КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Математичне сподівання
Числові характеристики випадкової величини. Лекція 6. Випадкові величини крім законів розподілу можуть описуватися також числовими характеристиками. Математичним сподіванням М (x) випадкової величини називається її середнє значення. Математичне сподівання дискретної випадкової величини обчислюється за формулою М (x) =, (1) де – значення випадкової величини, - їх ймовірності. Розглянемо властивості математичного сподівання: 1. Математичне сподівання константи дорівнює самій константі М (С) = С 2. Якщо випадкову величину помножити на деяке число k, то й математичне сподівання помножиться на це ж число М (kx) = kМ (x) 3. Математичне сподівання суми випадкових величин дорівнює сумі їх математичних сподівань М (x1 + x2 + … + xn) = М (x1) + М (x2) +…+М (xn) 4. М (x1 - x2) = М (x1) - М (x2) 5. Для незалежних випадкових величин x1, x2, … xn математичне сподівання добутку дорівнює добутку їхніх математичних сподівань М (x1, x2, … xn ) = М (x1) М (x2) … М (xn) 6. М ((- М ()) = М () - М (М()) = М () - М (() = 0 Обчислимо математичне сподівання для випадкової величини із Приклада 11. М (x) = = . Приклад 12. Нехай випадкові величини x1, x2 задані відповідно законами розподілу:
Таблиця 2. Закон розподілу x1
Таблиця 3. Закон розподілу x2
Обчислимо М (x1) і М (x2) М (x1) = (- 0,1) 0,1 + (- 0,01) 0,2 + 0 · 0,4 + 0,01 · 0,2 + 0,1 · 0,1 = 0 М (x2) = (- 20) 0,3 + (- 10) 0,1 + 0 · 0,2 + 10 · 0,1 + 20 · 0,3 = 0 Математичні сподівання обох випадкових величин однакові - вони дорівнюють нулю. Однак характер їхнього розподілу різний. Якщо значення x1 мало відрізняються від свого математичного сподівання, то значення x2 у великому ступені відрізняються від свого математичного сподівання, і ймовірності таких відхилень не малі. Ці приклади показують, що за середнім значенням не можна визначити, які відхилення від нього мають місце як у меншу, так і в більшу сторону. Так при однаковій середній величині опадів, що випадають у двох місцевостях, за рік не можна сказати, що ці місцевості однаково сприятливі для сільськогосподарських робіт. Аналогічно по показнику середньої заробітної плати не можливо судити про питому вагу високо- і низькооплачуваних працівників. Тому, запроваджується числова характеристика – дисперсія D (x), що характеризує міру відхилення випадкової величини від свого середнього значення: D (x) = M (x - M (x))2 . (2) Дисперсія - це математичне сподівання квадрата відхилення випадкової величини від математичного сподівання. Для дискретної випадкової величини дисперсія обчислюється за формулою: D (x) = = (3) Із означення дисперсії випливає, що D (x)0. Властивості дисперсії: 1. Дисперсія константи дорівнює нулю D (C) = 0 2. Якщо випадкову величину помножити на деяке число k, то дисперсія помножиться на квадрат цього числа D (kx) = k2 D (x) 3. D (x) = М (x2) – М2 (x) 4. Для попарно незалежних випадкових величин x1, x2, … xn дисперсія суми дорівнює сумі дисперсій. D (x1 + x2 + … + xn) = D (x1) + D (x2) +…+ D (xn) Обчислимо дисперсію для випадкової величини із Приклада 11. Математичне сподівання М (x) = 1. Тому за формулою (3) маємо: D (x) = (0 – 1)2·1/4 + (1 – 1)2·1/2 + (2 – 1)2·1/4 =1/2 Відзначимо, що дисперсію обчислювати простіше, якщо скористатися властивістю 3: D (x) = М (x2) – М2 (x). Обчислимо дисперсії для випадкових величин x1, x2 із Приклада 12 за цією формулою. Математичні сподівання обох випадкових величин дорівнюють нулю. D (x1) = (0,1)2· 0,1+(0,01)2· 0,2+ (0,01)2· 0,2+(0,1)2· 0,1 = 0,001 + 0,00002 + 0,00002 + 0,001 = = 0,00204 D (x2) = (-20)2 · 0,3 + (-10)2 · 0,1 + 102 · 0,1 + 202 · 0,3 = 240 +20 = 260 Чим ближче значення дисперсії до нуля, тим менше розкид випадкової величини навколо середнього значення. Величина називається середньоквадратичним відхиленням. Модою випадкової величини x дискретного типу Md називається таке значення випадкової величини, якому відповідає найбільша ймовірність.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1075; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |