КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Значення та види дивідендної політики
Управління використанням прибутку також включає формування дивідендної політики. Дивідендна політика – складова загальної фінансової політики акціонерного товариства, спрямована на зростання ринкової вартості акцій. Полягає в оптимізації пропорцій між тією частиною отриманого прибутку, що йде на споживання, і тією, яку капіталізують. Отже дивідендна політика означає прийняття рішень керівництвом підприємства виплачувати прибутки у вигляді дивідендів або утримувати їх для інвестування. Дивідендну політику підприємство проводить згідно з його статутом та економічними завданнями певного періоду. На дивідендну політику впливає низка факторів. Найтиповішими з них є: - різноманітні кредитні та фінансові обмеження; - диференційні податкові ставки на дивіденди і доходи з приросту капіталу; - сприятливі форми інвестування у певні періоди; - бажання акціонерів отримувати доходи в поточному періоді, а не в майбутньому (або навпаки). У сумі ці та інші фактори визначають оптимальну дивідендну політику, що максимізує ціну акцій підприємства. Розрізняють три типи дивідендної політики: консервативна – згідно з якою пріоритетною метою розподілу прибутку є виробничий розвиток, а не поточне споживання у формі дивідендних виплат. Зростає вартість чистих активів підприємства, а відповідно й ринкова вартість; поміркована (компромісна) – згідно з якою в процесі розподілу прибутку поточні інтереси акціонерів щодо дивідендних виплат стабільно збалансовані з потребами формування власних фінансових ресурсів для забезпечення розвитку підприємства; агресивна – яка передбачає постійне зростання дивідендних виплат незалежно від результатів фінансової діяльності. Ефективність дивідендної політики оцінюють за динамікою ринкової вартості акцій, а також за такими показниками: 1) коефіцієнт дивідендних виплат (КДВ): КДВ = ФДВ: ПЧ або КДВ = ДА: ПА, (5.1) де ФДВ – фонд дивідендних виплат, сформований відповідно до зворотного типу дивідендної політики; ПЧ – сума чистого прибутку підприємства; ДА – сума дивідендів, виплачуваних на одну акцію; ПА – сума чистого прибутку в розрахунку на одну акцію.
2) коефіцієнт співвідношення ціни та доходу від акції (КЦ/Д): КЦ/Д = ЦАР: ДА, (5.2) де ЦАР – ринкова ціна однієї акції. Хоча підприємство самостійно приймає рішення про проведення дивідендної політики, існують обмеження та таку діяльність (юридичні - обмеження, що регламентуються нормативними документами, фінансові - не регламентуються законодавчо, а визначаються логікою розвитку фінансової діяльності підприємства, договірні - які містяться в договорах між емітентами й інвесторами). Оскільки, по-перше, необхідно, перш за все забезпечити ліквідність підприємства та забезпечити грошовими потоками кредиторів
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 337; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |