Франко” ціни

Врахування в цінах умов доставки.

Кожна з країн через різноманітні історичні обставини має свої торгівельні правила та звичаї. Тому, при укладанні міжнародних торгівельних контрактів існує ризик непорозумінь через різне тлумачення сторонами одних і тих же понять. А це може приводити не тільки до необхідності додаткового уточнення вже в процесі виконання контракту, а й до часових та фінансових втрат, а також суперечок, які нерідко вирішуються тільки через судові справи.

Для того, щоб уникнути, чи хоча б зменшити наслідки таких непорозумінь, Міжнародною торгівельною палатою були розроблені міжнародні торгівельні правила тлумачення торгових термінів – “Інкотермс”, які вперше були опубліковані в 1936 році.

Інкотермс являють собою збірку умов, за якими укладаються контракти купівлі-продажу між сторонами (продавцем і покупцем), комерційні підприємства яких знаходяться в різних країнах. Кожна з умов визначає обов’язки продавця та покупця, розподіл витрат та ризиків, а також відповідальність сторін за виконання контракту.

Більш конкретно кожна з них встановлює:

коли продавець вважається виконавшим свої зобов'язання по доставці товару;

хто здійснює очистку товару від експорту та імпорту, виконує митні формальності та несе пов’язані з цим витрати і ризики;

хто організовує та оплачує перевезення товару, а також несе при цьому ризик загибелі та псування товару;

які документи необхідні в зв’язку з поставкою товару, хто, за чий рахунок і як їх передає;

яка упаковка необхідна для товару і хто її забезпечує;

інші зобов’язання по виконанню контракту (наприклад, проведення перевірки товару).

В залежності від умов контракту на поставку товару фактурна ціна — ціна реальної угоди купівлі-продажу — може змінюватись на суму транспортних і страхових витрат. Тому слід розглянути наступні різновиди цін.

Ціна “франко” (вільний до) — це оптова ціна, застосування якої в сполученні з визначенням кінцевого пункту доставки продукції означає, що покупець вільний від витрат по транспортуванню до цього пункту. Ці витрати несе постачальник. Пунктом може бути вагон, склад, борт судна, залізнична станція, державний кордон, конкретний населений пункт тощо.

Ціни “франко” бувають: франко-завод постачальника; франко-станція відправлення; франко-вагон; франко-кордон; франко-борт судна; франко-станція призначення; франко-склад покупця; франко-місце призначення тощо.

Ціна СІF (cost, insurense, freight — вартість, страхування, фрахт) означає, що всі витрати по фрахту судна, перевезенню вантажу, оплаті митних зборів і страхуванню разом з ризиком загибелі чи псування товару до перетину їм борту судна в порту покупця несе продавець товару. А покупець бере на себе ризик втрати товару після перетину лінії борту.

Ціна FOB (free on board — вільний на борту) — продавець несе лише частину витрат по транспортуванню і страхуванню, а саме — тільки до моменту доставки товару на борт судна. А покупець фрахтує судно, страхує вантаж і несе ризик його втрати або псування.

Ціна FOR (вільний на рейках) означає те саме, що і “франко-вагон”, тобто, що продавець повинен за свій рахунок та на свій ризик відправити вантаж на залізничну станцію або завантажити товар у залізничний вагон, а решту витрат відшкодовує покупець.

Ціна FAS (free alongside ship) — обмежує транспортно-кредиторські витрати відправника доставкою вантажу до причалу.

Ціна CFR (КАФ)(cost and freight) — означає, що продавець повинен оплатити вартість доставки товару в зазначений порт і фрахт судна, звільнивши товар від мита на експорт. Ризик загибелі та псування товару після переходу його через поручні судна несе покупець.

Українські зовнішньоторговельні об’єднання повинні застосовувати ціни конкурентів для експортних поставок відповідно до умов “ ФОБ — український порт ”, для імпортних товарів — “ ФОБ — порт держави-постачальника ”. У тому разі, коли робиться розрахунок експортної ціни, то до ціни конкурентного матеріалу на умовах “ ФОБ — іноземний порт ” додається (або відраховується) різниця вартості фрахту та страхування. Якщо поставки на експорт здійснюються наземним транспортом, то в цьому випадку розрахунок ціни виконується на умовах “ франко-кордон ” відповідної держави.

Література

1. Про акцизний збір: Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. // Комп’ютерно-правова система "Ліга Закон".7: wзww. Liga.kiev.ua.

2. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.1997 №197/97-ВР, зі змінами внесеними Законом України від 31.05.2007 №1112-V // Комп’ютерно-правова система "Ліга Закон".7: www. Liga.kiev.ua.

3. Есипов В. Е. Цены и ценообразование: Учебник для вузов. 4-е изд. – СПб.: Питер, 2005. – 560с.

4. Лев М. Ю. Ценообразование: ученик для студентов вузов, обучающихся по специальностям «Финансы и кредит», «Бухгалтерский учет, анализ и аудит», «Мировая экономика», «Налоги и налогообложение» / М. Ю. Лев. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. – 719 с.

5. Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України. Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 948 с.

6. Путин Е.И., Рычкова С.б. Ценообразование и рынок. - М.: Прогресс, 1992.

7. Тормоса Ю. Г. Ціни та цінова політика: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.:КНЕУ, 2003. – 91 с.

8. Циганкова Т. М., Петрашко Л. П., Кальченко Т. В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 488с.

9. Чубаков Т.Н. Стратегия ценообразования в маркетинговой политике предприятия. – М.: ИНФРА – М, 1996.

10. Шкварчук Л. О. Ціноутворення: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2006. – 460 с.

Дата добавления: 2014-01-07