КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Принцип диспозитивності
Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності Зміст даної засади закріплений у ст. 55 та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 5 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 24 КПК України. Її розкривають наступні положення: - кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством; - учасникам процесу гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК України, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора передбачений главою 26 КПК України. Так, оскарженню підлягають: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, не поверненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК, а також у не здійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк – заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем тимчасово вилученого майна; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування – потерпілим, підозрюваним; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження – заявником, потерпілим; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження – заявником, потерпілим, підозрюваним; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим – особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора при застосуванні заходів безпеки – особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) – особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК – підозрюваним. Щодо вироків та ухвал суду, то кримінальним процесуальним законодавством передбачений апеляційний та касаційний порядок їх оскарження. У передбачених КПК України випадках рішення судів переглядаються також за нововиявленими обставинами та Верховним Судом України. Принцип диспозитивності тісно пов’язаний із принципом змагальності. Л.Д. Удалова, В.В. Вапнярчук розглядають диспозитивність як умову змагальності[18]. На наш погляд, принцип диспозитивності є самостійним міжгалузевим принципом, що представляє собою правове положення, згідно з яким суб'єктам кримінального процесу надано і забезпечено можливість вільно в межах закону обирати способи поведінки для захисту своїх прав, а також впливати на хід і результати кримінальної процесуальної діяльності. Ця засада кримінального провадження закріплена в ст. 26 КПК України та проявляється в наступних положеннях: - сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених кримінальним процесуальним законодавством; - відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення тягне за собою закриття кримінального провадження, крім випадків, передбачених КПК України; - слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень; - кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого; - відмова потерпілого, а у випадках, передбачених КПК України, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. Крім того, учасники процесу вправі (за наявності певних підстав) заявляти або не заявляти відводи, цивільний позов, клопотання; подавати або не подавати докази, скарги на дії та рішення службових осіб, які здійснюють кримінальне процесуальне провадження. Підозрюваний, обвинувачений вправі також укладати з потерпілим або прокурором угоди про примирення чи визнання винуватості відповідно (глава 35 КПК України). Досягнення таких угод також впливає на порядок та результати кримінального провадження.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 329; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |