Лекція 4. Європейська кредитно-трансферна, акумулююча система (ECTS) з організації навчального процесу

1. Характерні особливості Європейської кредитно-трансферної, акумулюючої системи.

2. Основні терміни і поняття Європейської кредитно-трансферної, акумулюючої системи.

3. Організаційні засади діяльності системи ECTS.

4. Шкала оцінювання ECTS.

Входження України до єдиного Європейського та Світового освітнього простору передбачає використання у вищих закладах освіти Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ЕСТS). Її впровадження у навчальний процес є головною вимогою Болонської декларації, до якої приєднується Україна.

Одним із основних елементів ЕСТS є кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП).

Ос новні поняття та терміни ЕСТS

1. Модуль – це завершена частина вивчення навчального матеріалу, що реалізується відповідними формами навчального процесу.

2. Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

3. Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП передбачає використання всіх документів, регламентованих чинною нормативною базою щодо вищої освіти, адаптованих і доповнених з урахуванням особливостей цієї системи.

4. Індивідуальний навчальний план студента – формується на основі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі освітньо-професійної програми підготовки і структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни.

5. Інформаційний пакет – документ, який містить загальну інформацію про університет, назву напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання якості освіти тощо.

6. Формами організації навчання та контролю в умовах КМСОНП є: лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань курсантів (студентів), інші форми та види навчальної й науково-дослідницької діяльності.

7. Поточний контроль – це оцінка знань курсанта (студента) з практичних (семінарських, лабораторних) занять з навчальної дисципліни, його самостійної роботи та активності, якості виконання ним індивідуальних завдань.

8. Модульний контроль – це підсумкова оцінка якості засвоєння курсантом (студентом) теоретичного і практичного матеріалу певного модуля з навчальної дисципліни, вивчення якої згідно з навчальним планом завершується екзаменом.

9. Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів. Один кредит – це три академічні години аудиторних занять і самостійної роботи на тиждень протягом навчального семестру (або 54 год. аудиторної і самостійної роботи, відведених на навчальну дисципліну протягом семестру).

10. Семестрова оцінка з навчальної дисципліни – це підсумкова оцінка знань курсанта (студента) з відповідної навчальної дисципліни, яка виставляється з урахуванням отриманих ним балів з модульного і поточного контролів без складання семестрового екзамену за національною шкалою та шкалою ECTS.

Для впровадження КМСОНП в університеті діють такі основні елементи ECTS:

§ інформаційний пакет – загальна інформація про університет, назва напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов’язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, система оцінювання якості освіти тощо;

§ договір про навчання між курсантом (студентом) і вищим навчальним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків);

§ академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на національному рівні та за системою ECTS.

Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі освітньо-професійної програми підготовки і структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, передбачених для засвоєння курсантом (студентом), об’єднаних в блоки змістових модулів – розділи навчальної дисципліни.

Реалізація індивідуального навчального плану курсанта (студента) здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти.

Індивідуальний навчальний план курсанта (студента) включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни.

Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, у тому числі відповідність обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності.

Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов’язкову) складову індивідуального навчального плану курсанта (студента).

Змістові модулі соціально-гуманітарних та фундаментальних нормативних навчальних дисциплін на споріднених напрямах повинні бути уніфікованими в установленому порядку.

Система дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку змістових модулів, які відносяться до нормативної складової індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки, коли різниця між обсягами необхідних змістових модулів може бути засвоєна курсанта (студентом) у межах граничного терміну підготовки.

Зарахування змістових модулів (дисциплін), включених в індивідуальний навчальний план, здійснюється за результатами певного виду контролю якості освіти курсанта (студента) протягом навчального року, як правило, без організації екзаменаційних сесій.

Індивідуальний навчальний план курсанта (студента) формується із нормативних (відповідно до освітньо-професійної програми) і вибіркових змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін). Послідовність засвоєння змістових модулів визначається навчальним планом відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців.

Нормативні змістові модулі складають сукупність обов’язкових навчальних дисциплін освітньо-професійної програми. Вибіркові змістові модулі включають дисципліни самостійного вибору ВНЗ та вільного вибору курсанта (студента).

Індивідуальний навчальний план формується щорічно студентом особисто під керівництвом куратора. Контроль за виконанням індивідуального навчального плану здійснює куратор відповідно до вимог цього положення.

Куратор призначається наказом ректора за поданням декана відповідного факультету. Куратор контролює навчання за індивідуальними планами студентів в межах академічної групи.

На факультеті роботою кураторів керує куратор ЕСТS від факультету. Як правило, куратором ЕСТS від факультету є декан (заступник декана) факультету. Він призначається наказом ректора за поданням декана відповідного факультету.

Куратор ЕСТS від університету призначається наказом ректора.

Навчальна дисципліна може складатися з декількох залікових кредитів, кількість яких визначається змістом та формами організації навчального процесу. Заліковий кредит складається з модулів, які є частиною програми навчальної дисципліни поєднаної з формами навчання – лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів, кожний з яких у свою чергу складається зі змістових модулів (одна або декілька тем).

Навчальна дисципліна розбивається на модулі. Одному модулю відповідає один кредит, який дорівнює 36 (30) годинам аудиторної та самостійної роботи. Якщо кількість годин, відведена на модуль, становить 0,5, 1,5, 2,5 і т.д. кредити, то кількість модулів визначається із заокругленням у сторону більшого. Для кожного модуля визначається кількість аудиторних (лекційних, лабораторних, практичних, семінарських) годин та кількість годин самостійної роботи. Один модуль може включати 12-30 аудиторних годин.

Зміст модуля визначається викладачем відповідно до нормативів підготовки фахівців, затверджується на засідання кафедри та подається у деканат факультету (у друкованому та електронному варіанті). Зміст модуля повинен включати:

§ мету вивчення модуля;

§ знання, уміння, навички, якими студент повинен оволодіти по завершенні вивчення модуля;

§ тематика модуля;

§ розподіл годин між темами;

§ завдання для самостійної роботи;

§ рекомендована література до модуля;

§ завдання підсумкової модульної роботи;

§ критерії оцінювання.

Навчальний процес в умовах КМСОНП здійснюється у таких організаційних формах:

§ навчальні заняття;

§ виконання індивідуальних завдань;

§ самостійна робота студентів;

§ практична підготовка;

§ контрольні заходи.

Основними видами занять, що входять до складу модулів є: лекція; лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття; консультація. Індивідуальне завдання: реферати, курсові та дипломні (магістерські) проекти або роботи тощо виконуються студентами самостійно при консультуванні з викладачем.

Тематика змістових модулів викладається у лекційному курсі і вивчається на практичних заняттях. На кожному практичному занятті, курсант (студент) повинен: виконати практичну частину роботи; виконати завдання з поточного тестового контролю знань; згідно з терміном виконання практичної частини роботи пройти тестовий контроль, подати викладачу виконане індивідуальне домашнє завдання за темою цієї практичної роботи і оформлену практичну роботу.

Самостійна робота курсанта (студента) є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять і в умовах КМСОНП набуває особливого значення. Самостійна робота курсанта (студента) забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, вказівки, конспект лекцій, тощо. Методичні матеріали для самостійної роботи курсанта (студента) повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента.

Зміст та обсяг самостійної роботи з кожної навчальної дисципліни визначається робочою навчальною програмою дисципліни та методичними рекомендаціями викладача.

Самостійна робота курсантів (студентів) забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, практикумами, навчально-лабораторним обладнанням, інтерактивними навчально-методичними комплексами дисциплін, електронно-обчислювальною технікою тощо.

Курсантам (студентам) також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання.

Самостійна робота курсанта (студента) над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної навчальної дисципліни може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах і лабораторіях, комп'ютерних класах, а також у домашніх умовах.

Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, здійснює діагностику якості самостійної роботи курсанта (студента), аналізує результати самостійної навчальної роботи кожного курсанта (студента).

Мета індивідуальних завдань –самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

Зміст індивідуальних завдань –завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька модулів або зміст навчального курсу в цілому.

Види індивідуальних занять:

Консультація – один із видів навчальних занять (індивідуальні або групові), який проводиться з метою отримання курсантом (студентом) відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування (проводяться протягом семестру – поточні консультації, семестрові, та передекзаменаційні). У процесі консультацій (особливо поточного консультування) допускається діагностичне тестування знань курсантів (студентів) для виявлення ступеня засвоєння окремих теоретичних положень, теорій, закономірностей, рівня сформованості, практичних умінь і навичок та перевірки ефективності методів і технологій навчання, використовуваних під час аудиторних занять.

Індивідуальне завдання – форма організації навчального процесу, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які курсанти (студенти) отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

Індивідуальні завдання виконують курсантами (студенти) самостійно під керівництвом викладачів. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним курсантом (студентом). У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька курсантів (студентів), у тому числі курсанти (студенти), які навчаються на різних факультетах і спеціальностях.

Порядок подання та захист індивідуальних завдань.

Звіт про виконання індивідуальних завдань подається у вигляді скріпленого (зшитого) зошита (реферату) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдання (об'ємом до 10 арк.) на сторінках формату А4.

Індивідуальне завдання подається викладачу, який читає лекційний курс з даної дисципліни та приймає іспит або залік, не пізніше ніж за 2 тижні до іспиту (заліку).

Оцінка за індивідуальне завдання виставляється на заключному занятті (практичному, семінарському) з курсу на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом виконаного завдання. Допускається захист завдання шляхом усного звіту курсанта (студента) про виконану роботу.

Оцінка за індивідуальне завдання є обов'язковим компонентом іспитової оцінки (диференційованого заліку, заліку) і враховується при виведенні підсумкової оцінки з навчального курсу.

Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП передбачає використання всіх документів, регламентованих чинною нормативною базою щодо вищої освіти, адаптованих і доповнених з урахуванням особливостей цієї системи.

Оцінювання успішності студента при засвоєнні змістового модулю (дисципліни) здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю за внутрішньою системою, затвердженою відповідною кафедрою.

При проведенні модульного контролю (виконання модульних контрольних завдань) оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні уміння, набуті студентами після опанування певного модуля. Кількість модульних контрольних завдань залежить від числа кредитів ЕСТS.

При кредитно-модульній системі організації навчального процесу зміст навчальних дисциплін, вивчення яких згідно з навчальним планом завершується екзаменом, розподіляється в робочій навчальній програмі на два змістові модулі за семестр, обсяг яких затверджується кафедрою.

Модуль складається у письмовій формі (за винятком модулів з фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки, вогневої підготовки). Письмову роботу з модуля, підписує курсант (студент). Викладач з відміткою про кількість балів, та власним підписом впродовж трьох днів з дня її написання передає роботу у деканат факультету, на якому навчається курсант (студент). За згодою декана (начальника) факультету такі роботи можуть зберігатися на кафедрі. Зазначені роботи зберігаються до кінця поточного навчального року (до 31 серпня).

Модульний контроль здійснюється з усіх тем модуля незалежно від того, чи читалися з них лекції і проводилися практичні (семінарські, лабораторні) заняття.

Модульний контроль здійснюється після проведення останнього з передбачених модулем практичних (семінарських, лабораторних) занять викладачем, який викладає лекційний курс з цієї навчальної дисципліни за участю викладача, який проводить практичні (семінарські) заняття. Розклад складання модулів встановлюється деканом (начальником) відповідного факультету за погодженням з кафедрами. Допускається за погодженням з ректором університету проведення на факультетах модульних тижнів.

До складання модулів допускаються курсанти (студенти), які не мають незадовільних оцінок і(чи) невідпрацьованих пропущених практичних (семінарських, лабораторних) занять та захистили курсову роботу. Якщо модуль був прийнятий без фактичного відпрацювання незадовільних оцінок і(чи) пропущених практичних (семінарських, лабораторних) занять або хоч і після їх відпрацювання, але без відмітки про це в журналі навчальної групи чи без захищеної курсової роботи або необґрунтовано був визнаний викладачем складеним, результати його на підставі письмового висновку комісії анулюються розпорядженням декана (начальника) відповідного факультету або першим проректором з навчальної та методичної роботи.

Курсант (студент), який не був допущений до складання модуля або був відсутній під час його проведення без поважних причин, отримує нуль балів.

Модуль не перескладається і не відпрацьовується як академічна заборгованість.

Курсант (студент), який не склав хоча б один модуль, втрачає право на виставлення йому семестрової оцінки в рамках кредитно-модульної системи.

Цьому курсантові (студентові) за наступні модулі у відомості успішності проставляється прочерк (–).

Такий курсант (студент), за умови відпрацювання ним у встановлені строки пропущених практичних, семінарських, лабораторних занять та незадовільних оцінок, має право складати семестровий екзамен з цієї навчальної дисципліни за талоном (відомістю) № 2. У разі отримання незадовільної оцінки за талоном (відомістю) № 2 такий курсант (студент) складає екзамен за талоном "К" перед комісією, склад якої визначає декан (начальник) факультету, на якому навчається цей курсант, студент (див. додаток № 3 і № 4 до даного Положення).

За два модульні контролі курсант (студент) може набрати за семестр максимально 60 балів (30 плюс 30).

На кожному факультеті ведеться журнал обліку видачі талонів № 2 та "К"; відповідальні декани (начальники) факультетів. Копії відомостей (частин талонів № 2 і "К" – зберігаються на кафедрі; відповідальні завідувачі (начальники) кафедр.

Підсумковий семестровий контроль – оцінка за екзамен з навчальної дисципліни – здійснюється на підставі переведення набраних курсантом (студентом) балів з модульного і поточного контролю у державну систему оцінок за національною шкалою та шкалою ECTS без складання семестрового екзамену за наведеною нижче таблицею.

Кількість набраних балів	Оцінка
за національною шкалою	за шкалоюECTS
91 – 100	відмінно «5»	A
76 –90	добре «4»	BC
57 – 75	Задовільно «3»	DE
25 – 56	Незадовільно «2»	FX
0 – 25	Незадовільно «2» без права перескладання (для екзаменів та заліків)	F

Нині визначилися два типи міжнародного визнання дипломів і кваліфікацій, які вимагають двох типів оцінювання документів:

1) академічне визнання, яке стосується рішень про визнання, що дозволяють особі приступити або продовжити курс навчання або надають право використати національне звання або ступінь приймаючої країни на основі звання або ступеня, отриманого в рідній країні;

2) професійне визнання стосується методологій і процедур оцінювання документів з метою працевлаштування.

Академічне та професійне визнання мають різні цілі й можуть потребувати різних підходів і механізмів. Однак, їх об'єднує методологія оцінювання освітнього компонента документа або кваліфікації.

Системі оцінювання знань належить важлива роль у забезпеченні високої якості освіти та формуванні конкурентоспроможних фахівців. Європейську систему «полегшеної шкали оцінювання» (Шкалу оцінювання ЕСТS) сформовано для того, щоб передача оцінок могла ефективно проводитися за допомогою полегшеного оцінювання, зрозумілого у всій Європі. Національна шкала оцінок перекладається на семиступінчату модель, за допомогою якої оцінки, отримані в різних країнах, можуть бути співвіднесені між собою. При цьому принципи перезарахування виробляються та затверджуються на рівні відповідних факультетів. Тобто шкала оцінювання ЕСТS розроблена для того, щоб допомогти навчальним закладам перенести оцінки, виставлені місцевим закладом. Вона надає додаткову інформацію щодо роботи студентів, а не замінює загальні оцінки.

ЕСТS акумулює в собі переваги для вищого навчального закладу: сприяє розвитку автономізації та відповідальності; відкриває нові можливості для співпраці; сприяє розвитку комунікативних зв'язків між вищими навчальними закладами; стимулює підвищення якості навчального процесу та організаційно-адміністративної діяльності; підвищує якість студентської мобільності, поліпшує зміст навчальних програм, а також якість навчального процесу та його результати. Для професорсько-викладацького складу ЕСТS забезпечує та підтримує: автономність і диверсифікацію; комунікативність; прийняття рішень з академічного визнання. Для студентів ЕСТS розширює вибір для навчання за кордоном; дозволяє самим сформувати програму навчання; забезпечує сертифікацію процесу навчання в іноземному навчаль­ному закладі; гарантує академічне визнання.

Не можна не відзначити й деякі недоліки у застуванні ЕСТS. Передусім вона може призвести до фрагментації знань, сегментації процесу навчання, зменшення значимості наукових досліджень у процесі навчання.

Дата добавления: 2014-01-07