Основні антропометричні точки

Верхівкова ( т. а) - найвища точка голови.

Шийна (т .б) - на остистому відростку сьомого хребця.

Точка основи шиї ( т. в) точка на перетині лінії обхвату шиї з вертикальною площиною, яка розділяє плечовий скат навпів.

Соскова ( т. к) -найбільш виступаюча грудної залози

Передній кут пахвової западини ( т. н) - найвища точка дуги, яка утворюється переднім кутом пахви при опущеній руці

Задній кут пахвової западини (т. о) - найвища точка дуги, яка утворюється заднім кутом пахви при опущеній руці

Точка висоти лінії талії бокова ( т .р) - точка на боковій поверхні тулуба посередині між нижнім ребром і гребінцем повздошньої кістки

„Корінь” грудної залози ( т .с)точка на вершині дуги, що визначає верхню межу основи грудної залози

Медіальна (т. т) - точка на вершині дуги, що утворюється при розходженні грудних залоз

Лактальна ( т. у) (бокова ) – точкана середині бокової лінії основи грудної залози (вимірюється при піднятті руки)

Точка основи залози (т .ф)– нижня точка на лінії основи грудної залози

Розмірні ознаки

Обміри фігури проводять в трусах і бюстгальтері. Обміри тіла виконуються за допомогою різних антропометричних інструментів. Так висоту точок над полом вимірюють за допомогою антропометра, обхвати і дуги вимірюють сантиметровою стрічкою, а діаметри визначають товстотним циркулем. Деякі розмірні ознаки вимірюються по оголеній фігурі. В таблиці 1.1 надано позначення та опис способу їх вимірювання. Розмірні ознаки, які вимірюються по оголеній фігурі позначені *.

Таблиця 1 - Основні та додаткові розмірні ознаки, що використовуються при розробці креслень корсетних виробів.

Назва розмірної ознаки та опис способу їх вимірювання	Позначення розмірної ознаки	Номер розмірної ознаки ГОСТ17-497-83
Основні розмірні ознаки
Зріст	Р
Висота лінії талії	Влт
Висота шийної точки	Вшт
Висота заднього кута під пахвових склад	Взу
Обхват грудей перший	ОгІ
Обхват грудей третій	ОгІІІ
Обхват грудей четвертий (сантиметрова стрічка проходить горизонтально навколо тулуба людини безпосередньо під грудними залозами та замикається по правій стороні.	ОгІV
Обхват талії	От
Висота грудей	Вг
Довжина талії переду	Дтп
Довжина талії спинки	Дсп
Довжина талії переду перша	Дтп1
Довжина талії спинки перша	Дсп1
Передньої-задній діаметр грудей (вимірюється на рівні Ог ІІІ	dпзг ІІІ
Додаткові розмірні ознаки
Висота основи грудної залози	Вог
Висота кореня грудної залози	Вкг*
Висота медіальної точки	Вмг*
Висота латеральної точки	Влт*
Висота соскової точки	Вст*
Відстань від лінії основи грудної залози до лінії талії	Дгт	86 = (81-7)
Відстань від шийної точки до кореня грудної залози (вимірюється по оголеній фігурі від шийної точки до точки основи шиї, а далі до кореня грудної залози	Дшк
Відстань від шийної точки до соскової точки	Дшс*
Відстань між сосковими точками	Цг

Продовження таблиці 1

Горизонтальна дуга бюсту через соскові точки (як ШгІ)	ДгбІ
Горизонтальна дуга бюсту (як ШгІ тільки під грудьми)	Дгп
Вертикальна дуга грудної залози (вимірюється від „кореня” грудної залози до т. основи грудної залози через виступаючу точку соска)	Дв’
Поперечна дуга грудної залози (вимірюється від латеральної точки до медіальної через виступаючу точку соска)	Дп’
Поперечний d грудної залози (по оголеній фігурі найкоротша відстань між латеральною та медіальною точками.)	d п*
Вертикальний d грудної залози (по оголеній фігурі найкоротша відстань від „кореня” грудної залози до точки основи).	d в*
Горизонтальний d грудної залози (по оголеній фігурі найкоротша відстань між латеральними точками поділений на 2. Вимірюється циркулем).	d г*
Поперечний d на рівні ОгІІІ	d п ІІІ
Передньої-задній d на рівні ОгІV	d п з ІV
Поперечний d на рівні ОгІV	d п ІV
Розмірні ознаки для нижньої частини фігури
Виступаюча точка живота	Втж
Виступаюча сіднична точка	Вят
Обхват стегон на рівні під сідничної складки	ОбІІ
Дугова відстань від лінії талії до середини під сідничної складки (через т. правої сідниці	Д тпс І
Дугова відстань від лінії талії до лінії обхвату стегна по боковій поверхні стегна	ДІтбІІІ
Глибина під сідничної складки	Гпс
Відстань від лінії талії до середини під сідничної складки	Дтпс=Влт-Впс
Передньої - задній d талії	dпзт
Передньої-задній d на рівні обхвату стегон з урахуванням виступу живата	dпзж
Передньої-задній d на рівні обхвату стегон без урахування виступу живота	dпзбж

Продовження таблиці 1.

Поперечний d стегон	d поп
Передньої-задній d стегон на рівні під сідничної складки	d пзбж
Поперечний d стегон на рівні під сідничної складки	d поп пс

Існуючі класифікації грудних залоз

На сьогодні існує декілька різних класифікацій типів грудних залоз та їх положення.

Відповідно до класифікації Бочкарьової В.Є за силуетом визначено наступні типи грудних залоз:

· кулеподібні - характерні для широких для середніх фігур,

· овальні – для широких фігур;

· конічні - для вузьких фігур.

По висоті грудні залози бувають:

· середнього положення (характерно для кулеподібних);

· високі (характерно для конічних грудних залоз);

· низькі (характерні для овальних грудних залоз)

По відстані між грудними залозами (Ц г)визначають:

· Вузькі;

· Широкі;

· Середні

Грудні залози бувають малої, середньої і великої ступені опуклості.

Відповідно до класифікації доц. Пурченошвілі Т.А. існує 6 типів форми грудних залоз (рисунок 14):

Рисунок 14 – Форма грудних залоз за класифікацією Пурченошвілі Т.А

· Блюдцеподібна форма (рис.14а) – характерна для грудей малих розмірів, бюст слаборозвинений, а радіус основи(R), значно більший за висоту грудної залози (r), r < R;

· Кулеподібна форма (рис.14б) – характерна характеризується добре розвиненою тканиною грудної залози, а радіус основи грудної залози приблизно дорівнює висоті грудної залози (r = R). Контури такої грудної залози мають округлу форму;

· Конічна форма (рис.14в)- радіус основи грудної залози менший за висоту грудної залози (r > R). Контури грудної залози спрямлені у напрямку соска;

· Овальна форма (рис.14г) – співвідношення радіуса основи та висоти грудної залози таке саме, як у конічної форми, але контури грудної залози більш округлені в напрямку соска;

· Грушоподібна форма(рис.14д) – грудна залоза округленої форми, але, на відміну від овальної, має більш вузьку основу;

· Чашкоподібна форма (рис.24є) – основа грудної залози витягнута в поперечному напрямку, нижня ділянка грудної залози (від точки основи грудної залози до соскової точки) наповнена, а верхня ділянка (від соскової точки до кореня грудної залози) розвинена слабо. Тому на нижній ділянці грудна залоза має округло опуклу форму, а на верхній – вгнуту. Для даного типу грудної залози характерно відносно близьке розташування соскової точки та кореня грудної залози.

·

Класифікація типових фігур жінок для конструювання корсетних виробів бюстгальтерної групи. Маркування корсетних виробів.

Відповідно до ОСТ 17-497-83 сьогодні виділено 27 типових фігури, які розбито на три групи розмірів: малих розмірів - 4 типові фігури; середніх розмірів – 15 і група великих розмірів – 8 типових фігур.

Тип фігури визначається обхватом грудей ОгIV і повнотою грудної залози. Найменший підгрудний ОгIV - 68,0 см, найбільший – 108 см, інтервал між суміжними розмірами дорівнює 4,0см. При одному і тому ж ОгIV повнота грудної залози може бути різною (рис. 14).

Рисунок 14 – Типи повнот них груп грудних залоз при одному обхваті ОгIV

Повнота грудної залози визначається різницею між вимірами обхвату грудей ОгIII і обхвату грудей ОгIV. В таблиці 2 наведено характеристику повнотних груп корсетних виробів бюстгальтерної групи. Інтервал між суміжними повнотами в одному розмірі. дорівнює 2,0см.

Таблиця 2 – Визначення повноти корсетних виробів бюстгальтерної групи Типові фігури за ОСТ 17-497-83

Позначення повноти бюстгальтеру	Різниця між ОгIII-ОгIV
О	12,0
І	14,0
ІІ	16,0
ІІІ	18,0

Кожній типовій фігурі відповідає свій розмір поперечного діаметра dп грудної залози: від 13,0 см для фігури 68-0 до 22,0 см для фігури 104-III, з різницею між сусідніми розмірами - 1,0 см

В таблиці 3 наведено класифікацію типових фігур відповідно ОТС 17-497-83. В таблиці виділені базові розміри для розробки моделей і базових конструкцій.

Таблиця 3 - Класифікація типових фігур жінок для проектування корсетних виробів бюстгальтерної групи відповідно ОТС 17-497-83

Конструктивна група	Розмір виробу ОгIV	ОгIII	ОгIII-ОгIV повнота	Поперечний діаметр грудної залози dn	Кількість фігур
Малі розміри	68-0
72-0
72-І
72- ІІ
Середні розміри	76-І
76-ІІ
76-ІІІ
80-І
80-ІІ
80-ІІІ
84-І
84-ІІ
84-ІІІ
88-І
88-ІІ
88-ІІІ
92-І
92-ІІ
92-ІІІ
Великі розміри     27 типових фігур	96-І
96-ІІ
96-ІІІ
100-І
100-ІІ
104-І
104-ІІ
104-ІІІ

Необхідність зміни існуючої типології жіночого населення для проектування корсетних виробів виникла в зв’язку з недостатнім задоволенням населення виробами, закупкою ліцензій на виготовлення даного асортименту, а також для розширення міжнародного товарообміну та для входження у Європейський простір. Це також було пов’язано з впровадженням у виробництво все більшої кількості нових моделей з еластичних матеріалів.

Існуюча до 1990 року типологія включала в себе 27 типорозмірів, які в свою чергу поділялися на три повноти. В загальноєвропейській класифікації - 60 типорозмірів, які поділяються на шість повнот.

1990 році ЦНДІШП було запропоновано нову класифікацію типових жіночих фігур і розроблено методичні вказівки – „Корсетные изделия. Новая классификация типовых фигур женщин. Размерные признаки для проектирования”. Методичні вказівки містять:

· систему типових фігур (додаток Д табл. Д1);

· таблиці частоти зустрічаємості типових фігур (додаток Д табл. Д2);

· нову класифікацію типових фігур жінок(додаток Д табл. Д3);

· величини розмірних ознак, необхідних для проектування виробів бюстгальтерної групи (додаток Д табл.Д4).

Нова типологія жіночого населення розроблена по принципу загальноєвропейської і включає в себе 54 типорозмірів з розподілом їх на шість повнот. Тип фігури визначається, як і у попередній класифікації, обхватом грудей ОгIV і повнотою грудної залози. Найменший розмір належить до ОгIV - 70,0 см, найбільший до ОгIV – 110 см. Інтервал між суміжними розмірами дорівнює 5,0см. Повнота грудної залози, як і у попередній класифікації визначається різницею між вимірами обхвату грудей ОгIII і обхвату грудей ОгIV - мііжповнотна різниця дорівнює - 2,0см. До класифікації увійшли фігури з ОгIII від 76,0см до 131,0см

У відповідності до нової класифікації (додаток Д, таблиця Д.3) передбачено основні (маркувальні) і вторинні розмірні ознаки. Нова класифікація типових жіночих фігур охоплює 90% населення країни.

Для цілей моделювання всі типові фігури умовно було поділено на три групи розмірів, а саме:

· з 65 по 75 розмір – група малих розмірів;

· з 80 по 90 розмір – група середніх розмірів;

· з 95 по 110 розмір – група великих розмірів

За базовий розмір прийнято розмір 80 повнота „В”, тобто 80 В (обхват грудей третій 94-96см).

Перелік розмірних ознак, необхідних для конструювання корсетних виробів та опис способу їх вимірювання наведено в таблиці 5Д (додаток Д).

В новій класифікації провідною ознакою визначена поперечна дуга грудної залози Дп в діапазоні від 20,7 до 36,1 з міжрозмірним інтервалом 1,1 см. Абсолютні величини розмірних ознак типових фігур жінок надано в додатку (таблиця Д.1.)

В таблиці 4 наведено характеристику повнотних груп корсетних виробів бюстгальтерної групи. В першій колонці таблиці наведено умовне позначення повноти бюстгальтеру, а в другій – її значення, яке визначається різницею між ОгIII і ОгIV Величина інтервалу між суміжними повнотами дорівнює також 2,0см.

Таблиця 4 – Визначення повноти корсетних виробів бюстгальтерної групи. Типові фігури за новою класифікацією.

Умовне позначення повноти бюстгальтеру	Різниця між ОгIII-ОгIV
АА	11,0
А	13,0
В	15,0
С	17,0
Д	19,0
ДД	21,0

В таблиці 5 представлено загальний вигляд нової класифікації типових фігур жінок для проектування корсетних виробів бюстгальтерної групи. В першій колонці таблиці наведено позначення повнотної групи бюстгальтеру. Далі наведено розмір бюстгальтеру у відповідності до ОгIV і відповідне йому середнє значення ОгIII. Розмір бюстгальтеру позначається наступним чином: цифра дорівнює ОгIV,, а літера визначає повноту виробу у відповідності до таблиці 4. В таблиці виділено базовий розмір.

В таблиці 6 для порівняння наведено класифікації типових фігур деяких країн Європи та світу. Таблиця включає в себе позначення розміру верхнього одягу, позначення повнотної групи бюстгальтеру, розмір бюстгальтеру у відповідності до ОгIV і відповідне йому середнє значення ОгIII. Міжрозмірний інтервал (5,0см) і міжповнотний інтервал (2,0см) в наведеній класифікації відповідає вітчизняній новій класифікації типових фігур для проектування корсетних виробів бюстгальтерної групи. Також співпадає більшість розмірів двох класифікацій

Таблиця 5 - Нова класифікація типових фігур жінок для проектування корсетних виробів бюстгальтерної групи [р.Огiv - (Огiii-Огiv)]

Повнота бюстгальтера ОгIII-ОгIV	Розмір бюстгальтеру ОгIV
		80
Відповідне середнє значення ОгIII
54 типові фігури	АА
А
В			95
С
Д
ДД

Таблиця 6 – Європейська класифікація фігур жінок для проектування корсетних виробів бюстгальтерної групи..

Розмір верхнього одягу	34-36	36-38	38-40	40-42	42-44	44-46	46-48	48-50	50-52	52-54	54-56	56-58
Розмір бюстгальтеру
ОгІV	63-67	68-72	73-77	78-82	83-87	88-92	93-97	98-102	103-107	108-112	113-117	118-122
	Відповідне середнє значення ОгIII
Повнота	А	77-79	82-84	87-89	92-94	97-99	102-104	107-109	112-114	117-119
В	79-81	84-86	89-91	94-96	99-101	104-106	109-111	114-116	119-121	124-126	129-131	134-136
С	81-83	86-88	91-93	96-98	101-103	106-108	111-113	116-118	121-123	126-128	131-133	136-138
D	83-85	88-90	93-95	98-100	103-105	108-110	113-115	118-120	123-125	128-130	133-135	138-140
E		90-92	95-97	100-102	105-107	110-112	115-117	120-122	125-127	130-132	135-137	140-142
F		92-94	97-99	102-104	107-109	112-114	117-119	122-124	127-129	132-134	137-139	142-144
G		94-96	99-101	104-106	109-111	114-116	119-121	124-126	129-131	134-136	139-141	144-146
78 типових фігури

Розмірна типологія жіночих фігур для проектування поясних корсетних виробів

Сьогодні для проектування корсетних виробів поясної групи розмірні озна-

ки визначаються за ОСТ 17-497-83. Типові фігури жінок визначаються двома розмірними ознаками, а саме: обхватом талії От (розмірна ознака 18) і обхватом стегон Об (розмірна ознака 19);

Величина обхвату талії От визначає розмір поясного корсетного виробу, а різниця між обхватом стегон з урахуванням виступу живота Об і обхвату талії От визначає повноту виробу. Величина цієї різниці коливається від 15,0 до 35,0см. Для проектування виробів з бавовняних і шовкових тканин прийнято 6 повнотних груп, з бавовняних і шовкових тканин з еластичними вставками – 5 повнотних груп, а виробів з еластичного трикотажного полотна – 4 повнотні групи. В таблиці 7 наведено умовне позначення повноти корсетних виробів поясної групи та її величина в залежності від розтяжності матеріалів, з яких вони виготовляються.

Таблиця 7 – Визначення повноти корсетних виробів поясної групи

Умовне позначення повноти	Різниця між Об-От
Для нееластичних матеріалів	Для нееластичних матеріалів з еластичними вставками
І	І	15,0
ІІ	ІІ	19,0
ІІІ	ІІІ	23,0
ІV	ІV	27,0
V	V	31,0
VІ		35,0
Для еластичних матеріалів
І	15,0
ІІ	21,0
ІІІ	27,0
ІV	33,0

В таблиці 8 наведено відомості про кількість типових фігур, інтервал величин основних розмірних ознак і міжрозмірну різницю для поясних корсетних виробів в залежності від розтяжності матеріалів, з яких вони виготовляються. 8

Таблиця 8 - Провідні розмірні ознаки для проектування корсетних виробів поясної групи, їх величина і між розмірний інтервал

Для нееластичних матеріалів (48 типових фігури)	Для нееластичних матеріалів з еластичними вставками (33 типові фігури)
От	Між розмірний інтервал	Об	Між розмірний інтервал	От	Між розмірний інтервал	Об	Між розмірний інтервал
61-117	4,0	88-132	4,0	61-113	4,0	88-128	4,0
Для еластичних матеріалів (24 типових фігури)
От	Між розмірний інтервал	Об	Між розмірний інтервал
61-115	6,0	94-130	6,0

Розмірна типологія жіночих фігур для проектування грації

У відповідності до ОСТ 17-497-83 типові фігури жінок для проектування грацій визначаються такими розмірними ознаками:

· обхват грудей третій ОгIII (розмірна ознака 16);

· обхват грудей четвертий ОгIv (розмірна ознака 17);

· поперечний діаметр грудної залози dп (розмірна ознака 95);

· обхватом талії От (розмірна ознака 18);

· обхватом стегон Об (розмірна ознака 19).

Встановлено у відповідності до ОСТ 17-497-83 інтервал байдужості

· по обхват грудей третій ОгIII - 4,0см (± 2,0см);

· обхват грудей четвертий ОгIV - 4,0см (± 2,0см);

· поперечний діаметр грудної залози dп – 1,0 (± 0,5см);

· обхватом талії От - 4,0см (± 2,0см);

· обхватом стегон Об - 4,0см (± 2,0см).

Типові фігури об’єднанні по ОгIV в групу середніх і групу великих розмірів. В таблицях 9 і 10 надано класифікації типових фігур жінок для проектування грацій з еластичного полотна

Таблиця 9 - Класифікація типових фігур жінок для проектування грацій з еластичних матеріалів

Група розмірів	Розмір	ОгIV	dп	ОгIII	ОгIII-ОгIV	От	Об	Об-От
Група середніх розмірів	76-I-67-94
76-II-67-100
76-III-73-106
80-I-73-100
80-II-73-106
80-III-79-112
84-I-79-106
84-II-79-112
84-III-85-118
Група великих розмірів	88-I-85-108
88-II-85-106
88-III-91-112
92-I-91-112
92-II-91-112
92-III-97-118
96-I-97-118
96-II-97-118
96-III-103-124
100-I-97-118
Група великих розмірів	100-II-97-118
104-I-103-124
104-II-103-124
108-I-109-130
108-II-109-130

Таблиця 10 - Класифікація типових фігур жінок для проектування грацій з нееластичних матеріалів

Група розмірів	Розмір	ОгIV	dп	ОгIII	ОгIII-ОгIV	От	Об	Об-От
Група середніх розмірів	80-I-73-100
80-II-77-104
80-III-77-104
84-I-77-104
84-II-81-108
84-III-81-108
Група великих розмірів	88-I-85-1008
88-II-85-106
88-III-89-112
92-I-89-112
92-II-89-112
92-III-93-116
96-I-93-116
96-II-93-116
96-III-97-120
100-I-101-120
100-II-101-120
104-I-108-124
104-II-108-124
108-I-109-128
108-II-109-128

Позначення розміру грації включає в себе позначення типової фігури в наступній послідовності: ОгIV - номер повноти чашки(ОгIII-ОгIV) – От – Об. Наприклад: 80 – І – 73 - 100

Побудова первинного креслення деталей типової конструкції жіночого бюстгальтера

Перед тим, як приступити до розробки типової конструкції бюстгальтеру треба ознайомитися з назвою його основних деталей.

На рисунку 15 надано зображення деталей типової конструкції бюстгальтеру.

Рисунок 15 – Технічний рисунок типової конструкції бюстгальтеру.

(а.- верхня деталь чашки, в.- передня нижня деталь чашки, г.- бокова нижня деталь чашки, б.- передня деталь стана (ластовиця), д – пояс (бокова деталь бюстгальтеру), е- бретель, ж –смужка для обшивання).

Кожна з деталей бюстгальтера призначена виконувати певну функцію при створенні бажаної форма грудної залози, а саме:

· бретель виконує фіксуючу функцію

· верхня деталь чашки --декоративно фіксуючу функцію

· нижня деталь чашки – формоутворюючу функцію

· бокова деталь (пояс) бюстгальтера – утримуючу функцію

Для ознайомлення з методикою конструювання бюстгальтерів найбільш доцільним є ознайомлення з базовою конструкцією з овальною вшивною чашкою, яка складається з трьох деталей: однієї верхньої і двох нижніх деталей чашок. Така конструкція більш за всі інші відповідає природній формі грудних залоз. На основі цієї конструкції виконують моделювання всі інших варіантів бюстгальтерів. Для побудови креслення базової конструкції бюстгальтеру використовуються рекомендації по конструюванню корсетних виробів, розроблені лабораторією конструювання побутового одягу ЦНИИШПа Побудова кресленика бюстгальтера виконується на базовий розмір (80-В). Кресленики розмірів 80 –АА, 80-А,80-С,80Д,80-ДД отримують за допомогою градації за методом постійних приростів по повнота. Надалі кресленики інших розмірів отримують завдяки градації їх за розмірами.

Побудова креслення відбувається в три етапи:

· побудова базисної сітки;

· побудова креслень деталей чашки;

· побудова креслення поясу.

Побудова кресленика конструкції бюстгальтеру з овальною вшивною чашкою виконується від лінії талії В додатку Д5 надано схеми побудови і послідовність робіт при побудові базової конструкції бюстгальтера.

Технічне моделювання

Розробка нових моделей корсетних виробіввиконується за методом типового проектування. Процес розробки конструкції деталей нових моделей у відповідності з яким здійснюється з використанням базових і типових конструкцій

Технічне моделювання виконується по ескізу моделі або по зразку моделі. Розробка виконується в такій послідовності:

1 етап – вивчення конструкції нової моделі. По рисунку або зразку моделі визначають особливості конструкції. Так в бюстгальтері визначають вид чашки, кількість деталей в чашці, характер лінії верхнього краю, положення шва з’єднання верхньої і нижньої деталі чашки, форму і розміри передньої, бокової деталей, бретелей, вид і розмір застібки та інше.

В напівкорсеті визначається кількість, розмір і форму деталей, кількість, розміри і розміщення еластичних вставок, вид застібки, форму лінії верхнього і нижнього краю то що.

Розміри деталей визначаються по зразку моделі або по рисунку. При моделюванні по рисунку розміри деталей визначаються з пропорцій деталей на рисунку.

2 етап – вибір базової (типової) конструкції для розробки нової моделі. Після вивчення особливостей конструкції нової моделі вирішують, яку базову конструкцію можна використати при моделювання.

3 етап – розробка конструкції нової моделі (технічне моделювання). На кресленні вибраної базової (типової) конструкції наносять характерні точки і лінії нової моделі, потім методом шаблонів або з використання графічних способів визначають зміну положення виточок, потім визначають розміри і форму нових деталей. Треба пом’ятати, що для моделей де залишається всього одна або дві виточки для створення сучасної м’якої форми частину виточок треба залишити на посадку.

4 етап – уточнення конструкції нової моделі. Для уточнення розроблення конструкції виготовляють лекала, викроюються деталі та прошивається виріб. Якщо по зовнішньому вигляду, або по посадці виробу на фігурі виявляються недоліки, конструкцію деталей уточнюють.

При моделюванні бюстгальтерів треба пам’ятати, що в залежності від задач по наданню певної форми грудній залозі може змінюватися конструкція виробу. Цю задачу вирішує форма швів на чашках. Шви розрізняються по напрямку: горизонтальні, діагональні (від середини грудей до плеча), вертикальні и комбіновані, у вигляді літери Т. Бюстгальтери з різним напрямком швів призначені для жінок з різною формою грудей: бюстгальтер с горизонтальним швом буде зручним для дам с конусоподібною (конічною) формою грудей, з вертикальними швами - для грудей вузької форми. Діагональний шов найчастіше всього використовується в бюстгальтерах, які припідіймають груди. Всі бюстгальтери великих розмірів мають на чашечках два перпендикулярні шви, які дозволяють добре підтримувати пишні форми. Такий бюстгальтер підійде під будь-яку модель сукні, крім сукні з декольте. Цю ж задачу вирішує форма каркасу, тобто жорсткої и пружної дужки, що вшиваються в нижнє півколо чашки. Завдяки каркасу груди чітко фіксуються. Різні стилі бюстгальтерів можуть змінювати форму дужки, яка буває в формі глибокого напівкола, дуги, напівмісяця і так далі.

Особливості розробки проектно-конструкторської документації на корсетні вироби

В процесі виготовлення промислових швейних виробів великий вплив на їх якість справляє розробка і оформлення проектно-конструкторської документації. Конструкторська документація на корсетний виріб включає лекала-еталони середнього розміру і повноти, технічний опис моделі, комплект лекал на всі розміри і повноти, які запропоновані до випуску. Вся проектно-конструкторська документація розробляється у відповідності до ДСТ, ОСТ, стандартів підприємства і ЄСКД. Принципи розробки конструкторської документації на корсетні вироби і послідовність робіт, що виконуються при цьому, істотно не відрізняється від розробки такої документації на інші види швейних виробів. Однак, все ж таки, існують деякі особливості, які треба враховувати при розробці проектно-конструкторської документації на корсетні вироби. Далі наведено інформацію про них.

У відповідності до ГОСТ 4103-82 для контролю якості корсетних виробів передбачено виконувати наступні основні та додаткові виміри (таблиця 11), схеми визначення яких показано на рисунку 16 - 18.

Таблиця 11 – Основні і додаткові виміри корсетних виробів

Номер виміру на кресленні	Назва місця виміру	Метод виміру виробу.
Основні виміри
	Ширина під чашкою	В вдвоє складеному вигляді по прямій від одного згину до другого, в розпашних виробах – в розстебнутому виді від одного кінця до другого
	Відстань від середини переду до бокової лінії вшивання чашки	В горизонтальному напрямку по шву з’єднання частин чашки через вищу точку чашки між серединою переду і боковим швом вшивання чашки
	Довжина дуги нижньої частини чашки по вертикалі	В вертикальному напрямку від шва вшивання до вищої точки чашки
	Ширина по лінії талії	В вдвоє складеному вигляді по прямій від одного згину до другого, в розпашних виробах – в розстебнутому виді від одного кінця до другого на рівні, що вказано в технічній документації на виріб
	Ширина по лінії стегон	Теж саме
Додаткові виміри
	Довжина виробу спереду посередині	По прямій від верхнього краю до нижнього (в поясі – панталонах, поясі – трусах, грації - трусах від верхнього краю до шва вшивання ластовиці)
	Довжина виробу ззаду посередині	Теж саме
	Довжина бретелі	Довжина пришивної бретелі вимірюють посередині бретелі між швами вшивання. Довжину бретелі, що застьобується – від кінця бретелі до шва вшивання у виріб
	Довжина переднього і заднього панчохотримача	Посередині панчохотримача від шва вшивання у виріб до пряжки
	Відстань між панчохотримачами	По прямій від середини одного панчохотримача до середини другого.

Рисунок 16 - Схема визначення основних і додаткових вимірів виробів корсетних виробів бюстгальтерної групи.

Рисунок 17 - Схема визначення основних і додаткових вимірів виробів корсетних виробів корпусної групи.

Рисунок 18 - Схема визначення основних і додаткових вимірів виробів корсетних виробів поясної групи.

Лекала бюстгальтеру виготовляються на основі кресленика конструкції у відповідності до технічних вимог на виготовлення лекал, припусків на шви і упрацювання. Величини припусків на шви по контурам всіх деталей бюстгальтера складає 0,5-0,7см.

При виготовленні бюстгальтерів відбувається упрацювання деталей по швам з’єднання, а також по довжині деталей в залежності від виду матеріалів. Так для бавовняних тканин величина припуску на упрацювання по боковій деталі бюстгальтеру складає 0,5-0,7см; по горизонтальній дузі чашки – 0,3-0,5см; по вертикальній дузі – 0,1-0,3см і тд. в залежності від обладнання, що використовується.

В деталях бюстгальтера спостерігається своєрідне розташування ниток основи (рисунок 16), що визначено складною поверхнею тіла жінки і дуже щільним приляганням. При визначенні положення ниток основи і утоку необхідно враховувати, що при застьобуванні бюстгальтеру, а також під час носіння виникають зусилля, що розтягують виріб по ширині. Тому нитка основи на боковій деталі необхідно розташовувати по ширині. Найбільш бажаним є розташування нитки основи під кутом 10-12 градусів до положення верхнього краю бокової деталі, або до лінії, що з’єднує кути нижнього краю деталі. На передній деталі бюстгальтера уточна нитка розташовується по середині деталі.

В верхній деталі чашки нитку основи треба розташовувати паралельно верхньому передньому краю, це запобігає його розтягненню під час носки, а нитку утоку – перпендикулярно до нитки основи, яка проходить приблизно по середині деталі в напрямку до виступаючої точки грудної залози. Для рівноваги ниток в деталях чашок і однаковій деформації країв, що з’єднуються, при пранні, в нижній частині чашки нитку утоку рекомендується направляти, як і у верхній деталі до виступаючої точки грудної залози. Нитку основи в передній деталі бюстгальтеру треба розташовувати перпендикулярно до середньої лінії чашки. В бретелях нитка основи розташовується вздовж деталі.

Принцип побудови лекал бюстгальтеру і розташування ниток основи показано на рисунку 15, де надано два можливих напрямку ниток основи на нижніх деталях чашки: загальноприйняте і направлення, при якому нижня частина чашки ціла, тобто складається з однієї деталі.

Градація лекал деталей корсетних виробів

Градацію лекал корсетних виробів можна виконувати з використанням всіх відомих способів градації. Однак найчастіше використовують метод постійних приростів. Градація кресленика деталей бюстгальтеру виконується у відповідності розмірних і повнотних груп нової класифікації типових фігур. Величини приростів для кожної конструктивної точки отримано шляхом побудови креслень конструкцій на всі розміри і подальшим накладанням їх одна на одну, а також з урахуванням міжрозмірних і міжповнотних приростів нової класифікації типових фігур жінок для проектування корсетних виробів бюстгальтерної групи.

На рисунку 19 надано схему градації лекал бюстгальтеру, на якій показано переміщення конструктивних точок при збільшенні розмірів деталей.

Рисунок 19 - Схема градації лекал бюстгальтера за розмірами і ростами.

При розробці схем градації та накладанні креслеників бюстгальтеру було суміщено наступні лінії і точки:

· на верхній чашці – нитка утоку, яка проходила перпендикулярно верхньому краю деталі, і точка Г1;

· на нижніх деталях чашки – нитка утоку, яка сполучає верхню і нижню точки нижньої дуги чашки, і точки Г1;

· на боковій деталі (поясі) бюстгальтера – нитку основи і нитку утоку, які проходили через точку С;

· на передній деталі поясу бюстгальтера – нитка утоку, яка співпадала з середньою лінією деталі, і нижній край деталі.

Градацію виконують окремо по розмірам і окремо по повнотам. Спочатку виконувалася градація базової конструкції (80-В) по повнотам, а потім було виконано градацію необхідних повнот за розмірами, які рекомендуються для моделі, що розроблюється. В таблиці 13 надано систему позначення приростів, які прийняті в зведеній таблиці 14.

Таблиця 13 – Умовне позначення напрямку переміщення конструктивних точок

Позначення	Напрямок переміщення конструктивних точок
По вертикалі	По горизонталі
При збільшенні розміру і повноти	При зменшенні розміру і повноти	При збільшенні розміру і повноти	При зменшенні розміру і повноти
Плюс (+)	вгору ↑	вниз ↓	вправо →	← вліво
Мінус (-)	вниз ↓	вгору ↑	вліво ←	→ вправо

У відповідності до таблиці 13 при переміщенні точки по вертикалі знак плюс чи відсутність знака показують, що при збільшенні розміру точка переміщується вгору, а при зменшенні розміру – донизу. Знак мінус показує, що при збільшенні розміру точка переміщується вліво, а при зменшенні – вправо.

Далі надано зведена таблиця (таблиця 14) величин переміщення конструктивних точок при градації бюстгальтера і напівграції за розмірами і повнотами

Таблиця 14 - Зведена таблиця величин переміщення конструктивних точок при градації бюстгальтера і напівграції за розмірами і повнотами.

Назва конструктивної точки	Величина переміщення Різниця між суміжними повнотами в см	Позначення на рис. 20 і 21	Величина переміщення Різниця між суміжними розмірами в см
По вертикалі	По горизонталі	По вертикалі	По горизонталі
Верхня деталь чашки
Вершина шва з’єднання чашки з передньою деталлю бюстгальтера	0,5	-0,1	В7	0,5	-0,1
Точка пришиву бретелі	0,5	0,3	В	0,5	0,2
Вершина шва з’єднання чашки з боковою деталлю бюстгальтера	0,1	0,7	С1	0,3	0,7
Передня точка горизонтальної дуги чашки	0,4	-0,2	Г5	0,3	0,25
Бокова точка горизонтальної дуги чашки		0,7	Г8		0,7
Точка, яка відповідає виступаючій точці грудної залози			Г1
Нижня передня деталь чашки
Передня точка горизонтальної дуги чашки	-0,6	-0,1	Г6	-0,8	-0,25
Нижня точка вертикальної дуги чашки	-0,55		А2	-0,55
Точка, яка відповідає виступаючій точці грудної залози			Г11
Нижня бокова деталь чашки
Бокова точка горизонтальної дуги чашки	-0,4	0,55	Г7	-0,4	0,55
Нижня точка вертикальної дуги чашки	-0,55		А3	-0,55
Точка, яка відповідає виступаючій точці грудної залози			Г11
Бокова деталь бюстгальтера
Передній шов	Верхня точка	-0,05	-0,35	А1	-0,05	-0,5
Нижня точка	-0,05	-0,35	А11	-0,05	-0,5
Вершина шва з’єднання чашки з боковою деталлю бюстгальтера	0,3		С	0,5
Точка пришиву бретелі			Г6	0,2	1,7
Лінія пришивання застібки	Верхня точка	-0,05	-0,3	Н5	-0,05	1,7
Нижня точка	-0,05	-0,3	Н4	-0,05	1,7
Допоміжна точка 10		-0,1		0,1	-0,1
Передня деталь бюстгальтера
Лінія згину (середини)	Верхня точка	0,2		ГС	0,4
Нижня точка			А
Вершина шва з’єднання чашки з передньою деталлю	0,2		А8	0,4
Передній шов	Верхня точка			А		0,2
Нижня точка			А9		0,2
Допоміжна точка 9				0,1

Рисунок 20 - Схема градації бюстгальтеру за розмірами

Рисунок 21 - Схема градації бюстгальтеру за повнотами

Дата добавления: 2014-01-07