КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тема 11. Аналіз витрат на виробництво, собівартість реалізованої продукції
Діяльність підприємства в умовах ринкової економіки актуалізує проблему раціонального витрачання ресурсів, ґрунтовного поліпшення управління витратами для забезпечення конкурентоспроможності продукції. Аналіз витрат підприємства має винятково важливе значення, бо дозволяє виявити тенденції зміни даного показника, оцінити виконання запланованого їх рівня, визначити вплив чинників на його зміни і на цій основі оцінити роботу підприємства і розробити заходи щодо використання виявлених резервів зниження витрат для прийняття управлінських рішень стосовно формування собівартості продукції (робіт, послуг) та росту її прибутковості. Чим економніше підприємство використовує матеріальні, трудові та фінансові ресурси при виготовленні продукції, виконанні робіт та наданні послуг, тим ефективніше здійснюється виробничий процес, тим більшим буде прибуток і рівень рентабельності продукції. Отже, собівартість є основним фактором ціноутворення і формування прибутку.
Аналіз витрат на виробництво і собівартість продукції Основні напрями проведення аналітичної роботи щодо витрат на виробництво суб’єкта господарювання наступні: - загальна оцінка зміни собівартості, її динаміки й структури та факторів її зміни; - аналіз витрат на 1 грн. товарної продукції; - аналіз витрат за економічними елементами і калькуляційними статтями; - аналіз прямих (в тому числі матеріальних і трудових) і непрямих витрат собівартості товарної продукції; - аналіз загальновиробничих та інших комплексних витрат; - аналіз собівартості окремих видів виробів; - узагальнення результатів розрахунків, виявлення резервів зниження собівартості продукції та розробка заходів, спрямованих на прийняття управлінських рішень стосовно використання виявлених резервів та росту прибутковості діяльності. У процесі загального аналізу витрат та аналізу елементів витрат досліджується структура собівартості та встановлюються причини її змін. Проведення аналізу за елементами витрат зумовлене необхідністю дослідження динаміки змін показників матеріало-, енерго-, трудо- та фондоємності продукції. Розглянемо це на прикладі аналізу елементів операційних витрат конкретного підприємства (табл.11.3). Одержані розрахунки показують, що найбільшу питому вагу у загальних витратах займають матеріальні витрати, що свідчить про матеріалоємність виробництва. У зв’язку з ростом цін на матеріали та можливих коливань внутрішньогрупового асортименту питома вага матеріалів у 2006 р. зросла до 58,91%, що вище показників попереднього року на 15,95%, а проти 2004 р. − на 18,81%. Зниження частки амортизаційних відрахувань пов’язане з продажем основних засобів та їх частковим списанням. Зміна загальних витрат в динаміці пов’язана зі змінами обсягів випуску продукції та змінами цінових факторів. За аналізований період обсяги продукції зросли у середньому більше ніж у 2,5 раза.Для наочності доцільно представити структуру витрат у вигляді секторного графіка. На рис.11.1 наведена структура витрат (у відсотках) за 2006 рік: Рис.11.1. Структура витрат за елементами. Таблиця 11.3. Аналіз витрат по елементах
Таблиця 11.4. Вихідні данi до аналізу витрат
Таблиця 11.5.Дані для факторного аналізу загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції
Аналізуючи витрати за елементами, слід більш детально розглянути показники, що характеризують рівень ресурсоємності. Для більш повної оцінки собівартості та пошуку додаткових резервів зниження собівартості виробництва доцільно враховувати також зовнішній вплив фактора інфляції. У процесі подальшого аналізу виконують факторний аналіз загальної суми витрат на виробництво (вихідні дані табл. 11.4, методика розрахунку факторів наведена у табл. 11.5). Загальна сума витрат на виробництво (Взаг) може здійснюватись під дією внутрішніх і зовнішніх факторів, а саме: обсягу випуску продукції (ВПзаг), її структури (ПВі, – вид продукції), рівня змінних витрат на одиницю продукції (ЗМі) та рівня постійних витрат (А): Взаг = S(ВПзагі×ПВі×ЗМі) + А (11.4) Аналіз загальної суми витрат на виробництво проводять з обов’язковим урахуванням коефіцієнтів виконання плану з виробництва і собівартості продукції. 1. За планом на плановий випуск продукції: S(ВПзагі0×ПВі×ЗМі0) + А0 = 14151,1 тис.грн. 2. За планом, переліченим на фактичний обсяг виробництва продукції при збереженні планової структури: S(ВПзагі0× ЗМі0) × Івп + А0 =10649,2×1,015+3501,9=14310,84 тис.грн. 3. За плановим рівнем витрат на фактичний випуск продукції при плановій її структурі: S(ВПзагі1× ЗМі0) + А0 = 10791,4+3501,8 = 14293,2 тис.грн. 4. Фактичні витрати при плановому рівні постійних витрат: S(ВПзагі1× ЗМі1) + А0 = 9916,2+3501,8= 13418,0 тис.грн. 5. Фактичні витрати: S(ВПзагі1× ЗМі1) + А1 = 9916,2+5212,2= 15128,4 тис.грн. З табл. 11.5 видно, що сума фактичних витрат на виробництво продукції за звітний період проти планового рівня виросла на 159,7тис.грн. За рахунок зміни структури продукції сума витрат зменшилась на 17,6 тис.грн. У зв’язку зі зміною рівня питомих змінних витрат загальна сума витрат на виробництво продукції зменшилась на 875,2 тис.грн. Постійні витрати 2006 р. в порівнянні з планом зросли на 1710,4 тис.грн., що також стало причиною росту загальної суми витрат. Таким чином, загальна сума витрат перевищує план на 977,3 тис.грн. або на 6,9 %. Об’єктом аналізу другого напрямку є показник витрат на 1 грн. товарної продукції (Вод), динаміка якого обумовлена структурою випуску продукції, собівартістю окремих виробів і цінами на продукцію: , (11.5) де С – собівартість товарної (реалізованої) продукції; Тп – товарна (реалізована) продукція. Величину впливу даних чинників на відхилення собівартості й витрат на 1 грн. товарної продукції визначають з використання способу перерахунку показників. Таблиця 11.6. Аналіз собівартості одиниці продукції
Дані табл. 11.6 свідчать, що фактичні витрати на виробництво по позиції „Млини” і „Онікс” перевищують планові показники, а по „Рубіну” витрати нижче, ніж передбачалось планом. Проведення аналізу витрат за статтями калькуляції (табл.11.7) дозволяє більш детально з'ясувати, де, на які цілі і в якому обсязі були вжиті ресурси. Таблиця 11.7. Вихідні дані для аналізу витрат за статтями калькуляції, тис.грн.
У процесі подальшого аналізу в першу чергу приділяють увагу тим статтям, де мають місце значні перевитрати й непродуктивні витрати і втрати, а також тим, які мають максимальну питому вагу в собівартості продукції, що дає можливість визначити відповідні резерви зниження собівартості. Залежно від способу включення витрат у собівартість продукції витрати за калькуляційними статтями класифікують як прямі й непрямі (накладні), що винятково важливо в ході аналітичного дослідження, тому що спосіб віднесення витрат на собівартість окремих виробів визначає обрання відповідної методики факторного аналізу. Аналізуючи витрати з точки поділу їх на прямі й непрямі, слід враховувати, що в собівартості значне місце займають прямі матеріальні й трудові витрати, до яких відносяться: сировина і матеріали, покупні й комплектуючі вироби і напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо й енергія на технологічні цілі, основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників з відрахуваннями на соціальні витрати та інші витрати, розмір яких залежить від обсягу й асортименту продукції. Загальна сума прямих матеріальних і трудових витрат залежить від впливу таких факторів: обсяг виробництва товарної продукції, її структура і рівень витрат на окремі вироби. Подальший аналіз прямих витрат потрібно спрямувати на виявлення конкретних причин, що викликали вплив зазначених факторів. Відхилення фактичних прямих витрат від планових (бази порівняння) обумовлюється такими чинниками: - зміна обсягу випуску продукції; - структурні зміни у її складі; - зміна рівня прямих витрат (частки прямих витрат у собівартості одиниці продукції). Непрямі витрати включають такі види витрат підприємства, що не відносяться прямо до собівартості окремих видів продукції (для цього використовують певні методи, наприклад, коефіцієнти). Вони мають загальний характер і необхідні для обслуговування і управління виробничо-господарською діяльністю підприємства. У собівартості реалізованої продукції вони представлені наступними основними комплексними статтями: витрати на утримання і експлуатацію устаткування, цехові чи загальвиробничі витрати, витрати на збут і адміністративно – управлінські витрати. Поділ витрат на прямі й непрямі залежить від рівня спеціалізації виробництва, його організаційної структури, методів нормування та обліку. Зростання частки прямих витрат у загальній сумі витрат підвищує точність обчислення собівартості одиниці продукції, зміцнює економічні основи управління. Аналіз динаміки цих витрат здійснюють шляхом порівняння фактичної їхньої величини на одиницю вартості товарної продукції (робіт, послуг) за ряд звітних періодів, а також із передбаченим плановим рівнем на звітний період. Таке зіставлення як у цілому, так і по окремих статтях цих витрат покаже їх частку у гривні товарної продукції, зміни динаміки протягом періодів, і допоможуть визначити тенденцію їх змін. Подальший аналіз спрямований на виявлення чинників, що викликали ці зміни. З огляду на те, що не всі види непрямих витрат знаходяться в однаковому зв'язку з обсягом продукції, вони при аналізі підрозділяються на умовно-постійні й умовно-змінні витрати. У процесі аналізу умовно - змінних загальновиробничих витрат фактичні їх суми за кожною статтею порівнюються з плановими, перерахованими на фактичний обсяг виробництва продукції. Аналіз умовно - постійних загально- виробничих витрат проводиться порівнянням фактичних сум з плановими. При цьому виявляють відхилення, визначають непродуктивні витрати і перевіряють обґрунтованість кошторису витрат. Такі витрати, як загальновиробничі (загальногосподарські), частина витрат на експлуатацію і утримання устаткування не залежать прямо від обсягу виробництва продукції і тому відносяться до умовно-постійних витрат. А, наприклад, знос інвентаря відноситься до умовно-змінних витрат. Вивчаючи причини, що викликали відхилення від плану і зміни цих витрат у порівнянні з минулим періодом, детально розглядають як перевитрати, так і економію за кожною окремою статтею (чи елементом) витрат. Сума резерву зниження собівартості продукції складається з економії умовно-постійних витрат за умови збільшення обсягу виробництва, а також скорочення невиправданих перевитрат і непродуктивних витрат матеріалів, заробітної плати, утримання та використання обладнання, цехових витрат. Вирішальною умовою використання виявлених резервів зниження собівартості продукції є зростання продуктивності праці, удосконалення технології виробництва, впровадження нової техніки, ліквідація непродуктивних витрат. Головним об’єктом калькулювання собівартості окремих видів продукції є готові вироби. Аналізом встановлюють виконання плану за собівартістю окремих видів продукції, вивчають відхилення за статтями калькуляції від плану або валових показників, визначають причини відхилень. Аналіз собівартості окремих видів продукції треба закінчувати пошуком резервів: - поточних, які включають всі види непродуктивних витрат, перевитрати ресурсів; - перспективні, реалізація яких приведе до можливого збільшення обсягів виробництва.
СТРУКТУРНО – ЛОГІЧНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ 11. Схема 11.1.Інформаційна база для аналізу витрат на виробництво Схема 11.2. Склад елементів виробничої собівартості продукції
Схема 11.4. Схема і моделі аналізу прямих витрат
Схема 11.5. Склад елементів витрат підприємства згідно з П(С)БО 16
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 2036; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |