I. Піонери сучасної архітектури

Вступ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з курсу “Теорія і критика архітектури ХХ століття”

Частина 1.

(для студентів 5-го курсу спеціальності 8.1201.02 “Містобудування”)

ХАРКІВ – ХДАМГ – 2003

Конспект лекцій з курсу “Теорія й критика архітектури ХХ століття” Частина 1 (для студентів 5-го курсу спеціальності 8.1201.02 “Містобудування”). Укл. М.Л. Мухортов – Харків: ХДАМГ, 2003. – 46 с.

Укладач: М.Л.Мухортов

Рецензент: доцент О.В. Конопльова

Рекомендовано: кафедрою Архітектури і ландшафтного проектування.

Протокол №3 від 11.11.2003р.

Лекційний курс “Теорія й критика архітектури XX ст." присвячений архітектурній історії ХХ ст.,тобто він є заключним у базовому курсі історії мистецтв, архітектури й містобудування. Не претендуючи на вичерпне висвітлення теми, курс зосереджений на трьох головних підтемах: "Піонери сучасної архітектури", "Майстри сучасної архітектури" і "Підсумки й уроки розвитку радянської архітектури". Надлишок актуальних матеріалів змусив зосередитись на магістральних напрямах архітектурної історії ХХ ст., що пов’язані з інтернаціоналізацією і навіть глобалізацією архітектури.

Зазначеним процесам передував перехідний (від еклектики до модернізму) період розвитку архітектури (другаполовина ХІХ - початок XX ст.). У підсумку цього розвитку на сцену художньої культури виходять перший і другий інтернаціональні стилі (модерні функціоналізм). Підготуванню цього розвитку й присвячено першу частину курсу: "Піонери сучасної архітектури". Піонерами сучасної архітектури названо плеяду архітекторів - митців другої половини ХІХ - початку XX ст. - саме їх творчість підготувала теоретичну концепцію функціоналізму (архітектурного модернізму). Це А.Лабруст, Л.Г.Саллівен, Ф.Л.Райт, В.Морріс, Г.Земпер, О.Перре, О.Вагнер, Г.Ванде Вельде, Х.П.Берлагета інші. Перша частина курсу – нарис їх творчості та теоретичних досягнень.

Для архітектури майже все XIX століття пройшло під знаком еклектики (Історизму). Цей напрям не сформував стилю, він, скоріше, характеризує загальну ретроспективну спрямованість архітектурної свідомості, орієнтованістьна традиційні професійні цінності. Проте саме в ХІХ ст. на сцену виходить професійний конкурент архітектора - інженер-будівельник, інженер-конструктор, створюється цілий ряд принципово нових конструкцій з металу та залізобетону, відбувається освоєння нових конструктивних типів будівель. Ці зміни, разом з проникненням методів конструювання в архітектурну професію, не могли не торкнутися її, незважаючи на весь консерватизм цієї древньої професії. Діяльність революціонерів архітектури - піонерів сучасної архітектури - проходила саме в художньомуосвоєнні нових матеріалів і новихфункціональних типів будівель.

Дата добавления: 2014-01-07