Види світових цін

Світові ціни — це ціни великих експортно-імпортних угод, які укладаються в основних центрах світової торгівлі. При цьому угоди повинні укладатись на умовах готівкового розрахунку у вільно конвертованій валюті, а вибрані ринки — регулюватись загальним (вільним) торгівельно-політичним режимом.

Світові ціни формуються з урахуванням двох основних принципів:

1) світова ціна повинна бути доступною для будь-якого продавця чи покупця;

2) вона має бути показовою для світового товарного співтовариства.

Різновидом світових цін можуть бути такі ціни, як: контрактні, довідкові, біржові, прейскурантні, аукціонні, ціни каталогів, проспектів, торгів, пропозицій, фактичних угод та розрахункові ціни.

1. Довідкові ціни — це офіційні ціни постачальників, що регулярно публікуються у довідниках, і є найбільш розповсюдженими в зовнішньоторговельній практиці. Ці ціни, як правило, вищі за ціни реальних угод, тому що на практиці розмір знижок, які надають фірми експортери конкретним покупцям, досягає 15-30% від рівня довідкових цін.

2. Прейскурантні ціни — ціни, що публікуються в прейскурантах і відображають, як і довідкові, загальний напрямок динаміки цін за минулий період. Прейскурантні ціни представляють фірми експортери у відповідь на запитання імпортерів.

Ці два види цін можна використовувати при контрактах на строкову поставку невеликих партій товарів.

3. Ціни фактичних угод є найвагомішим критерієм для визначення рівня цін у контракті. Порівняння цін фактичних угод з довідковими дає можливість най- правильніше встановити рівень ціни у контракті.

4. Контрактні — це ціни, які встановлюються за домовленістю двох або більше осіб, вказуються в контракті та формуються із застосуванням різноманітних знижок та надбавок.

5. Біржові ціни — це ціни, які встановлюються котирувальною комісією на біржових торгах спеціально організованого постійно діючого ринку масових, якісно однорідних товарів. Біржові ціни у світовій торгівлі поширюються більш ніж на 50 видів сировинних товарів, на які припадає близько 15-20% усього експорту країн: зернові продовольчі, цукор, сільськогосподарську непродовольчу сировину.

Біржове котирування (від франц. “котер” — розмічати, нумерувати) — це встановлення цін товарів, яким присутній довідковий характер та які є орієнтиром для торговців на біржі.

Котирувальна ціна відображає кон’юнктуру біржового ринку. При великій кількості угод вона розраховується як середня від цін угод, але не є середньою арифметичною величиною.

6. Ціни міжнародних товарних аукціонів — це ціни, які діють на спеціально організованих на визначений строк і в завчасно обумовлених місцях — ринках публічних торгів за максимально запропонованою ціною на попередньо розглянуту покупцем партію товару (лот). Цей вид світових цін поширюється на продукцію лісового та сільського господарства, рибальство, на хутряні товари, торгівлю чаєм, коштовним камінням, речами старовини та мистецтва.

Різновидом цін міжнародних товарних аукціонів є так звані ф’ючерсні контракти.

Ф’ючерс (терміновий контракт) — це угода на купівлю чи продаж обумовленої кількості товару визначеної якості за умов його поставки у визначені строки та місце доставки у майбутньому.

Ф’ючерсні ціни не зазнають суттєвих змін і вигідні покупцям за умов інфляції.

7. Ціни торгів — це ціни торгівлі, котра заснована на видачі замовлень на поставку товарів, заздалегідь об’явлених у спеціальному документі (тендері). Договірна (базисна) ціна може перглядатись з урахуванням змін у витратах виробництва, які мали місце протягом дії контракту.

8. Ціни пропозицій великих фірм мають характер довідкових, оскільки початкові ціни внаслідок уторгування при укладанні угод звичайно знижуються на 10-15%. Відмінність їх від прейскурантних та цін у каталогах фірм полягає в тому, що вони значною мірою орієнтовані на конкретного покупця, а їх публікація не має регулярного характеру.

9. Розрахункові ціни приймаються у тих випадках, коли відсутня необхідна інформація, на основі якої може бути здійснено обгрунтування зовнішньо-торгівельної ціни для конкретної угоди. Розрахунок цін здійснюється на основі даних регулярних публікацій, які містять індекс експортних та імпортних цін стосовно широкого кола товарів.

Різновидом розрахункових цін є середньостатистичні експортні та імпортні ціни. Вони відображають експорт та імпорт за відповідний період часу. Їх використання можливо тільки щодо однорідної технічно нескладної продукції.

В основі розрахунку експортних цін на продукцію лежать передусім власні витрати виробництва, до яких потім додаються витрати на транспортування вантажів одержувачам, митні збори тощо. Як правило, у експортну ціну закладається рентабельність у розмірі не нижче 30%.

Отже, зовнішньоторговельна ціна — це ціна на експортні та імпортні товари, яка встановлюється за взаємним договором між продавцем та покупцем товару. Але ціна контракту в багатьох випадках не збігається з ціною, яку покупець сплачує продавцеві при його виконанні. Ціна контракту встановлюється у валюті держави-експортера, імпортера або у валюті третьої держави. Залежно від способу фіксації розрізняють такі ціни контракту: тверда, рухома, плавна та з подальшою фіксацією.

Тверда ціна встановлюється в моменти підписання контракту і не підлягає змінам протягом строку його дії.

Рухома ціна фіксується в момент укладання контракту, але може бути переглянута надалі, якщо ринкова ціна цього товару до моменту його поставки зміниться.

Плавна ціна — це така ціна, яку розраховано на принципах конкуренції пропозиції від кількох виробників з метою забезпечення найвигідніших умов угоди для її організаторів. Відмітною рисою такої торгівлі є наявність кількох продавців (оферентів) та одного покупця, який з цих пропозицій вибирає найвигіднішу, у тому числі й за ціною.

Дата добавления: 2014-01-07