Об’єднання комірок та розбиття на кілька частин

Існує можливість об’єднати дві або більше комірок таблиці. Наприклад, якщо потрібно об’єднати кілька комірок в одну для створення заголовка таблиці, який перетинає кілька стовпчиків.

Для об’єднання комірок слід виділити ці комірки та вибрати вказівку Таблица/Объединить ячейки.

Для розбиття комірки на кілька частин слід виділити її та вибрати вказівку Таблица/Разбить ячейки. Потім необхідно вказати кількість стовпчиків та рядків, на яку слід розбити кожну комірку.

При цьому текст комірки розбивається в залежності від кількості абзаців, які в ній знаходяться. Якщо в комірці міститься тільки один символ абзацу, то текст повністю розміщується до самої лівої з нових комірок, а останні лишаються порожніми. Якщо в комірці міститься більше ніж один символ абзацу, то абзаци розподіляються рівномірно між комірками.

Панель інструментів Таблицы и границы

Панель інструментів Таблицы и границы можна викликати на екран за допомогою відповідної кнопки стандартної панелі або за допомогою вказівки Вид/Панели инструментов, а далі у списку вибрати опцію Таблицы и границы. Вона містить кнопки, що викликають вказівки для вставки таблиці, її рядків, стовпців чи клітин, зміни їх параметрів, обрамлення таблиці та окремих її частин, впорядкування елементів таблиці за зростанням чи спаданням, автоматична вставка формули для обчислення суми значень групи клітин.

Перетворення тексту в таблицю

Для перетворення тексту в таблицю слід визначити місця тексту, в яких текст повинен розділятися на рядки та стовпчики. Такі місця можна визначити за допомогою вставлення до тексту розділових символів. Наприклад, для відокремлення стовпчиків можна використати символи табуляції, а для відокремлення рядків ‑ символи абзацу. Потім слід виділити текст, який необхідно перетворити в таблицю, та вибрати вказівку Таблица/Преобразовать в таблицу.

Залишається тільки задати потрібні параметри: вказати кількість та ширину стовпчиків, відмітити, який символ вважати за роздільник ‑ символ абзацу, табуляції, крапку з комою чи інший.

Підписи до таблиць

Word може автоматично створювати підписи до таблиць за допомогою вказівки Вставка/Ссылка/Название, при цьому таблиці присвоюється черговий номер, який змінюється при вставленні нових таблиць чи вилученні існуючих. На екран викликається діалогове вікно Название.

В полі Постоянная часть необхідно вибрати Таблица, в полі Название вибрати або вставити потрібну назву таблиці, в полі Положение вибрати місце розташування назви та клацнути на кнопці Ок.

Кнопка Автоназвание дозволяє встановити режим, в якому автоматично будуть добавлятися назви до всіх вставлених до документу об’єктів. Слід тільки вибрати типи об’єктів, при вставленні яких повинні автоматично створюватися їх назви.

Обчислення в таблицях

Для виконання обчислень в таблиці слід виділити комірку, до якої необхідно помістити результат обчислення, та вибрати вказівку Таблица/Формула.

Якщо в полі Формула відображається не та формула, яку слід використовувати, можна її вилучити, а потрібну формулу вибрати із списку Вставить функцию. Для посилання у формулах на комірки таблиці слід взяти їх в дужки. До поля Формат числа із списку водиться формат для чисел. Результат обчислення з’являється в активній комірці у вигляді поля: формули та посилання на окремі комірки записуються за певними правилами та беруться у фігурні дужки.

Посилання на комірки таблиці виглядають таким чином: A1, A2, B1, B2..., де літерами позначаються стовпчики, а цифрами ‑ рядки.

В формулах для посилань на комірки використовується крапка з комою для визначення списку окремих комірок та дві крапки ‑ для позначення певної області комірок. Наприклад, для обчислення середнього значення вмісту комірок слід ввести

=average(b:b); =average(b1:b3); =average(a1:b2); =average(a1:c2)

=average(1:1;2:2); =average(a1;a3;c2)

Якщо для вказування рядка використовується метод 1:1, то при приєднанні до таблиці ще одного стовпчика в обчисленнях буде приймати участь повністю весь рядок; якщо ж для звернення до рядка використовується метод a1:c1, то при приєднанні до таблиці стовпчика в обчисленнях будуть приймати участь тільки стовпчики a, b і c.

Для посилання на комірки іншої таблиці або для посилання на комірку таблиці зовні слід помітити таблицю закладкою. Наприклад, поле {=average(Табл2 b:b) } використовується для обчислення середнього значення для стовпчика b в таблиці, яка відмічена закладкою Табл2.

Для знаходження суми вмісту рядків або стовпчиків необхідно виділити комірку, до якої слід помістити результат обчислення, та вибрати вказівку Таблица/Формула. Якщо вибрана комірка знаходиться під стовпчиком чисел, то на екрані з’являється формула =SUM(ABOVE). Якщо вибрана комірка знаходиться у правому кінці рядка чисел, то пропонується формула =SUM(LEFT). Якщо на екрані замість суми з’являється код у фігурних дужках, це означає, що на екран виводяться коди полів. Щоб замінити коди полів значеннями, слід вибрати вказівку Сервис/Параметры, а потім відключити опцію Коды полей на вкладинці Вид.

Для знаходження суми елементів таблиці також можна використати кнопку Автосумма панелі інструментів Таблицы и границы.

Якщо в рядку або стовпчику, сума елементів якого обчислюється, зустрічаються порожні комірки, то ці рядки або стовпчики не будуть додаватися при знаходженні суми. Для одержання результату слід ввести нулі до порожніх комірок.

Створення діаграми на основі даних таблиці

Для того, щоб створити діаграму на основі даних таблиці необхідно виділити частину таблиці або всю таблицю та вибрати вказівку Вставка/Объект, а потім — Диаграмма Microsoft Graph 97, після чого на екран послідовно викликаються за допомогою кнопки Далее діалогові вікна майстра діаграм. Користувачеві слід вибрати потрібні параметри для побудови діаграми та повернутися до документу.

Лекція 10

СЕРВІС І ДОДАТКОВІ МОЖЛИВОСТІ WORD

1 Оформлення сторінок. Масштабування. Установка параметрів сторінок. Колонтитули. Нумерація сторінок.

2 Пошук і заміна тексту. Перевірка орфографії та граматики.

3 Вставка об’єктів. Редактор математичних формул.

Параметри сторінки можна змінити за допомогою вказівки Файл / Параметры страницы або двічі клацнути на будь-якому полі сторінки. На екран викликається діалогове меню Параметры страницы, яке складається з чотирьох вкладок: Поля, Размер бумаги, Источник бумаги, Макет.

При форматуванні сторінок документа можна встановити такі параметри:

Поля: Верхнее, Нижнее, Левое, Правое, Переплет;

Відстань від межі до колонтитула: Верхнего, Нижнего;

Розмір паперу: Ширина, Высота;

Орієнтація паперу: Книжная, Альбомная;

Вертикальне вирівнювання: По верхнему краю, По центру, По высоте;

Номери сторінок;

Верхній і нижній колонтитули.

Існують два способи зміни розмірів полів сторінки. Перший – за допомогою вказівки Файл/Параметры страницы/Поле виводиться на екран діалогове вікно, що містить списки Верхнее, Нижнее, Левое, Правое, або Верхнее, Нижнее, Снаружи (якщо включена опція Зеркальные поля). До відповідних текстових полів вводяться конкретні значення розмірів полів сторінки. Встановлені параметри можуть застосовуватися до різних областей документу, які можна вибрати у списку Применить діалогового вікна Параметры страницы/Поле: Ко всему документу, К текущему разделу, или До конца документа.

Крім того, змінити розміри полів сторінки можна безпосередньо на екрані, коли документ знаходиться в режимі Разметка страницы. За допомогою мишки можна перемістити вказівники, що вказують на межі відповідних полів сторінки.

Дата добавления: 2014-01-07