Недоторканність права власності

Принцип невтручання у приватне життя.

Під час кримінального провадження кожному гарантується невтручання у приватне (особисте і сімейне) життя. Ця засада кримінального провадження закріплена в 32 Конституції України, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 15 КПК України.

Вказана засада кримінального провадження бере свій прояв у наступних положеннях:

- забороняється втручання в особисте і сімейне життя учасників процесу (за винятком необхідності отримати дані, що мають значення для правильного вирішення справи);

- ніхто не може збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію про приватне життя особи без її згоди, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством;

- інформація про приватне життя особи, отримана в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, не може бути використана інакше як для виконання завдань кримінального провадження;

- кожен, кому наданий доступ до інформації про приватне життя, зобов’язаний запобігати розголошенню такої інформації.

Необхідно зазначити, що державні органи та службові особи, які здійснюють кримінальне провадження, для встановлення окремих обставин вчиненого кримінального правопорушення не можуть обійтися без даних особистого характеру. Тому, при здійсненні тих або інших слідчих дій допускається втручання в особисте та сімейне життя, однак тільки в тих межах, що стосується певного провадження. При цьому слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд повинні вжити усіх заходів аби конфіденційна інформація не була розголошена.

Незаконне розголошення інформації про приватне життя особи в залежності від характеру інформації та наслідків розголошення тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Указаний принцип закріплений в ст. 41 Конституції України, ст. 16 КПК України. Він розкривається в наступних положеннях:

- кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;

- ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності;

- позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Як виняток, без судового рішення допускається тимчасове вилучення майна у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, пов’язаного з їх незаконним обігом;

4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна за судовим рішенням або його повернення.

Дата добавления: 2014-01-07