Використання формату А5

Використання формату А4

Обрізні сторінки формату А4, є, мабуть, найпоширенішим форматом у Великобританії і Європі й використовуються для журналів, газет і всіх видів друкованого поштового паперу. Розміри обрізного аркуша є універсальним стандартним форматом для фотокопіювальних пристроїв, лазерних і матричних принтерів, а також для невеликих офсетних друкованих машин.

При печатці видань в одну фарбу цей формат добре підходить для довідників, словників, щорічних видань, інструкцій і видань із відривними аркушами, коли велика кількість інформації повинне бути розміщене на обмеженому просторі. Цей відносно широкий формат по відношенню висоти до ширини (більш, ніж 100:70) добре підходить для многоколонной верстки.

Цей формат також може вважатися відносно більшим по висоті для практичних цілей. Безліч книжкових полиць розраховані по висоті на книги формату А4, але не більше того; тому книговидавці, які допускають при обрізку трохи більшу висоту аркуша, чим для формату А4, ризикують викликати невдоволення ряду покупців, особливо якщо це бібліотеки або об'єднання книголюбів.

Формат А4 популярний при рулонній печатці більших тиражів, особливо для масових барвисто оформлених видань: путівників і туристичних довідників, літератури для дозвілля й відпочинку.

Для формату А5 досить легко підібрати необхідні параметри друкованої машини. Друковані машини середнього формату з розміром аркуша 700x1000 мм добре підходять для цієї мети (16 сторінок А5, папір з поздовжніми волокнами). Друковані машини великого формату - 1000x1400 мм - дозволяють одержати вдвічі більше сторінок (32 сторінки А5, папір з поперечними волокнами).

Можливості застосування рулонної печатки для сторінок формату А5 обмежені використанням тих друкованих машин, які мають фальцевальное пристрій, розрахований на роботу з форматом меншим, чим формат А4 при нормальній ширині рулону: не всі фальцаппараты мають цю особливість.

2. Підготовка тексту

У даній лекції розбираються загальні принципи підготовки рукопису й оформлення книги. Особлива увага приділяється шрифтам: принципам виміру, класифікації.

Після вибору формату видання можна приступати до роботи з текстом, підготовленим автором, тобто до редагування й коректури, потім розробити дизайн видання й лише потім приступати до набору.

Тут можливі кілька варіантів. Якщо автор створював рукопис за допомогою текстового процесора, то наданий їм матеріал може бути використаний у якості вихідного для набору. Попередньо бажано обмовити з автором формат подання матеріалів в електронній формі, а потім вирішити, яким образом буде здійснюватися редагування.

Можливий і інший варіант: автор повністю підготував розбиті на сторінки файли або навіть зверстав книгу самостійно й надав матеріал у вигляді роздруківки на лазерному принтері.

Матеріал може надійти від автора у вигляді традиційного рукопису, що підлягає набору. Як діяти в такій ситуації, і які при цьому є відмінності від варіантів з використанням електронних форм або роздруківки?

Питання узгодження з автором обсягу добутку - або приведення обсягу добутку у відповідність із необхідним - технічно також ставиться до процесу редагування, а оскільки ця операція становить значну частину процесу набору, ми розглянемо її окремо в розділі "Підрахунок кількості авторських друкованих знаків". Питання про те, коли варто виконувати цю операцію й коли найкраще здійснювати редакторське виправлення роздрукованого матеріалу, буде розглянутий надалі.

У даному ж розділі ми почнемо із загальних принципів підготовки рукопису й дизайну, які визначають, як буде створюватися матеріал.

2.1. Підготовка рукопису

Дата добавления: 2014-01-07