Основні показники діяльності підприємств - суб’єктів господарювання за розмірами у 2010 році

	Великі підприємства	Середні підприємства	Малі підприємства
Кількість підприємств на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць
Частка кількості підприємств відповідного розміру у загальній кількості, %	0,6	6,5	92,9
% до загальної кількості зайнятих працівників (штатні, позаштатні та неоплачувані працівники)	41,9	31,8	26,3
Середньомісячна заробітна плата найманих працівників, грн.	2909,35	1866,25	1249,88
Фонд оплати праці, млн. грн.	115392,6	56128,2	29885,1
у % до загального обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг)	48,8	37,0	14,2

Водночас відбувається інтенсивний розвиток малого бізнесу, прискорюється процес його ротації. Роль малого бізнесу залежить від того, яке місце він посідає в національній економіці. Малий бізнес – важлива складова сучасної ринкової економіки:

- формує конкурентне середовище, сприяє утвердженню конкурентних відносин, оскільки є природно антимонопольним;

- малі підприємства надають ринковій економіці необхідної гнучкості;

- малі підприємства створюють 50 – 80% робочих місць;

- сприяє підвищенню продуктивності праці та прискорює впровадження досягнень НТП;

- малі підприємства відіграють важливу функцію в пом’якшенні соціальної напруженості та демократизації ринкових відносин;

- є фундаментальною основою утворення середнього класу.

Незважаючи на те, що питома вага малих підприємств у 2010 році становила 92,9 % усіх підприємств, зареєстрованих в Україні, частка продукції малих підприємств у загальних обсягах реалізованої продукції (робіт, послуг) становила всього 14,2 %. На малих підприємствах працювало 26,3 % працівників. Відбувається розукрупнення і самих малих підприємств: середня кількість працівників у розрахунку на одне мале підприємство у 1995 р. становила 12 осіб, у 2000-2002 рр. - 8 осіб, тоді як у 2003-2004 рр. - лише 7 осіб[4]. Однією з причин такого розукрупнення малого бізнесу є занадто складний порядок ліквідації малих підприємств, які з різних причин припинили свою роботу, внаслідок чого їх власники часто не проводять процедуру ліквідації.

Усі наведені структурні характеристики свідчать, що сфера малого бізнесу в Україні не повною мірою відповідає стандартам країн із розвинутою ринковою економікою.

Основною суперечністю малого підприємництва (бізнесу) є суперечність між об’єктивно високою економічною та соціально-політичною значущістю його стабілізаційної ролі в перехідній економіці й активною інноваційною діяльністю в умовах розвиненої ринкової економіки та слабкою життєздатністю його суб’єктів, їхньою вразливістю щодо економічної кон’юнктури й тиску з боку великих корпорацій, а також адміністративних перешкод.

Головними формами розв’язання основної суперечності малого підприємництва є:

- державна підтримка (правова, фінансово-кредитна допомога, інформаційне, кадрове забезпечення);

- інтеграційна підтримка (субпідряд, лізинг, франчайзинг, венчурне фінансування);

- самоорганізація та кооперування на політичних та економічних засадах;

- міжнародна фінансова та технічна допомога.

Структура організаційно-правових форм господарювання вказує на переважаючі способи привласнення результатів виробництва.

Законодавство України визначає 40 організаційно-правових форм господарювання. До основних організаційно-правових форм господарювання належать: приватне підприємство, державне підприємство, комунальне підприємство, іноземне підприємство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, командитне товариство, акціонерне товариство та інші.

Співвідношення організаційно-правових форм господарювання має істотне значення для розвитку національної економіки, оскільки саме воно визначає джерела, масштаби та спосіб залучення інвестицій, які акумулюються у статутних фондах підприємств. За ознакою способу формування статутного фонду усі підприємства можна поділити на унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне майно. Унітарними є фермерські, приватні, державні, комунальні підприємства. До унітарних належать підприємства, засновані на власності об’єднання громадян, релігійної організації тощо.

Корпоративне підприємство утворюється зазвичай двома або більше засновниками за їхнім спільним рішенням (договором). Корпоративними підприємствами є кооперативи, акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, інші форми господарських товариств.

Дата добавления: 2014-01-07