Творчість О. Перре

Творчість Анрі Лабруста

Французький архітектор Анрі Лабруст (1801-1875) чи не першим з архітекторів використав можливості металічних конструкцій для вирішення новаторського завдання - створення проекту й будівлі першої публічної бібліотеки-університету Сен Женев'єв у Парижі (І843-1850). Створений до відомого Кришталевого Палацу Дж. Пекстона (І851), цей твір є першим зразком застосування просторових металічних конструкцій для вирішення внутрішнього простору читацьких залів та книгосховищ бібліотеки. Власні ідеї було розвинуто А.Лабрустом у проекті Національної бібліотеки Франції (1857-І867). Обидва ці проекти є зразками першого в світі функціонального трактування архітектурної форми.

Порівняно з іншими прикладами застосування архітекторами XIX ст. металічних конструкцій Лабруст не повторює традиційну - фахверкову - конструктивну систему в новому матеріалі, але створює новий тип конструкції й нову архітектурну форму: "Я наполягаю на тому, що в архітектурі форма завжди повинна відповідати функції, для виконання якої її призначено" - робить висновок архітектор і вперше в світі встановлює теоретичну залежність форми від функції в архітектурі.

З освоєнням нового матеріалу в архітектурі - на цей раз залізобетону пов'язана творчість ще одного піонера сучасної архітектури - французького архітектора Огюста Перре (1874-1954).

Створений у XIX ст. як лабораторний матеріал (перший патент на залізобетон датовано 1850 р.) - залізобетон до самого кінця XIX ст. використовувався як конструктивний матеріал майже виключно інженерами. Перша в світі виконана в залізобетоні громадська будівля (церква Сен Жан де Монмартр у Парижі - архітектор Анатоль де Бодо), збудована 1894-1904 р. тільки відтворювала формотворення середньовічних культових будівель. Естетичні властивості залізобетону залишалися прихованими для архітектора до відкриттів О.Перре, який використовував залізобетон у створенні як функціонально традиційних об'єктів, так і будівель нової функції. (Житловий будинок на вул. Франклін у Парижі – 1903р., гараж на вул. Понтьє в Парижі – 1905р., театр Єлисейських Полів у Парижі - 1911-1913р.). Одним з перших у світі О.Перре відкриває особливу якість плану залізобетонних будівель - так званий гнучкий план, що дозволяє не тільки домогтися змінюваного варіантного планування житлового будинку, але й свідомо революціонізувати планувальну й просторову схему театрального будинку. “Архітектор-це поет, який мислить і творить в конструюванні” - це гасло О.Перре чітко встановлює зв'язок архітектурної форми з конструкцією, інакше кажучи, архітектурна форма визначається конструкцією.

Творчість піонерів сучасної архітектури в США пов’язана з феноменомтак званої Чикагської школи - архітектурно-інженерного об'єднання, яке у 80-90-х роках. XIX ст. створило новий функціональний тип будівлі – багатоповерховий комерційний будинок, офіс хмарочос. (Слід зазначити, що на цей час вперше в США вже були розповсюджені ідеї А. Лабруста – це зробив його учень – чикагський архітектор Генрі Річардсон).

Дата добавления: 2014-01-07