Перевірка фактичної вірогідності матеріалу

Редагування матеріалу

Ілюстрації

Ілюстрації повинні бути повністю відділені від тексту. Їх ніколи не слід включати у вигляді начерків в основний текст рукопису, де повинні бути тільки посилання на них з порядковими номерами.

Зміст

Корисно мати повний зміст, що включає детальний опис складових елементів рукопису й порядок їхнього розташування.

Деякі видавництва включають ці рекомендації в якості складового власного стилю оформлення, якому повинен випливати автор. Більш докладно ми розглянемо цю тему в розділі 2.1.3.

Після одержання від автора відповідного матеріалу можна приступати до його редагування.

Складність редагування залежить від типу проекту, над яким ви працюєте.

Багато чого залежить від того, чи буде ця робота виконуватися усередині видавництва або ж поза ним. По цьому питанню немає єдиної думки: рішення може бути різним для різних видань і для різних видавництв. Безсумнівно, у більшості випадків ця робота більш ефективно виконується поза офісом. Проте, для рукописів, що вимагають особливої уваги або багатобічної перевірки, для якої необхідні зусилля одночасно декількох людей, краще виконувати цю роботу безпосередньо у видавництві. Характерний приклад - робота з багатотомним виданням, коли редагування й підготовка матеріалу повинні бути виконані в єдиному стилі, а цього можна домогтися тільки в тому випадку, якщо робоча група перебуває в одному місці.

У більшості випадків у процесі редагування вирішуються наступні основні завдання.

Складність рішення цього завдання може досить істотно розрізнятися залежно від складності проекту. У кожному разі першорядне значення мають компетенція автора й вірогідність представленого їм матеріалу. Якщо вірогідність матеріалу викликає сумніву, а компетенції редактора недостатньо, варто залучити до роботи наукового консультанта або наукового редактора. Перевірка джерел інформації, як правило, виконується автором.

Установлення власника авторських прав і одержання дозволу на видання

Ці завдання можуть відняти значний час, а виділити для їхнього виконання певний проміжок у графіку виробничого циклу досить складно.

Авторське право являє собою одноособове право відтворювати матеріал у будь-якій формі або публікувати його. У законі про авторські права, наприклад, у Великобританії, права встановлюються автоматично без яких-небудь формальностей для будь-якої оригінальної роботи, якщо вона вперше була видана у Великобританії і якщо автор був підданим Британії або особою, що постійно проживає в країні на момент публікації. Автори у Великобританії захищені положеннями Єдиної угоди по авторських правах: його дії поширюються на всіх тримачів авторських прав, чиї роботи містять повідомлення про охорону авторських прав у вигляді символу © на лівій стороні титульної сторінки роботи. У Росії знак охорони авторського права поміщають у нижньому правому куті оберту титульного аркуша або в нижній правій частині поля сполученого титульного аркуша. У збірниках добутків різних авторів знак охорони авторського права кожного окремого добутку приводять унизу початкової або кінцевої смуги добутку. Автори у всіх країнах, що використовують прийнятий за даною згодою знак, також захищені аналогічним образом.

Положення про захист авторських прав діють протягом всього життя автора й протягом 50 років після його смерті.

Ніхто не вправі використовувати захищені авторським правом матеріали без одержання відповідного дозволу, і однієї із завдань при редагуванні майбутнього видання є перевірка наявності прав або запит на одержання дозволу. Це завдання може бути досить складної, вимагаючи в ряді випадків консультацій професійного юриста.

На додаток до прав автора існують і авторські права видавця. Авторські права видавництва захищають використовувані у виданні типографські прийоми. Це означає, що дане видання, набране й представлене в певному виді, захищено від можливості типографського відтворення іншим видавництвом, незалежно від статусу прав автора (це важливо в тих випадках, коли автор уже вмер і прав автора вже не існує).

Дата добавления: 2014-01-07