Класифікація видів лізингу рухомого та нерухомого майна

Класифікаційна ознака	Вид лізингу
Строк використання об’єкта лізингу	- оперативний (з неповною окупністю) - фінансовий (з повною окупністю)
Масштаб поширення лізингових відносин	- внутрішній (загальнодержавний) - міжнародний
Характер лізингових операцій	- сервісний - зворотний

Оперативний лізинг (з неповною окупністю орендованого майна) здійснюється за договором лізингу, згідно з яким лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця відповідне майно на термін, менший за період, протягом якого амортизується 90% вартості об'єкта лізингу на день укладання договору. За умови такого лізингу (оренди) лізингодавець надає майно у тимчасове користування кілька разів. У цьому разі обов’язки з технічного обслуговування та ремонту орендованих засобів праці бере на себе лізингодавець.

Фінансовий лізинг - (з повною окупністю орендованого майна) набув найбільшого поширення. Він здійснюється за договором, відповідно до якого лізингодавець надає лізингоодержувачу майно на час, не менший за строк, протягом якого нараховується 60% амортизаційних відрахувань (від дати укладення договору лізингу). Після закінчення терміну дії договору фінансового лізингу орендоване майно переходить у власність лізингоодержувача чи викуповується ним за залишковою вартістю. За умови фінансового лізингу ризик втрати майна, а також його технічне обслуговування і ремонт бере на себе лізингоодержувач.

Внутрішній лізинг - за своєю сутністю і масштабами поширення може бути суб'єктним або загальнодержавним. Вітчизняні суб’єкти лізингу можуть практично здійснювати дві його форми - зворотну та пайову. Зворотний лізинг передбачає придбання лізенгодавцем майна у власника (виробника) і передачу цього майна йому ж у лізинг. За пайовим лізингом оренда засобів праці здійснюється за участю суб’єктів лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення одного чи кількох кредиторів. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може перевищувати 80% вартості придбаного для лізингу майна.

Міжнародним лізинг реалізується суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав (майно і платежі перетинають державні кордони). Суб’єктами міжнародного лізингу завжди є інвестори інших країн. Це дає змогу вітчизняним підприємствам (організаціям) оновлювати власну технічну базу за рахунок конкурентоспроможного устаткування, транспортних та інших засобів праці зарубіжного походження,

Сервісний лізинг звичайно застосовується за умови придбання на лізингових засадах складної техніки, що швидко технічно та економічно застаріває (наприклад комп’ютерно-обчислювальної і розмножувальної техніки, транспортних засобів тощо),

Зворотній лізинг який вище розглядається як форма внутрішнього лізингу (відповідно до чинного законодавства України), з наукового погляду (за характером лізингових операцій) правомірніше буде вважати одним з видів лізингу операцій.

Усі витрати на утримання лізингового майна несуть або лізингодавець (за оперативного лізингу), або лізингоодержувач (за фінансового лізингу). При цьому основними витратами останнього є лізингові платежі.

Елементний склад лізингових платежів:

1. Амортизаційні відрахування, тобто сума, що відшкодовується з кожного платежу у вигляді частини вартості об'єкта лізингу, який амортизується протягом періоду внесення лізингових платежів;

2. Плата за користування кредитними ресурсами (сума, сплачується лізингодавця у вигляді відсотка за залучений ним кредит для придбання майна, що передається в лізинг);

3. Комісійна винагорода лізгингодавця за одержане в лізинг майно (у відсотках до його балансової вартості);

4. Відшкодування страхових платежів за договором страхування, якщо об'єкт застраховано лізингодавцем;

5. Компенсація інших витрат лізингодавця, передбачених договором лізингу.

Можливі методи нарахування лізингових платежів:

- метод фіксованої загальної суми, за яким сума лізингових платежів нараховується однаковими частинами протягом усього строку дії договору;

- метод авансу, який передбачає виплату авансової суми в узгодженому між сторонами розмірі: решта суми розподіляється рівномірно чи іншим способом на весь строк дії договору лізингу;

- метод мінімальних платежів, за застосування якого загальна сума лізинговогоплатежу включає такі складові: амортизаційні відрахування від вартості об'єкта лізингу; плату за залучені кошти; комісійнувинагороду; плату за додаткові послуги лізингодавця; вартість лізингового майна.

Оцінка ефективності лізингових операцій:

По-перше, порівнюються загальні витрати за можливими варіантами, тобто порівнюється обсяг на виготовлення товарів за умови використання лізингу з витратами на. одержання банківського кредиту чи напряму закупівлю відповідного об’єкта лізингу.

По-друге, визначається ціна реалізації товарів з урахуванням лізингових, платежів (Ц_рлп) за формулою:

Ц_рлп = С + Д + ЛП

за обмежень:

Ц_рлп Ц_рт

ЛП С₁

ЛП С₂

де: С - собівартість товару (послуги);

Д - очікувана (мінімально необхідна) дохідність виробництва;

ЛП - абсолютна величина лізингових платежів;

Ц_рт - ринкова ціна товарів, що склалася на момент розрахунків;

С₁ - витрати на придбання об'єкта лізингу за умови одержання кредиту;

С₂ - витрати на операцію кугавлї-продажу об"єкта лізингу.

По-третє, якщо задані обмеження виконуються, то здійснення лізингової операції є економічно виправданий (ефективним). В іншому разі необхідно відмовитися від лізингу або шукати способи здешевлення такої операції.

Дата добавления: 2014-01-07