом	Міцний опуклий рельєф м’язів на міцному кістяку	Сильні міцні руки та ноги, великі кисті і ступні, іноді акроцианоз	Міцна подовжена голова, вільна міцна шия з виразним трапецієподібним м’язом	Обличчя з різкими рисами, довгастої форми	Густе волосся на голові, вторинне оволосіння без особливостей
Астенічний	Сплощена подовжена грудна клітка, гострий ребровий кут, відносно широкий таз	Худе або жилаве тіло з мізерним шаром подшкірного жиру	Довгі тонкі кінцівки з довгими та вузькими кистями та ступнями	Відносно мала голова, довга тонка шия	Бліде Вузьке обличчя укороченої яйцевидної форми, гострий тонкий ніс, іноді незграбний профіль	Жорстке волосся на голові, іноді у вигляді шапки, вторинне оволосіння слабке

Окрім названих типів, Е. Кречмер виділяв ще диспластичний тип, що характеризується безформеною будовою і різними деформаціями статури.

Типову фігуру чоловіка визначають такі розмірні ознаки: зріст, обхват грудей третій, обхват талії – повнота ознака.

При розробці розмірної типології в якості ведучих розмірних ознак для дітей прийняті: зріст, обхват грудей, обхват талії:

Р – ОгІІІ - От

з інтервалами відповідно:

Р - інтервал 6,0

ОгІІІ - 4,0

От – 3,0 см.

Відповідно до ОСТ 17-325-86 типові фігури чоловіків згруповано у п’ять повнотних груп (1,2,3,4,5) і сім підгруп. Різниця між ОгІІІ і От відповідно 18, 12, 6, 0 і -6 см.

Типові фігури чоловіків за віком поділяють на три вікові групи: молодша група - 18-29 років, середня - 30-44 роки, старша - від 45 років.

Групи розмірів: малих 84-104; і великих 108-132. Р 164-194.

Лекція 2. Принципи розрахунку та побудови конструкцій деталей чоловічого одягу за різними методиками

Більшість сучасних розрахунково-графічних методів конструювання одягу використовують в якості вихідних даних відомості про розмірну характеристику фігури та прибавки на вільне облягання.

Побудова конструкції одягу здійснюється за певною методикою. Система крою побудована на індивідуальному досвіді автора, а методика конструювання науково-обгрунтована і базується на розмірній типології.

Для побудови деталей конструкцій чоловічого одягу найбільш поширеними в масовому та індивідуальному виробництві є такі методики конструювання: Єдина методика конструювання одягу, розроблена Центральним науково-дослідним інститутом швейної промисловості (ЄМКО ЦНДІШП), єдиний метод конструювання одягу, розроблений Центральною дослідно-технічною швейною лабораторією (ЄМКО ЦДТШЛ), єдиний метод конструювання одягу країн-членів Ради економічної взаємодопомоги (ЄМКО РЕВ) та системи крою, які пропонуються різними авторами (М. Мюлер і син, та ін.).

У цих методиках використовують такі розмірні ознаки, як напівобхват (або обхват) грудей 3, напівобхват (або обхват) талії, стегон, ширина спини, ширина грудей, напівобхват (або обхват) шиї. Разом з тим в окремих методиках використовують ряд розмірних ознак, характерних тільки для цих методик конструювання.

Не дивлячись на різноманітність форм виробів, кресленик конструкції будуються за єдиною схемою з вибором різних прибавок на вільне облягання залежно від силуету виробу і відповідно від властивих даному силуету оформленню конструктивних ліній.

При побудові кресленик конструкції прибавки додають до глибини пройми, до довжини спини і переду до талії, ширині горловини спинки і пілочки, до напівобхватів грудей, талії, стегон і до обхвату плеча.

Таблиця 1.2 - Прибавки для побудови кресленика конструкції чоловічого піджака прямого силуету за різними методиками

Назва конструктивної прибавки	Методика конструювання ЦДТШЛ	Методика конструювання ЄМКО РЕВ	Методика конструювання ЦНДІШП
Умовне позначення	Величина, см	Умовне позначення	Величина, см	Умовне позначення	Величина, см
Прибавка на вільне облягання по лінії грудей	Пг	5,0-7,0	-	7,3	розраховується
Прибавка до ширини спинки	Пшс	1,0-3,0	П47	1,9	Пс	1,7-2,0
Прибавка до ширини переду	Пшп	0,5-1,2	П45	1,9	Пп	1,4-1,6
Прибавка на вільне облягання по лінії талії	Не задається
Прибавка на вільне облягання по лінії стегон	Пб	2,0-5,0	П19	4,5	Пб	4,0-6,0
Прибавка до довжини спинки до лінії талії	Пдтс	1,2-2,0	П40	1,6	-	-
Прибавка на свободу пройми по глибині	Пспр	2,0-5,0	П39	4,0	Пспр	2,5-3,0
Прибавка до ширини горловини спинки	Пшгор	1,0-2,0	П11-12	0,7	Пшгс	1,0-1,5
Прибавка до висоти горловини спинки	-	-	П11-121	- 0,6	Пвгс	0,2
Прибавка на вільне облягання до обхвату плеча	Поп	7,0-9,0	П28	4,5	Поп	9,0-10,5

При побудові кресленик конструкції важливе значення має розподіл Пг за ділянками кресленик (перед, спинка, пройма).

Розподіл Пг за ділянками кресленик не є постійним і тісно пов’язаний з формою одягу и розподілом об’єму одягу по лінії грудей.

Для чоловічого одягу: Спинка 0,2-0,3 Пройма 0,6-0,4 Пілочка 0,2-0,3

Рисунок 2.1 – Типова конструкція чоловічого піджака [за методикою ЦНДІШП]

Лекція 3. Особливості моделювання одягу для чоловіків різної будови тіла

Для правильної посадки виробу на фігурі необхідно при конструюванні одягу враховувати основні розміри та форми фігури, а також поставу та пропорції тіла людини. За дослідженнями антропологів значна частка населення з нетиповими фігурами мають лише декілька параметрів, що відрізняються від стандартних, при загальній типовості будови тіла, лише порівняно невелика кількість споживачів має численні відмінності від параметрів умовно типових фігур. В таблиці 3.1 надано класифікацію чоловічих фігур за поставою.

Положення корпусу Пк – величина по горизонталі на рівні сьомого шийного хребця до площини дотичної до найбільш виступаючої частини спини по вертикалі. Висота плечей Вп – відстань від горизонтальної площини на рівні сьомого шийного хребця до кінцевої точки плечового скату.

Таблиця 3.1

Класифікація чоловічих фігур за поставою

Положення корпусу Пк, см	Висота плечей Вп, см
5,1	6,6	8,1
6,4	Перегнута з високими плечима	Перегнута з нормальними плечима	Перегнута з низькими плечима
8,4	Нормальна з високими плечима	Нормальна з нормальними плечима	Нормальна з низькими плечима
10,4	Сутула з високими плечима	Сутула з нормальними плечима	Сутула з низькими плечима

Під час розробки конструкцій виробів, розрахованих на фігури з різними величинами положення корпусу та висоти плечей, виникають складності, пов’язані з тим, що антропометричних стандартів розмірних ознак тіла на фігури з різною поставою не існує. Фахівцями було проведено дослідження варіацій та встановлені найбільш поширені типи постави фігур дорослого населення; встановлено залежності зміни форми поверхні фігур і розмірних ознак тіла людини залежно від постави. На основі макетів найпоширеніших типів фігур було встановлено залежності зміни конструкції одягу при будь-яких відхиленнях ознак постави від середніх (типових) значень.

На основі аналізу розгорток деталей (спинки та пілочки) оболонок опорних поверхонь макетів фігур з різною поставою визначені основні конструктивні параметри, що змінюються залежно від положення корпусу та висоти плечей: Шгс, Вгс, Шгп, Ггп, Шсп, Шп, кут нахилу середньої лінії спинки α₁ та пілочки α₂, кут нахилу плечового зрізу спинки γ₁ та пілочки γ₂, а також передньо-задній баланс Ϭпз (рис. 3.1).

Рисунок 3.1 – Схема вимірів розгорток опорних ділянок деталей чоловічого одягу

Для упорядкування визначення змін конструктивних параметрів одягу залежно від відхилення величин ознак постави розроблено номограми (рис. 3.2).

а б

Рисунок 3.2 – Номограми для визначення величин змін конструктивних параметрів чоловічого піджака залежно від величини відхилень від середніх (за Є.Б. Кобляковою): а – положення корпусу Пк (∆ Т₇₄); б – висоти плечей Вп (∆ Т'₇₂)

На номограмах, побудованих по принципу вирівняних точок рівнянь нанесено декілька шкал: на крайніх шкалах наведено відхилення показників постави від середнього значення положення корпусу (∆ Т₇₄) та висоти плечей (∆Т'₇₂); на середніх – значення змін розмірних ознак фігур та конструктивних параметрів спинки і пілочки, що залежать від постави та висоти плечей: кути нахилу плечових зрізів спинки (∆γ₁) та пілочки (∆γ₂), кут нахилу середньої лінії спинки (∆α₁) та пілочки (∆α₂), довжина спини до талії (∆Дтс), передньо-заднього балансу (∆Ϭпз), ширини та висоти горловини спинки (∆Шгс, ∆Вгс), ширини та глибини горловини пілочки (∆Шгп, ∆Ггп).

Р.П. Фіш та І.Я. Гріншпан розробили рекомендації по зміні БК плечового виробу для таких типів фігур:

· фігури з відхиленнями у поставі: сутулі та перегнуті, фігури з увігнутою спиною та виступаючим животом, з пласкими сідницями та виступаючим животом, сутула з пласкими сідницями та виступаючим животом, з випуклою спиною та грудями, з округло-увігнутою спиною, х пласкою спиною та виступаючими лопатками, з різними по висоті плечима, з низькими та високими плечима, різноока фігура, з відхиленнями в будові рук;

· фігури з відхиленнями в пропорціях будови тіла: повна фігура з нормальною поставою, повна фігура з нахиленим назад корпусом, повна фігура конусоподібної форми;

· фігури з відхиленнями в тазовому поясі: з пласкими стегнами та виступаючими сідницями, з пласкими сідницями та виступаючими стегнами;

· фігури з різними пропорціями ділянок по обхвату грудей;

· фігури непропорційні по зросту та повноті;

· фігури з асиметричною будовою тіла;

· фігури з відхиленнями патологічного характеру.

На рисунку 3.3 надано схему коректування кресленика БК піджака на сутулу фігуру, де зміни зображено пунктирною лінією.

Рисунок 3.3 - Корегування кресленика пілочки та спинки БК піджака на сутулу фігуру

На рисунку 3.4. надано схему коректування кресленика БК піджака на перегнуту фігуру, де зміни зображено пунктирною лінією.

Рисунок 3.4 - Корегування кресленика пілочки та спинки БК піджака на перегнуту фігуру

Зміни конструкції спинки та пілочки впливають на деталь рукава, окатна частина якої повертається відносно точки перетину лінії глибини пройми та лінії середини рукава залежно від величини переміщення плечової точки (рис. 3.5).

а б в

Рисунок 3.5 - Корегування кресленика рукава БК піджака на фігури з відхиленнями у поставі: а – нормальна, б – сутула, в – перегнута

Внесення відповідних змін в конструкцію виробу попереджує появу дефектів посадки виробу, а саме розходження бортів пілочки, відставання спинки виробу, відставання коміру, переміщення бокових швів назад, заломи від бокових швів навколо пройми – для сутулої фігури; накладання бортів пілочок, надмірне прилягання спинки знизу, надмірне прилягання коміру, переміщення бокових швів вперед, надмірна вільність спинки вгорі і, як наслідок, поздовжні та поперечні складки – для перегнутої фігури.

Дата добавления: 2014-01-07