Звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки (ст. 47 КК України)

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст.46 КК України).

Прокурор вправі, за наявності підстав, зазначених у статті 46 Кримінального кодексу України, звернуться до суду з клопотанням про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності (ч.2 ст.286 КПК України).

Умовою звільненн я особи (підозрюваного) від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.

Підстава звільнення особи від кримінальної відпо­відальності за ст. 46 представляє собою певну пост-кримінальну поведінку, яка включає в себедва скла­дових елементи, узятих у своєї єдності, а саме: 1) прими­рення особи, яка вчинила злочин невеликої тяжкості, з потерпілим від цього злочину та 2) відшкодування за­значеною особою завданих нею збитків або усунення заподіяної шкоди. Відсутність хоча б одного із зазначе­них елементів виключає підставу звільнення від кримі­нальної відповідальності за ст. 46 КК. Винятком із цього правила може бути добровільна відмова потерпілого від компенсації заподіяної йому шкоди або відсутність фактичної шкоди (збитків), наприклад, при замаху на злочин[82].

Слід мати на увазі, що потерпілим може бути лише фізична особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду і яку визнано потерпілим відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України.

Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) у результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів.

Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи судом у зв’язку з примиренням із потерпілим можливе тільки у разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.

За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов’язковим. При цьому необхідно зважати на те, що п.8 ч. 1 ст. 284 КПК України також передбачено обов’язкове закриття кримінального провадження, яке порушується не інакше як за заявою потерпілого (ст.477 КПК України), у зв’язку з примиренням останнього з підозрюваним.

Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установі чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку (ч.1 ст.47 КК).

Прокурор вправі за наявності підстав, зазначених у статті 47 Кримінального кодексу України, звернуться до суду з клопотанням про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності (ч.2 ст.286 КПК України).

Передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею її на поруки є вчинення нею вперше злочину невеликої або серед­ньої тяжкості (ч.1 ст.47 КПК).

Підставою звільнення особи від кримінальної від­повідальності за ст. 47 КК є щире каяття особи. Не може бути передана на поруки особа, яка не визнає себе винною у злочині. Щире каяття зазначеної особи повинно знайти своє відображення у кримінальному провадженні. Таке каяття може мати місце безпосередньо після скоєння злочину, а також в період досудового розслідування.

Процесуальною умовою звільнення особи від кри­мінальної відповідальності є наявність клопотання колективу підприємства, установи чи організації про передачу цієї особи на поруки. Особа, яка вчи­нила злочин та щиро покаялася, повинна бути членом одного з на­званих колективів. Рішення загальних зборів колективу (протокол) додається до справи.

Ініціатива у порушенні клопотання про передачу осо­би на поруки може виходити від трудового колективу, самого винного або його родичів, а також від про­курора.

Так, якщо протягом року з дня передачі особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації вона не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори відповідного колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності (ч.1 ст.289 КПК України).

Клопотання про передачу особи на поруки – це пись­мове звернення колективу підприємства, установи чи організації, прийняте на його загальних зборах, до слідчого або прокурора з мотивованим проханням звільнити певну особу від кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин та визначенням взаємних зобов'язань колективу і цієї особи протягом строку поруки. За таким клопотанням трудовий колектив зобов'язується взяти особу під контроль і здійснювати щодо неї заходи виховного характеру. У свою чергу, ця особа, зобов'я­зується виправдати довіру колективу законослухняною поведінкою та сумлінною працею, не ухилятися від заходів вихов­ного характеру колективу, дотримуватися правил спів­життя в побуті та громадських місцях.

За наявності зазначеної вище передумови та підстави, а також належно оформленого клопотання колективу, суд може, але не зобов'язаний звільнити особу від криміна­льної відповідальності з передачею її на поруки колекти­ву.

Дата добавления: 2014-01-07