Класифікація клапанів об’ємних насосів

Клапани відносяться до основних вузлів гідравлічної частини об’ємних насосів. Основні вимоги до клапанів наступні:

– забезпечення повної герметичності, підвищеної зносостійкості та безвідмовної роботи;

– невеликий гідравлічний опір;

– безударна посадка тарілки на сідло;

– доступність огляду та швидкої заміни зношених деталей.

Клапани сучасних ЗПН виключно самодіючі. Вони відкриваються і закриваються під дією тиску перекачуваної рідини. За кінематикою клапани поділяються на:

– кулькові з шістьма степенями вільності (завдяки обертанню кульки і можливості відхилення від осі сідла);

– підйомні з двома степенями свободи (переміщення вздовж і обертання навколо осі клапана).

Кулькові клапани (рис.3.12, а) використовують у тихохідних насосах. Їх переваги – простота і компактність конструкції (найчастіше застосовуються в свердловинних насосах). В потужних швидкохідних
насосах кулькові клапани не використовуються, тому що кульки будуть мати велику масу (виникатимуть значні інерційні сили, що призведе до збільшення запізнення відкриття і закриття).

а) кульковий; б) кільцевий; в) тарілчастий;
г) тарілчастий пружинний

Рисунок 3.12 – Схема клапанів зворотно-поступальних насосів

У великих насосах найбільш поширені підйомні клапани, які можуть бути ваговими (рис.3.12, б і в) або пружинними (рис.3.12, г). Вагові клапани застосовують тільки тоді, коли висока температура чи корозійність перекачуваної рідини виключають тривалу роботу пружини. У всіх інших випадках ставлять пружину. При переході поршнем (плунжером) крайніх положень тарілка завжди запізнюється з посадкою на сідло клапана (при цьому частина рідини перетікає через клапан у зворотному напрямку і умови посадки тарілки на сідло погіршуються). Пружина служить для зменшення цього запізнення. За будовою підйомні клапани поділяються на тарілчасті (рис.3.12, в) та кільцеві (рис.3.12, б). Тарілчасті клапани можуть бути з плоскими чи конічними сідлами; з верхнім, нижнім чи двома направляючими (для точної посадки тарілки на сідло); з притиранням тарілки до сідла (для чистих рідин) або з гумовим чи поліуретановим ущільненням (розміщених на тарілці або на сідлі). В кільцевому клапані (рис.3.12, б) рідина протікає по зовнішніх і внутрішніх стінках кільця (він забезпечує більшу витрату), але із-за складної конфігурації використовується рідко.

Вхідні і вихідні клапани використовуються однаковими і взаємозамінними.

Дата добавления: 2014-01-07