Формування та використання виробничої потужності

Однією з основних характеристик підприємства є його виробнича потужність.

ВИРОБНИЧА ПОТУЖНІСТЬ – це максимально можливий річний випуск продукції (обсяг видобутку і переробленої сировини або виконання певних послуг) певної номенклатури, асортименту і якості при повному завантаженні устаткування і виробничих площ з використанням прогресивних технологій.

Тобто, виробнича потужність показує, на що здатне підприємство при абсолютно повному використанні всіх фондів, в т.ч. і фонду робочого часу.

В залежності від характеру виробництва і галузевої приналежності підприємств виробнича потужність визначається в тих одиницях, в яких планується виробництво продукції. Якщо на підприємстві широка номенклатура випускаючої продукції, потужність може визначатись вартісними показниками.

Виділяють три види потужності підприємства:

1. Проектна – потужність, яка визначається в процесі будівництва підприємства або при реконструкції діючих підприємств;

2. Поточна або фактично досягнута – це потужність, яка визначається із зміною умов виробництва або при перевищенні проектних показників;

3. Резервна потужність – існує в певних галузях господарства, н-д, в електроенергетиці, газовій промисловості. В цих галузях має існувати резервна потужність для покриття навантажень в піковий період.

В загальному вигляді виробнича потужність підприємства складається з виробничої потужності основних цехів, що випускають основну продукцію. Якщо на підприємстві випускається декілька видів різної продукції, то виробнича потужність встановлюється окремо по кожному виду продукції.

Найістотніші чинники, що впливають на величину виробничої потужності:

• номенклатура, асортимент та якість продукції;
• кількість установленого устаткування, розмір і характеристика виробничих площ, можливий фонд часу роботи устаткування та використання виробничих площ потягом року;
• прогресивні техніко-економічні норми продуктивності та використання технологічного устаткування, знімання продукції з виробничих площ, нормативи тривалості виробничого циклу і трудомісткості продукції (послуг).

Основними показниками кращого використання виробничої потужності є:

1) коефіцієнт освоєння проектної потужності як відношення фактичного випуску продукції (обсягу наданих послуг) до проектної її величини;

2) коефіцієнт використання поточної виробничої потужності як співвідношення досягнутого обсягу випуску продукції та фактичної виробничої потужності підприємства;

3) середньорічний коефіцієнт використання резервної потужності як відношення використання в часі (місяці, дні) такої потужності до річного календарного фонду часу в тих самих одиницях виміру.

Способи кращого використання виробничої потужності в цілому такі самі, як і основних виробничих фондів підприємства. Проте пріоритетними вважаються тут збільшення коефіцієнта змінності роботи устаткування, а також обсягу планового випуску продукції згідно з величиною потужності і попитом ринку на продукцію (послуги) даного підприємства.

Розраховують фонди часу роботи устаткування:

1. Календарний – тобто 365 днів в році, в дні 24 години – це 8760 годин на рік мінус час, який необхідний для ремонту і профілактики обладнання. Даний фонд використовується для розрахунку виробничих потужностей тих підприємств, на яких існує безперервний процес виробництва. Н-д, металургійні підприємства.

2. Номінальний або режимний – визначається (Кал. фонд – святкові дні – вихідні дні – невідпрацьовані години в передсвяткові дні) * Кзм уст.

3. Реальний – це номінальний фонд часу роботи устаткування з вирахуванням часу на ремонт.

Виробнича потужність по групах устаткування визначається за формулою:

Мі = аі * Тр * n

Мі – виробнича потужність устаткування;

аі – продуктивність устаткування і-того виду;

Тр – річний фонд часу роботи устаткування і-тог виду;

n - середньорічна кількість устаткування.

Постійний рух машинного парку в календарному періоді змінює виробничу потужність підприємства. В цьому випадку визначаємо середньорічну потужність:

Виробнича потужність верстату, одиниці обладнання

Пв =

Tg – дійсний фонд робочого часу

tшт- норма часу на виробництво одиниці продукції.

Виробнича потужність потокової лінії

Ппл = ,

г – такт потокової лінії

Коефіцієнт використання виробничої потужності

Квик =

Мпл – потужність планова

Мф – потужність фактична.

Для визначення виробничої потужності в цілому складається баланс, який відображає зміни виробничої потужності на протязі того періоду, що розраховується і він характеризує вихідну потужність підприємства.

Пвих = Пвх + Пвв – Пвив

Виробнича потужність (ВП) групи однотипних верстатів (С) визначається за формулою:

де Тшт. – норма часу на обробку одиниці продукції за якою визначається потужність;

С – кількість верстатів (шт.);

Квн. – коефіцієнт виконання норм;

Феф. – ефективний фонд часу роботи обладнання.

Феф. = Др.*S*Тзм.*К (години);

де Др. – робочі дні;

S – кількість змін;

Тзм. – тривалість робочої зміни;

К – коефіцієнт, враховуючи витрати часу на ремонт.

Кз.- коефіцієнт завантаження обладнання;

Значення виробничої потужності:

1. Дозволяє обґрунтувати темпи росту об'ємів виробництва.

2. Дозволяє визначити раціональне завантаження обладнання.

3. Дозволяє виявити резерви по виробничих площах і обладнанню.

4. Дозволяє розробити заходи, які забезпечують пропорційність розвитку всього підприємства.

Дата добавления: 2014-01-07