Основні етапи розвитку інформаційних систем

Автоматизовані інформаційні технології в обліку - людино-машинна система функціонування на базі локальних обчислювальних мереж та інших сучасних засобів обчислювальної техніки, що забезпечують автоматизоване виконання функцій бухгалтерського обліку.

Розвиток комп'ютерної інформаційної технології нерозривно пов'язаний з розвитком інформаційних систем, які в економіці ви­користовуються для автоматизованого (людино-машинного) розв’язування економічних задач. Для розв'язування будь-якої допомогою комп'ютера необхідно створити інформаційне забезпечення (забезпечити розрахунки потрібними даними) і математичне забезпечення (створити математичну модель розв'язування задачі, наприклад за якою складається програма для ЕОМ). Спрощену схему автоматизованого розв'язування економічної задачі (наприк­лад, розрахунок оптимальної виробничої програми) зображено на рис. 1. Необхідна для розв'язування інформація може надходи­ти безпосередньо (вхідна інформація) або через систему інфор­маційного забезпечення, яка може поповнюватися і за рахунок нової інформації. Визначальною особливістю інформаційної сис­теми є те, що вона забезпечує користувачів інформацією з кількох організацій

Рис.1. Схема автоматизованого розв’язання економічних задач

Математичні моделі й алгоритми можуть бути подані.у ви­гляді, який передбачає етап програмування, і у формі, придатній для прямого використання при розв'язуванні задачі. Вихідна ін­формація може бути подана в різних варіантах.

У системах обробки інформації головними її компонентами є дані та обчислення. Більшість інформаційних систем управління інформаційними ресурсами в організаціях містять і багато інших компонентів, таких як вимоги, запити, трігери і звіти. І всі вони, зокрема, містять великі описи свого власного змісту в тій чи ін­шій формі. Ці описи необхідні для інтерпретації і для коректного використання наданої інформації (коли в системі немає повного опису, то передбачається, що користувачі отримують його з ін­шого джерела).

Для головних компонент інформації (даних і обчислень) важ­ливе значення має така характеристика, як їх надмірність. Озна­чення надмірності суттєво залежить від одиниці інформації. Коли одиниця вибрана, то надмірність — це просто дублювання однієї й тієї самої одиниці в системі. Важливим у виборі одиниці інфор­мації є її розмір. Вибір занадто малої одиниці призводить до ви­сокого рівня незалежності блоків інформації, але водночас і до збільшення накладних витрат затрат на їх підтримку; у разі взят­тя великої одиниці неможливо виключити численне дублювання підблоків інформації.

За час виникнення і розвитку інформаційних систем орга­нізаційного типу структура і надмірність даних і обчислень значно змінювались, чим визначались покоління цих систем. Схему розвитку інформаційних систем, що ілюструє особливо­сті розв'язування функціональних задач залежно від характеру інформаційного і математичного забезпечення.

В інформаційних системах першого покоління, які в зарубіж­ній літературі відомі під назвою Ваіа Ргосеssing System - DPS(«Системи обробки даних», синоніми - «Електронна обробка да­них», «Системи електронної обробки даних»), а у вітчизняній - «Автоматизовані системи управління (АСУ) - позадачний підхід» — для кожної задачі окремо готувалися дані і створюва­лася математична модель. Такий підхід зумовлював інформацій­ну надмірність (одні й ті самі дані могли використовуватись для розв'язування різних задач) і математичну надмірність (моделі розв'язування різних задач мали загальні блоки). Типовими при­кладами систем обробки даних є системи керування запасами, виписування рахунків, нарахування зарплати.

Системи обробки даних були вузько прикладними й орієнто­ваними на автоматизацію робіт з паперами за рахунок комп'ю­теризації великих масивів і потоків даних на операційному рівні. Розпізнавальною ознакою цих систем є ефективна обробка запи­тів, використання інтегрованих файлів для пов'язування між со­бою задач і генерування зведених звітів для керівництва. Оскіль­ки кожна система була націлена на конкретне застосування, то опис її функцій (як правило, у формі надрукованих керівництв (інструкцій) до процедур або у вигляді стандартів) подавався мі­німально і призначався для спеціаліста в цій предметній галузі. Крім того, передбачалось, що користувачі мають належний до­свід як у прикладній галузі, так і в роботі із системами, які обслу­говують відповідне застосування.

Створення ІС першого покоління в нашій країні відносять до початку 60-х років XX століття, коли на великих підприємствах почали використовувати ЕОМ для розв'язування задач організа­ційно-економічного управління. Перші такі системи обмежува­лися розв'язуванням деяких функціональних управлінських за­дач, наприклад задач бухгалтерського обліку. Тому системність автоматизованої обробки економічної інформації в зазначений період характеризувалася частковістю та локальністю. Протягом наступних років поступово переходять від локальних систем об­робки даних, призначених для тих чи інших ділянок управлінсь­ких робіт, до систем, що охоплюють широке коло задач управ­ління. Подальший розвиток інформаційних систем пов'язаний з концепцією баз даних. На цій основі з'явились інформаційні сис­теми другого покоління.

Інформаційні системи другого покоління відомі під назвою Маnagement Іnformation System - MIS («управлінські (адміні­стративні) інформаційні системи» або «інформаційні системи в ме­неджменті»), ми будемо використовувати термін «АСУ - концепція баз даних». Основною функцією таких систем є за­безпечення керівництва інформацією. Типову управлінську інфор­маційну систему характеризує структурований потік інформації, інтеграція задач обробки даних, генерування запитів і звітів.

В управлінських інформаційних системах (УІС) вже були ви­знані переваги колективного користування даними, а також від­значено, що в одній організації багато прикладних програм вико­ристовують одні й ті самі робочі дані і відбувається дублювання робіт у процесі збирання, зберігання і пошуку цих даних. Зі збіль­шенням кількості прикладних програм, що обслуговують всі рів­ні управління та обробляють одні й ті самі робочі дані, зростав обсяг дублювання, що ставало гальмом на шляху комп'ютери­зації управління. Більш того, це дублювання часто було неефек­тивним, оскільки призводило до несумісності прикладних про­грам. Виходом із цієї ситуації стала концепція створення єдиної централізовано керованої бази даних, яка за допомогою спеціа­льного програмного продукту — СУБД обслуговує всі прикладні програми організацій.

Основною проблемою створення великих розподілених баз даних є складність опису даних, що має на меті об'єктивного, не­залежного від окремих прикладних програм, спростити колектив­не використання даних різними прикладними програмами. Для опису даних широко застосовуються моделі та словники даних. Семантика даних, тобто вивчення їх змісту незалежно від окре­мих прикладних програм, стала самостійною галуззю дослі­джень.

Подальшим розвитком інформаційних систем в економіці саме й було створення АСУ (ІС) на основі ідеології автоматизованих банків даних і баз даних. Цей етап створення ІС другого покоління розпочався 1972 року, коли впе­рше до державного плану було внесено питання розвитку еконо­міки і створення АСУ. Розширилися технічна та програмна бази АСУ, урізноманітнилися варіанти їх побудови з орієнтуванням на окремі класи та моделі ЕОМ, зокрема міні- та мікрокомп'ютери. Зросла також варіантність ІС завдяки збільшенню кількості тех­нологічних режимів експлуатації ЕОМ та всього комплексу тех­нічних засобів, зокрема почалося впровадження діалогового ре­жиму та режиму телеобробки даних.

У середині 80-х років був нагромаджений значний досвід ство­рення та використання інформаційних систем організаційного управління. Створено багато автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУ ТП), систем автоматизованого проектування конструкцій та технологій (САПР).

Економічна ефективність АСУ була значна. Крім прямого еко­номічного ефекту впровадження АСУ мало великий вплив на зміну характеру діяльності управлінського персоналу. Підвищи­лась оперативність, наукова обґрунтованість та об'єктивність прий­маних управлінських рішень; стало можливим розв'язувати прин­ципово нові економічні задачі, які до впровадження ІС не розв'я­зувалися апаратом управління; збільшився час на творчу роботу працівників за рахунок скорочення обсягів виконання рутинних операцій вручну; у результаті автоматизації процесів інформа­ційного обслуговування підвищилася інформованість управлін­ського персоналу.

Системи підтримки прийняття рішень — СППР (Decision Support Systems - DSS) - це інформаційні системи третього покоління. СППР — інтерактивна комп'ютерна система, яка при­значена для підтримки різних видів діяльності в разі прийняття рішень зі слабоструктурованих або неструктурованих проблем.

Інтерес до СППР як перспективної галузі використання обчислю­вальної техніки та інструментарію підвищення ефективності пра­ці у сфері управління економікою постійно зростає. У багатьох країнах розробка та реалізація СППР перетворилася на сферу біз­несу, що швидко розвивається.

СППР мають не тільки загальне інформаційне забезпечення, а й загальне математичне забезпечення — бази моделей, тобто реа­лізована ідея розподілу обчислень подібно до того, як розподіл даних став вирішальним фактором у звичайних інформаційних системах.

Усвідомлення важливості розподілу обчислень в автоматизо­ваних розрахунках виникло тоді, коли було помічено, що в бага­тьох прикладних програмах використовуються аналогічні обчис­лення, а індивідуальні фактори, які впроваджуються в прикладні програми для допомоги конкретному користувачеві, вносять не­значні відмінності. Крім того, спостерігалося значне дублювання дій і процедур під час розробки, реалізації та тестування цих об­числювальних функцій.

Зі зростанням кількості прикладних програм для надання пер­соналізованої оперативної підтримки, а також кількості інформа­ційних систем збільшувався обсяг обчислювального дублювання, що стало значною мірою гальмівним фактором: для індивідуаль­ної оперативної підтримки необхідно виконувати досить багато персоналізованих версій однієї й тієї самої прикладної програми, причому кожна версія підлягає багаторазовій модифікації протя­гом періоду її експлуатації з тією метою, щоб вона відповідним чином реагувала на зміни в можливостях, знаннях, позиції і по­бажаннях користувача. Більш того, дубльована версія часто ви­являлась менш ефективною, призводила до взаємної несумісності програм і меншої продуктивності обчислень. Виходом із такої ситуації стала концепція утворення єдиної централізовано керо­ваної бази моделей.

Оскільки у вітчизняній літературі питання створення бази мо­делей практично не висвітлене, доцільно дати опис концепції ба­зи моделей на простому прикладі.

Нехай на підприємстві діють дві прикладні задачі:

Задача А - обчислення повного обсягу збуту продукції за п періодів часу (наприклад, місяць);

Задача В — обчислення середнього обсягу збуту продукції за п періодів часу. Математичні моделі цих задач і інші характеристики наведені на рис. 2. В інформаційних системах першого покоління для розв'язування цих задач необхідно створити дві незалежні систе­ми зі своїми файлами даних і своїми обчислювальними функціями:

для задачі А - файл даних М1 і обчислювальна функція ПОВН, що охоплює операції підсумовування і присвоєння (знак рів­ності "=");

для задачі В - файл даних М1 і величина п; обчислювальні функції: ПОВН, ДІЛ (ділення), ПРИС (присвоєння).

а – до обґрунтування концепції БМ

б – схема розв’язування задач в інформаційних системах

рис. 2 Приклад створення бази моделей (БМ)

В інформаційних системах другого покоління дані про обсяг збуту розглядались би як загальний компонент і були б створені два незалежні алгоритми для обробки колективно використовуваних даних. А в третьому поколінні було усвідомлено, що обчислення повного обсягу також необхідне для середнього обсягу збуту; тому один і той самий алгоритм ПОВН застосовувався б в обох системах.

На цьому простому прикладі відразу помітна задача розпізна­вання одиниць обчислювальних функцій, оскільки у другій при­кладній задачі можна не побачити, що обчислення повного обся­гу — незалежна частина алгоритму і що можна використати уже створений алгоритм. Отже, одна з важливих проблем створення єдиної бази моделей полягає в опису обчислень об'єктивно і не­залежно від застосування, що має на меті охоплення якомога шир­шого діапазону прикладних задач.

Підсумовуючи сказане з приводу трьох поколінь розвитку ін­формаційних систем, слід зазначити, що інформаційні системи нового покоління не витісняли попередні інформаційні системи, а просто розширювався діапазон застосування інформаційних сис­тем. Більш того, у деяких сучасних гібридних інформаційних системах присутні елементи всіх трьох поколінь ІС. Загальний огляд розвитку перспективних інформаційних систем буде наве­дено далі.

Дата добавления: 2014-01-07